Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №120/349/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/349/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

20 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Комунальної установи "Обласний Пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "САН СІТІ ДРАЙВ" до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

Комунальна установа "Обласний Пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "САН СІТІ ДРАЙВ" звернулася до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, в якому просила:

-визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-10-08-012674-а від 01.01.2025 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.06.2026 позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-10-08-012674-а від 01.01.2025.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.10.2024 КУ "Обласний Пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку" опублікувано оголошення про проведення відкритих торгів.

Відповідно до інформації про вид предмету закупівлі: роботи; назву предмета закупівлі: "Капітальний ремонт харчоблоку психоневрологічного відділення Вороновицької філії КУ "Обласний Пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку" с. Плисків, вул. Броницького, 2, Вінницький район"; код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі: ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт та реставрація; кількість товару та місце його поставки або місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги: визначаються згідно технічної специфікації (Додаток 4 до тендерної документації) та/або проєкту договору (додаток 1 до тендерної документації).

01.11.2024 КУ "Обласний Пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку" прийнято рішення про визначення переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "САН СІТІ ДРАЙВ".

15.11.2024 між позивачем та ТОВ "САН СІТІ ДРАЙВ" укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту №15/11-24.

Відповідно до наказу начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 10.12.2024 № 102-3 розпочато моніторинг закупівель відповідно до передбаченого переліку, в тому числі № UA-2024-10-08-012674-a від 08.10.2024. Підставною для проведення моніторингу слугували дані автоматичних індикаторів ризиків.

За результатами здійсненого моніторингу 01.01.2025 оприлюднено висновок про порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178.

Вказаним висновком, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язало позивача вжити заходи щодо недопущення аналогічних порушень у подальшому та притягнення до відповідальності осіб, якими допущено зазначене порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку опублікувати через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач не погоджуючись із прийнятим висновком, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII)

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 922-VIII електронна система закупівель- інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (пункт 7); замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи (пункт 11); моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14); Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (пункт 36).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03 лютого 2016 року (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

За правилами пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Частиною першою статті 5 Закону передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

За приписами частини першої статті 10 Закону № 922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:

1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю:

оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;

оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;

оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір;

2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;

3) зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень. У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації;

4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення;

5) оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди;

6) протокол кваліфікаційного відбору - протягом одного дня з дня його затвердження;

7) протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження;

8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі;

9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції / пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення;

10) договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення;

11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін;

12) звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;

13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначений статтею 8 Закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі (частина третя статті 8 Закону).

Частини шоста, сьома статті 8 Закону передбачають, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

З матеріалів справи встановлено, що за результатами здійсненого моніторингу, 01.01.2025 відповідачем оприлюднено висновок про порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178.

Визначаючись щодо порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, виявлених Держаудитслужбою, колегія суддів вказує на таке.

За результатами моніторингу установлено, що позивачем в тендерній документації (підпункт 3.1. пункту 3 Додатку 2) встановлено вимогу до учасників щодо підтвердження інформації про відповідність запропонованої пропозиції технічним вимогам, встановленим у Додатку 4 до тендерної документації, наступними документами: договірною ціною з підтверджуючими розрахунками за статтями витрат, складеною у відповідності до вимог Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 (далі – Настанова), в тому числі пояснювальною запискою до неї; підсумковою відомістю ресурсів; відомістю обсягів робіт; об`єктними та локальними кошторисами; переліком основних матеріальних ресурсів; розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису; розрахунком вартості машино-години власної будівельної техніки та/або вартості оренди машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання робіт; розрахунком показників загальновиробничих; розрахунком прибутку; календарним графіком виконання робіт.

Розрахунок ціни тендерної пропозиції (договірної ціни) з підтверджуючими розрахунками за статтями витрат договірної ціни повинен бути розрахований згідно з вимогами кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (з урахуванням змін) - далі Настанова, та має бути наданий в електронному сканованому вигляді та додатково в електронному вигляді в форматі інформаційного блоку даних ims у програмному АВК-5 або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації. Учасник в складі пропозиції повинен надати документальне підтвердження, а саме: ліцензію (завірену копію) видану Учаснику про наявність сертифікованого програмного забезпечення для розробки кошторисної документації та актів виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3.

В сканованому вигляді можливе надання тільки розрахунку форми Договірної ціни. При цьому підтверджуючі розрахунки можуть бути надані у форматі EXEL або WORD) без накладання КЕП/УЕП.

В договірній ціні Учасник визначає вартість усіх запропонованих до виконання підрядних робіт з визначенням повного комплексу робіт, необхідних для виконання робіт, вказаних у Технічній специфікації (Додаток 4 до тендерної документації).

