Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №560/3554/25
Суддя: Сторчак В. Ю.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/3554/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
19 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" з 01.03.2025 без обмеження пенсії максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року прийнято ухвалу суду від 17 березня 2026 вважати виконаною не у повному обсязі ( не надані докази нарахування доплати за період з 01.03.2025 по 30.04.2026 в сумі 37205,54 грн.; не надані докази (детальні розрахунки) проведення доплат за час протиправного застосування обмежень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, у 2026 році). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до 22.05.2026 надати суду вичерпну інформацію щодо належного виконання ухвали від 17 березня 2026.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить:
- змінити ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2026 року у справі №560/3554/25, зобов`язавши відповідача на виконання рішення суду виплачувати пенсію в повному обсязі в сумі 28715,81 грн., а з 01.03.2026 року без подальшого обмеження максимальним розміром, як зазначено в Окремій Ухвалі від 17.03.2026 року, в сумі 31310,81 грн.;
- відповідно до ч.3 ст. 382-3 КАСУ прошу суд накласти штраф на відповідача за навмисне без поважних причин не в повному обсязі виконання рішення суду та не надання суду навіть доказів намагання виконати рішення;
- за навмисне намагання ввести суд в оману, надання недостовірних даних, підробленого протоколу перерахунку пенсії, подальше ігнорування норм Законів України та рішення суду, про що відповідач письмово заявляє у своїх відповідях, застосування до моєї пенсії з 09.12.2025 року неіснуючого нормативного акту (постанови КМУ №1), притягнути до відповідальності працівників ГУ ПФУ в Хмельницькій області, а також працівників ПФУ, які не виконали Окрему Ухвалу суду від 17.03.2026 року та не вжили будь яких заходів реагування до підлеглих, не повідомили суд про виконання Ухвали.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалася на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За змістом частини другої, третьої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судом встановлено, що ухвалою від 17.03.2026 суд заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, допущених відповідачем під час виконання рішення суду, задовольнив, визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які полягають у застосуванні під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 коефіцієнтів зменшення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, та обмеження пенсії максимальним розміром всупереч рішенню суду у цій справі. Суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 без застосування коефіцієнтів зменшення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, та без обмеження пенсії максимальним розміром, провівши відповідну доплату на його користь за весь час протиправного застосування вказаних обмежень у 2026 році.
Також, судом прийнято Окрему ухвалу, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, причин та умов, що їм сприяли, зокрема забезпечити належне виконання судового рішення у цій справі та дотримання вимог закону у подальшій діяльності. Запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути питання щодо притягнення винних посадових осіб до відповідальності у встановленому законом порядку. Копію Окремої ухвали направлено Пенсійному фонду України для відповідного реагування на системні порушення вимог закону підпорядкованим органом. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк для повідомлення суду про вжиті заходи - 30 календарних днів з дня отримання Окремої ухвали.
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшла інформація про виконання судового рішення, в якій пенсійний орган посилається на те, що рішення суду у справі №560/3554/25 виконано в повному обсязі в межах наданих повноважень. Зазначає, що перерахунок пенсії проведено без застосування коефіцієнтів зменшення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, та без обмеження її максимальним розміром у період, визначений судовим рішенням, крім того, проведено розрахунок на доплату. Водночас, з 01.01.2026 до спірних правовідносин застосовано нове нормативне регулювання, встановлене Законом України про Державний бюджет на 2026 рік та постановою КМУ №1778, яке не було предметом цього судового розгляду.
Зі змісту протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.01.2026 судом першої інстанції встановлено, що з 01.01.2026 відповідач провів перерахунок пенсії, не застосовуючи при цьому коефіцієнти зменшення, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025.
Оскільки величина максимального розміру пенсії (10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність) у 2026 розраховується на рівні 25950 грн. на місяць, пенсія позивача з 01.01.2026 не була обмежена максимальним розміром.
Крім того, з протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2025 судом встановлено, що підсумок пенсії з надбавками становить 28715,81 грн., пенсія не обмежена максимальним розміром або понижуючими коефіцієнтами, що відповідає рішенню суду.
Докази нарахування доплати за період з 01.03.2025 по 30.04.2026 в сумі 37205,54 грн. не надані; наданий розрахунок доплати за березень - жовтень 2025.
Отже, відповідачем не надані докази нарахування доплати за період з 01.03.2025 по 30.04.2026 в сумі 37205,54 грн., про що він зазначає у відповідному листуванні, та не надані докази проведення доплат за час протиправного застосування обмежень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, у 2026 році.
Судом також встановлено, що у межах справи №560/3706/26 розглядаються позовні вимоги ОСОБА_1 щодо протиправності обмеження розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 та зобов`язання відповідача з 01.03.2026 виплачувати пенсію у розмірі 31310,81 грн. без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1778.
Отже, з наданих документів вбачається, що відповідачем був застосований понижуючий коефіцієнт, встановлений іншою постановою Кабінету Міністрів України - №1778 від 30.12.2025, внаслідок чого сума до виплати складає з 01.01.2026 27315,82 грн.
Водночас, як вірно вказав суд, зазначений порядок обчислення пенсійної виплати з 01.01.2026 не був предметом дослідження та оцінки у межах справи №560/3554/25, натомість є предметом іншого самостійного судового розгляду.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що ухвалу суду від 17.03.2026 слід вважати такою, що відповідачем виконана не у повному обсязі.
Щодо накладення штрафу на керівника, колегія суддів зазначає, що відповідно до норм ст.382-3 КАС України, суд має повноваження: накласти штраф на керівника владного суб`єкта, відповідального за виконання рішення суду у разі відмови у прийнятті звіту або у разі неподання звіту.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за не виконання рішення суду у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вирішується судом або за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень (у разі відмови у прийнятті звіту), або у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 та в ухвалі від 04.10.2022 у справі № 200/3958/19-а вказав, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
В свою чергу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність достатніх підстав для накладення штрафу на керівника пенсійного органу.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
ГоловуючийСторчак В. Ю.
СуддіМатохнюк Д.Б. Граб Л.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua