Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №560/306/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/306/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

19 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у поновленні виплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, що викладена у листі № 7600-7106/М-05/8-2200/23 від 26.06.2023; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з дати припинення, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на визначений ним банківський рахунок; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зазначення в пенсійній справі ОСОБА_1 в графі "особливості" позначку "не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області скасувати в пенсійній справі ОСОБА_1 в графі "особливості" позначку" не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №560/306/24 набрало законної сили 24 липня 2024 року.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до суду надійшов звіт, в якому зазначено, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 560/306/24, яке набрало законної сили 24.07.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновлено ОСОБА_1 виплату пенсії з дати припинення, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на визначений ним банківський рахунок та скасовано в пенсійній справі ОСОБА_1 в графі "особливості" позначку" не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі".

Сума доплати за період з 01.02.2022 по 30.09.2024 становить 6770,88 грн.

В межах виділених коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», перераховано суми заборгованості на виконання рішення суду у справі №560/306/24: у жовтні 2025 року в сумі 187,35 грн - частина минулої заборгованості; у листопаді 2025 року в сумі 187,35 грн - частина минулої заборгованості; у грудні 2025 року в сумі 187,35 грн - частина минулої заборгованості.

05.02.2026 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік».

В межах виділених коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», перераховано суми заборгованості на виконання рішення суду у справі №560/306/24: у лютому 2026 року в сумі 103,00 грн - частина минулої заборгованості.

Згідно з інформацією АТ «Державний ощадний банк України» від 26.11.2025 № 120.18 -18/151121/2025, що надійшла 27.11.2025, пенсія ОСОБА_1 одержується за довіреністю більш як один рік або не одержується з поточного рахунка більш як один рік.

На виклик головного управління від 02.01.2026 № 2200-0502-8/559 пенсіонер не звернувся. З метою контролю за виплатою пенсій та відповідно до п.16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 ОСОБА_1 припинено перерахування пенсії на поточний рахунок в АТ «Ощадбанк» з 01.03.2026.

У березні 2026 року ОСОБА_1 направлено на виплату через АТ «Укрпошта» частину нарахованих коштів за минулий час в сумі 101,00 грн та у квітні 2026 року направлено на виплату через АТ «Укрпошта» частину нарахованих коштів за минулий час в сумі 100,00 грн.

Виплата залишку нарахованої заборгованості на виконання рішення суду у справі № 560/306/24 буде здійснена ОСОБА_1 з врахуванням Порядку № 821 та в межах затверджених бюджетних асигнувань виділених на цю мету за джерелами їх фінансування.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено запит від 11.03.2026 № 2200-0502-5/18771 до Пенсійного фонду України щодо виплати заборгованості позивачу згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 560/306/24.

Листом Пенсійного фонду України від 07.04.2026 № 2800-030101-9/24729 повідомлено що, порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно направлено запит від 17.04.2026 № 2200-0502-5/29209 до Пенсійного фонду України щодо виплати заборгованості позивачу згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №560/306/24.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.02.2026 у справі №560/306/24.

Не погодившись з ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати та відмовити відповідачу у прийняті звіту. Просить накласти на керівника суб`єкта владних повноважень штраф.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Відповідно до частини 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Судом встановлено виконання відповідачем рішення суду від 28.02.2024 у справі №560/306/24 щодо поновлення позивачу виплати пенсії з дати припинення, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на визначений ним банківський рахунок та щодо скасування в пенсійній справі ОСОБА_1 в графі "особливості" позначку" не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі", а також звернення до Пенсійного фонду України щодо виплати заборгованості позивачу згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 560/306/24.

Таким чином, враховуючи, що з поданого звіту встановлено, що відповідач вживав заходи, спрямовані на виконання судового рішення у межах умов пенсійного забезпечення, які діяли на відповідні дати, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що звіт може бути прийнятий.

Щодо накладення штрафу на керівника, колегія суддів зазначає, що відповідно до норм ст.382-3 КАС України, суд має повноваження: накласти штраф на керівника владного суб`єкта, відповідального за виконання рішення суду у разі відмови у прийнятті звіту або у разі неподання звіту.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за не виконання рішення суду у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вирішується судом або за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень (у разі відмови у прийнятті звіту), або у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 та в ухвалі від 04.10.2022 у справі № 200/3958/19-а вказав, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.

В свою чергу, колегія суддів дійшла висновку, що звіт суб`єкта владних повноважень підлягає прийняттю в межах ч.11 ст.382-3 КАС України, а звіт подано в строк (з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України), тому підстави для накладення штрафу на керівника відсутні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСторчак В. Ю.

СуддіМатохнюк Д.Б. Граб Л.С.