Відповідно до п. 5.17 кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року № 281 (із внесеною Зміною № 1, що затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 30.04.2022 № 6) (далі - Настанова) визначено, що у складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) адміністративні витрати включаються за показниками, визначеними розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат) (надати розрахунок аналізу витрат) або за показниками, наведеними в Додатку 27 Настанови. При розрахунку ціни пропозиції заміна будівельних машин і механізмів, внесення змін до показників енергоносіїв необхідних для виконання робіт, можлива лише при відповідному технічному та економічному обгрунтуванні, яке надається у складі пропозицій з урахуванням пунктів 4.7, 5.4, 5.6, 5.8, 5.9 Настанови.

Договірна ціна та всі інші ціни повинні бути чітко визначені. Ціну тендерної пропозиції слід визначати відповідно до вимог щодо термінів закінчення робіт, технології виконання робіт, використання конкретних матеріалів і конструкцій, якості будівельно-монтажних робіт, з дотриманням діючих норм і правил виконання будівельно-монтажних робіт, технічної експлуатації будівельної техніки, безпечних умов праці та додержання вимог щодо застосування заходів із захисту довкілля.

Обсяги робіт для розрахунку договірної ціни зазначені у Додатку 4 тендерної документації (окремий файл до тендерної документації).

Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об`єкту будівництва, та поточних цін на них. Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої обов`язково загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій. У ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов`язаних з придбанням та доставкою на об`єкт будівництва устаткування, меблів та інвентарю, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).

Тендерна пропозиція, що не відповідає Технічним вимогам, викладеним у Додатку 4 до тендерної документації (зокрема містить не всі види робіт або не повний їх обсяг, не всі матеріально-технічні ресурси згідно з переліком наведеним у Додатку № 3, або надані не всі розрахунки, що є складовими договірної ціни), буде відхилена на підставі абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Як зазначає відповідач, ТОВ "Сан Сіті Драйв" якого обрано переможцем, у складі тендерної пропозиції надано договірну ціну та розрахунки до неї, в тому числі й розрахунок розміру середньомісячної кошторисної заробітної плати, яка враховується при визначенні вартості будівництва на підставі даних зазначеного учасника. Згідно з розділом 2. Розрахунку розміру середньомісячної кошторисної заробітної плати у складі кошторисної заробітної плати, що визначена в сумі 14000,00 грн, враховано кошти на оплату щорічних та додаткових оплачуваних відпусток (пункт 2.2.6) в сумі 1500,00 грн. Водночас у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ «Сан Сіті Драйв», на виконання вимог пункту 1.3. Додатку 2 до тендерної документації, надано довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, від 18.10.2024 №3, в якій міститься інформація про дванадцять працівників, із сімома із яких (в тому числі два штукатури та маляр) укладені цивільно-правові договори (від 10.04.2024 №1-3, 6, 8, 9 та від 20.06.2024 №4). За умовами вищевказаних цивільно-правових договорів ТОВ «Сан Сіті Драйв» сплачує працівникам винагороду за домовленістю за фактично виконану ними роботу після її прийняття за актом. При цьому, учасник ТОВ «Сан Сіті Драйв» не планував залучати інших працівників, що засвідчено ним в Довідці про працівників, в якій проставлені прочерки в розділі «Планується залучити», а також відсутня інформація щодо залучення інших працівників у разі виникнення такої необхідності.

Виходячи із вищенаведеного, відповідач дійшов висновку, що працівники, з якими учасником ТОВ «Сан Сіті Драйв» укладені цивільно-правові договори, не перебувають із ним у трудових відносинах, а відтак на них не поширюються норми трудового законодавства, зокрема, щодо права на відпочинок та його оплати. Отже, учасником ТОВ «Сан Сіті Драйв» розраховано договірну ціну з порушенням вимог пункту 5.3. розділу V. Настанови, пункту 5 Порядку №281 та підпункту 3.1. пункту 3 Додатку 2 до тендерної документації.

В свою чергу, позивачем зазначено, що в складі тендерної пропозиції ТОВ «Сан Сіті Драйв» містяться документи, які підтверджують відповідність запропонованої пропозиції технічним вимогам, встановленим замовником у Додатку 4 до тендерної документації, а саме: папка «6. Технічна частина», договірну ціну, пояснювальну записку до неї; підсумкову відомість ресурсів; відомість обсягів робіт; об`єктні та локальні кошториси; перелік основних матеріальних ресурсів; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису; розрахунки вартості машино-години власної будівельної техніки та/або вартості оренди машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання робіт; розрахунок показників загальновиробничих; розрахунок прибутку; календарний графік виконання робіт (за примірною формою Додатку № 2 Проєкту договору (Додаток № 1 до тендерної документації).

Отже, як вірно вказано позивачем, зважаючи на те, що ним як замовником, в п.п. 3.1 п. 3 Додатку № 2 до тендерної документації чітко визначено, в якому випадку тендерна пропозиція підлягає відхиленню (містить не всі види робіт або не повний їх обсяг, не всі матеріально-технічні ресурси згідно з переліком наведеним у Додатку № 3, або надані не всі розрахунки, що є складовими договірної ціни), у останнього не було жодних підстав для відхилення пропозиції Третьої особи, так як останнім було надано весь перелік документів який визначався тендерною документацією.

При цьому, позивачем, як замовником, не встановлювалось окремих вимог в тендерній документації та додатках до неї щодо розміру кошторисної заробітної плати, а також, що остання повинна бути розрахована відповідно до кількості працівників, зазначених у довідці про наявність працівників, що подана у складі тендерної пропозиції, або що учасник зобов`язаний здійснювати розрахунок виключно враховуючи кількість наявних в нього працівників на дату подачі тендерної пропозиції.

В той же час, позивачем підставно звернуто увагу, що нормативна потреба в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об`єкту будівництва, та поточних цін на них розраховується на весь період здійснення робіт.

Так, третьою особою у складі своєї пропозиції було надано Довідку про наявність у Учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід із зазначенням «Штатні працівники та за сумісництвом» та відповідні підтверджуючі документи, з яких п`ять осіб рахуються штатними працівниками і сім осіб за цивільно-правовими договорами №1 від 10.04.2024, №2 від 10.04.2024, №3 від 10.04.2024, №4 від 20.06.2024, №6 від 10.04.2024, №8 від 10.04.2024, №9 від 10.04.2024.

Відповідно до п.2.2 цивільно-правовових договорів, укладених із вищезазначеними особами, оплата виконується за фактично виконану роботу не пізніше 5 з дня прийняття Замовником роботи за актом.

Згідно умов Договору підряду укладеного позивачем як замовником з третьою особою, графік виконання робіт визначений на чотири місяці з грудня 2024 року по березень 2025 року, тобто на час здійснення моніторингу роботи не завершено.

В зв`язку з тим, що цивільно-правовими договорами передбачена оплата після підписання Актів на прийняття робіт, а роботи саме по Договору підряду укладеного між Позивачем та Третьою особою ще не завершено, відповідно розрахунку щодо вартості наданих працівниками послуг ще не розраховано та не здійснена, в зв`язку з чим проведення вказаного моніторингу вважаємо передчасним.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що порушення, встановлені у висновку за наслідками проведеного моніторингу не могли та не призвели до наслідків, які б порушили принципи здійснення публічних закупівель, не порушили права чи свободи учасників закупівлі та не завдали збитки бюджету.

Стосовно зобов`язання позивача оскаржуваним висновком, усунути порушення законодавства в сфері державних закупівель, шляхом вжиття заходів щодо недопущення встановленого порушення у подальшому та притягнення до відповідальності осіб, якими допущене порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, колегія суддів вказує на таке.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10 грудня 2019 року у подібній справі № 160/9513/18, висновок про виявлені порушення як індивідуально-правовий акт, що породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб «усунути виявлені порушення». Відповідач має конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач, та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. У разі відсутності таких положень у висновку, це свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Однак притягнення до певного виду відповідальності, як зобов`язано у висновку, не може вважатися способом усунення порушень законодавства у сфері піблічних закупівель. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

В межах справи № 580/2373/19 у постанові від 31 серпня 2021 року Верховним Судом досліджувалась наявність підстав для відступу від викладеної правової позиції Верховного Суду у справі № 160/9513/18, виходячи з того, що законодавство не містить імперативного обов`язку включати до висновку спосіб усунення недоліків. Вивчивши суть порушеного питання, Верховний Суд вказав, що не вбачає правових підстав для відступлення від правової позиції Верховного Суду, викладеної у подібній справі № 160/9513/18.

Колегія суддів вважає, що метою складення відповідного висновку є «усунення недоліків», викладених у ньому. У разі відсутності способу усунення таких недоліків нівелюється можливість коректного виконання вимог складеного висновку. В цьому аспекті Верховний Суд у постанові у справі № 160/9513/18 роз`яснив, що самостійне визначення позивачем на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Відповідну правову позицію Верховний Суд висловив, зокрема, у постановах від 05 березня 2020 року в справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року в справі №160/11304/19, від 21 січня 2021 року в справах №240/9993/19, №400/4458/19, №420/3411/19 та №480/3179/19, від 28 січня 2021 року в справі №160/12925/19, від 05 лютого 2021 року в справі №160/4347/19 та від 13 травня 2021 року в справі №160/13090/19.

Аналогічна правова позиція була також підтримана Верховним Судом, є сталою та була неодноразово викладена, зокрема, у постановах від 12 серпня 2021 року у справі № 420/2785/19, від 31 серпня 2021 року у справі № 580/2373/19.

З огляду на сталу правову позицію Верховного Суду, яка вказує на порушенням органом Держаудитслужби вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії, колегія суддів вважає, що оскільки останній не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості щодо неконкретизації способу зобов`язання для усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що в свою чергу, є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийГраб Л.С.

СуддіСторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.