Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №560/10604/26
Суддя: Шидловський В.Б.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/10604/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
19 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не поновлення виплати пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.04.2025;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.04.2025 та виплатити заборговану суму пенсії по інвалідності за період з 01.04.2025 по 30.06.2026 в сумі 227629,21 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
22.09.2026 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та у період з 23.01.2014 по 28.02.2015 отримувала пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Згідно з довідкою до акта огляду Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії від 20.02.2015 серії АВ №0387886 позивача з 01.03.2015 визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок загального захворювання довічно.
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 17.02.2025 № 3833, ОСОБА_1 скасовано ІІ групу інвалідності, яку було встановлено довічно.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №560/10814/25, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 17.02.2025 №3833.
Листом від 25.07.2025 відповідач повідомив позивача про те, що враховуючи те, що за період з 01.03.2015 по 31.03.2025 виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалася за ІІ групою інвалідності, за вказаний період утворилася надміру виплачена сума пенсійних коштів у розмірі 1091456,81 грн.
Враховуючи те, що на органи Пенсійного фонду України рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № 560/10814/25 не покладено жодних зобов`язань, в установленому чинним законодавством порядку, підстави для поновлення виплати пенсії та скасування переплати у сумі 1091456,81 грн. відсутні.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 46 Конституції України передбачають, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ).
Відповідно до статті 2 Закону № 875-ХІІ, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно до ст.32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності.
Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно із ч.1 ст.9 Закону № 1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону № 1058-IV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 01.03.2015 отримувала пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок загального захворювання.
Отримавши рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 17.02.2025 № 3833, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 01.04.2025 було припинено ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності.
Згідно із ч.1 ст.49 Закону №1058-ІV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (ч.2 ст.49 Закону №1058-ІV).
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №560/10814/25, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 17.02.2025 №3833.
Таким чином, підставою для припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 слугувало саме рішення експертної команди від 17.02.2025 №3833, яке судом визнано протиправним та скасовано.
Водночас, судом першої інстанції обґрунтовано зауважено, що 22.04.2026 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про поновлення виплати пенсії.
Однак відповідач листом від 19.05.2026 повідомив позивача про відсутність підстав для поновлення виплати пенсії. Зазначив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № 560/10814/25 на органи Пенсійного фонду України не покладено жодних зобов`язань, в установленому чинним законодавством порядку.
Враховуючи, що рішенням суду від 11.11.2025 у справі № 560/10814/25, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 17.02.2025 №3833, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що виплата пенсії по інвалідності ОСОБА_1 підлягає поновленню.
Як наслідок, порушене право позивача належним чином відновлено у спосіб визнання протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії з 01.04.2025 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.04.2025.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
ГоловуючийШидловський В.Б.
СуддіСапальова Т.В. Капустинський М.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua