Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №120/3910/26
Суддя: Слободонюк М.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/3910/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк А.Ю.
Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.
20 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Слободонюка М.В.
суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2026, адміністративний позов задоволено. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти у розмірах 1, 11; 1, 14; 1,197; 1,0796 та у розмірі 1, 115.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (7 763, 17 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та у розмірі 1, 115 і у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 24.09.2025.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1064,86 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні вісімдесят шість копійок).
У серпні 2026 року представником позивача до суду першої інстанції було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просив ухвалити додаткове рішення щодо позовних вимог про застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121 з 01.03.2026, оскільки ці вимоги не були вирішені судом у рішенні від 23.07.2026.
Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року заяву представника позивача задоволено. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн., на коефіцієнт у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026, для забезпечення індексації пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести, починаючи з 01.03.2026, перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн., на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, застосовані рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2026, а також на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» та у зв`язку з цим провести виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2026.
Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило, що згідно ч. 4 ст. 304 КАС України не є перешкодою для апеляційного перегляду судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у позовній заяві позивач, окрім вимог щодо проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, також просив здійснити з 01.03.2026 перерахунок його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2026 позов задоволено в частині вимог щодо застосування коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115. Водночас вимоги позивача щодо проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,121 з 01.03.2026 судом не вирішено. У зв`язку із цим представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення.
Приймаючи оскаржуване додаткове рішення від 25.08.2026, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги щодо застосування коефіцієнта 1,121 були заявлені позивачем, докази на їх підтвердження досліджувалися судом, однак рішення щодо них не ухвалювалося, що є підставою для постановлення додаткового рішення відповідно до статті 252 КАС України.
Згідно із ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Порядок та підстави для винесення додаткового судового рішення встановлені статтею 252 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення виникає, зокрема, з метою усунення неповноти судового рішення, тобто коли суд не вирішив питання, яке підлягало вирішенню під час розгляду справи.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення у разі, якщо залишилися невирішеними окремі позовні вимоги, з приводу яких досліджувалися докази, або судом не визначено способу виконання судового рішення чи не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення не може змінювати суті основного рішення, містити висновки щодо прав та обов`язків осіб, які не брали участі у справі, або вирішувати вимоги, що не були предметом судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2026 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо непроведення перерахунку пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115. Зобов`язано відповідача здійснити індексацію пенсії позивача із послідовним застосуванням зазначених коефіцієнтів та провести перерахунок і виплату пенсії з 24.09.2025. Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Водночас у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2026 не вирішено заявлену позивачем позовну вимогу щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026. Вказаний недолік був виправлений судом першої інстанції у спосіб ухвалення додаткового судового рішення.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги на оскаржуване додаткове рішення, колегія суддів зазначає таке.
Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З 01.03.2026 відбулась індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", пунктом 1 постанови № 236 установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках); ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100% - 100%, де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій, відповідно до цього Порядку, проводиться щороку з 1 березня.
Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 роз`яснив порядок застосування вищевказаних правових норм:
“...при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році” від 22 лютого 2021 року № 127, “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” від 16 лютого 2022 року № 118, “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” від 24 лютого 2023 року № 168.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, судова палата констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн, 100 грн відповідно у 2023 - 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства...”
Застосовуючи вказаний висновок у контексті правового регулювання індексації пенсії, апеляційний суд зазначає, що з метою забезпечення у 2026 році проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: у 2026 році - 1,121 згідно з Постановою № 236 з 01.03.2026.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, відповідач був зобов`язаний проводити індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до вказаних постанов Кабінету Міністрів України, Порядку № 124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірах 1,121 з 01.03.2026. Відтак суд висновує, що вимоги заявленого позову у відповідній частині є обґрунтованими, а тому правомірно задоволені судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
ГоловуючийСлободонюк М.В.
СуддіКанигіна Т.С. Кузьмишин В.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua