Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №560/20837/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №560/20837/25

Суддя: Капустинський М.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/20837/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

20 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати податкову накладну №196 від 19.05.24,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.05.2025 № 12877751/45111522 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.05.2024 №196, складеною товариством з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД".

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.05.2024 №196, складеною товариством з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД".

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД" 2422,40 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД 500,00 грн витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач (ГУ ДПС) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що акт приймання – передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 09.09.2026 не підтверджує ані фактичного обсягу виконаної адвокатом роботи, ані співмірності заявленої до відшкодування суми витрат. Зокрема, акт не містить детального опису наданих послуг та витраченого часу на виконання кожної окремої дії. У документі зазначено лише загальні формулювання, без конкретизації тривалості виконання відповідних робіт, кількості витрачених годин та вартості кожної окремої послуги. Такий опис не дає можливості перевірити реальність, необхідність та розумність заявлених витрат. Вказує, що розмір гонорару визначено виключно як фіксовану суму 2500,00 грн. без будь-якого обґрунтування механізму її формування. Крім того, з акту не можливо встановити, які саме дії адвоката були виконанні, скільки часу вони зайняли та чому їх вартість становить саме таку суму, а сам акт містить лише декларативне твердження сторін про те, що розмір гонорару є співмірним складності справи та обсягу наданих послуг. Також вказує, що позивачем підготовлена та подана одна позовна заява, предметом якої було оскарження рішень контролюючого органу щодо 11 податкових накладних, яку в подальшому суд роз`єднав в окремі справи. Відтак, фактично адвокат виконав одну основну процесуальну дію – підготовка єдиної позовної заяви, яка стосувалася всіх 11 спірних рішень. При цьому, у позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести позивач у зв`язку з розглядом цієї справи у суді першої інстанції становить 15000,00 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами 3-5 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

До заяви представник позивача долучив договір про надання правової допомоги від 10.10.2024, додаток до договору від 09.09.2026, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 09.09.2026, платіжну інструкцію від 24.09.2026 №315.

Згідно із пунктом 3.2. договору від 10.10.2024 винагорода адвоката за надання правової допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з витрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата). Вартість однієї години роботи адвоката встановлюється сторонами у додатку до нього договору. У будь-якому випадку гонорар адвоката не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється сторонами у додатку до цього договору (пункт 3.3 договору від 10.10.2024).

За змістом додатку до договору про надання правової допомоги від 10.10.2024, гонорар адвоката відповідно до пункту 3.2 договору становить 2500,00 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 09.09.2026 адвокат надав такі послуги: підготовка та подання позовної заяви; підготовка та подання додаткових письмових пояснень у справі.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У пункті 269 рішення в цій справі Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд – у разі якщо така сума буде присуджена, та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також – чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доведеності понесених витрат.

З урахуванням обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі суд вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірний із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, та, відповідно, вимоги про відшкодування 2500,00 грн як витрат на правничу допомогу – необґрунтованими.

Апеляційний суд зазначає, що предмет спору в цій справі не є значно складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви у справі №560/20837/25 вимагала значного обсягу часу та за своїми характеристиками віднесена до обсягу складних справ.

Колегія суддів також враховує, що товариство подало до суду одну позовну заяву з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати 11 податкових накладних, які в подальшому роз`єднані на 11 справ, які суд роз`єднав в окремі провадження. Відтак, зміст позовних вимог, їх правове обґрунтування, а також виклад фактичних обставин у такій позовній заяві є спільним та однотипним щодо всіх спірних рішень, оскільки стосуються одного платника податків, одного виду спірних правовідносин та аналогічних підстав прийняття рішень контролюючим органом.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що є співмірним стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в відмовленій частині, з огляду на те, що рішення в цій частині не є предметом апеляційного оскарження.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

ГоловуючийКапустинський М.М.

СуддіСапальова Т.В. Шидловський В.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua