Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №381/5222/26
Суддя: Ковалевська Л. М.
ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/3877/26
381/5222/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
17 серпня 2026 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Шахненко Оксана Миколаївна через систему «Електронний суд» звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що судовими рішеннями з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На примусовому виконанні у Фастівському відділі державної виконавчої служби перебувають виконавчі провадження № 67920796 та № 68957810.
Зазначає, що відповідач систематично порушував обов`язок щодо своєчасної сплати аліментів, здійснював платежі із запізненням та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість. Посилаючись на розрахунки державного виконавця та відомості про надходження коштів, позивачка визначила пеню за виконавчим провадженням № 67920796 у розмірі 58 338,00 грн, за виконавчим провадженням № 68957810 - у розмірі 62 254,00 грн, а всього - 120 592,00 грн, яку просить стягнути з відповідача на її користь.
Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.
23 вересня 2026 року представник позивачки - адвокат Шахненко О.М. через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.
09 жовтня 2026 року представник відповідача - адвокат Шатило О.П. через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву та заяву про поновлення строку на його подання. У відзиві просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на регулярне здійснення відповідачем платежів, відсутність його вини у виникненні заборгованості, неправильність розрахунку пені та сплив однорічної позовної давності. У разі встановлення підстав для стягнення пені просила зменшити її розмір на 95 відсотків з урахуванням матеріального та сімейного стану відповідача.
19 жовтня 2026 року представник позивачки – адвокат Шахненко О.М. через систему «Електронний суд» подала заперечення на відзив, у яких просила відмовити у застосуванні позовної давності та зменшенні розміру пені. Зазначала, що відповідач не довів відсутності своєї вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, а здійснення часткових платежів не свідчить про належне виконання ним обов`язку з утримання дітей. Також заперечувала проти доводів відповідача щодо його матеріального та сімейного стану як підстав для зменшення пені та просила задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2026 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шатило Оксани Петрівни про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву відмовлено, відзив на позову заяву залишено без розгляду.
В судове засідання 20 жовтня 2026 року сторони не з`явились, представники сторін подали письмові заяви про розгляд справи без їхньої участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України.
За змістом ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Таким чином, відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки настає за наявності вини цієї особи. На платника не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Правило про стягнення неустойки у розмірі 1 відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць необхідно помножити на кількість днів прострочення, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати, та помножити на 1 відсоток. День виконання зобов`язання до строку прострочення не включається.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним платежем. У разі часткового погашення простроченого платежу розмір пені за наступний період визначається з урахуванням несплаченого залишку.
Відповідні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц та від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц. Обов`язок платника аліментів довести відсутність своєї вини у виникненні заборгованості роз`яснено також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19.
У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 711/679/21 роз`яснено порядок врахування часткових платежів за наявності заборгованості за попередні періоди. Кошти зараховуються насамперед на погашення найдавнішої заборгованості, а після її погашення - наступних щомісячних платежів. Поточний залишок боргу та сума прострочених місячних зобов`язань, на які нараховується пеня, мають різне значення для її обчислення. Граничний розмір пені визначається за заборгованістю, що була базою її нарахування, у межах заявлених періодів, з урахуванням погашених із простроченням платежів.
Перевіряючи наведений у позові розрахунок, суд не погоджується з окремими його поясненнями. На час звернення до суду у серпні 2026 року прострочення платежів за травень та червень 2026 року не перевищувало 100 днів. Посилання на 95 днів прострочення платежу за липень 2026 року також не відповідає календарному обчисленню строку.
Зазначені неточності не спростовують факту прострочення та потребують самостійної перевірки судом заявленої суми за наявними доказами нарахування і сплати аліментів.
У постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зазначено, що у разі неправильного розрахунку позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду та заявленого максимального розміру таких нарахувань.
Для перевірки достатності підстав для стягнення заявлених сум судом окремо перевірено платежі за січень 2023 року - березень 2025 року. Усі ці місяці входять до періодів, за які позивачка заявила вимоги за обома виконавчими провадженнями.
Якщо повна сума щомісячного платежу залишалася непогашеною протягом 100 днів прострочення, пеня за цей період дорівнює сумі такого платежу: сума несплачених аліментів, помножена на 100 днів та на 1 відсоток.
Щодо стягнення пені за виконавчим провадженням № 67920796.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Фастівському відділі державної виконавчої служби перебуває виконавчий лист № 381/4636/18, виданий Фастівським міськрайонним судом Київської області 13.02.2019, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.12.2018 і до досягнення дитиною повноліття. Постановою старшого державного виконавця Дубчак І.О. від 17.12.2021 відкрито виконавче провадження № 67920796 (а.с. 16, 22).
У матеріалах справи наявні два розрахунки заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 67920796, складені державним виконавцем станом на 24.06.2026 (а.с. 23-25) та 13.07.2026 (а.с. 17-20). В обох розрахунках у графі сукупного розміру заборгованості за червень 2026 року зазначено однакову суму - 58 338,76 грн.
Розрахунки містять помісячні суми аліментів, нарахованих до сплати, відомості про враховані платежі та залишки заборгованості. За період з січня 2023 року по березень 2025 року включно щомісячний платіж у цьому виконавчому провадженні визначено у розмірі 2 424,00 грн.
Із поданої позивачкою хронології надходження коштів за виконавчим провадженням №67920796 вбачається, що відповідач здійснював часткові платежі. У 2023-2024 роках переважна частина платежів становила по 1 000,00 грн, у 2025 році - по 1 000,00 грн та по 2 000,00 грн, у січні-березні 2026 року - по 2 000,00 грн. 03.07.2026 зазначено надходження 1 000,00 грн (а.с. 30-31).
Суд також враховує зазначені у хронології додаткові надходження та більші платежі, відображені у розрахунках виконавця. Зокрема, у липні 2024 року виконавець врахував 5 057,90 грн., що перевищує суму відповідних платежів, наведених у хронології. При перевірці прострочення суд виходить із більшого розміру сплати, відображеного у письмових доказах (а.с. 18, 24, 30).
За грудень 2021 року - квітень 2022 року нараховано 12 275,85 грн., за травень-серпень 2022 року - 10 100,00 грн, за вересень-грудень 2022 року - 9 696,00 грн. всього 32 071,85 грн. Усі платежі, зазначені в хронології за 2022 рік, становлять 17 862,00 грн. Відповідно, навіть після зарахування цих коштів борг попереднього періоду перевищував платежі, внесені протягом перших 100 днів прострочення нарахувань за січень, лютий, березень, квітень та травень 2023 року (а.с. 19-20, 24-25, 30).
За розрахунком виконавця сукупна заборгованість на кінець червня 2023 року становила 14 240,00 грн. Навіть без включення червневого нарахування 2 424,00 грн. борг попередніх місяців становив 11 816,00 грн. Наведені у хронології платежі за липень-вересень 2023 року не покривали цього попереднього боргу, а отже, не зменшували базу нарахування пені за червень 2023 року протягом перших 100 днів прострочення. Аналогічне співвідношення попередньої заборгованості та наступних платежів зберігалося щодо інших перевірених місяців 2023-2025 років, у тому числі після врахування більших та додаткових платежів (а.с. 19, 24, 30-31).
Таким чином, за кожним із 27 щомісячних зобов`язань за січень 2023 року - березень 2025 року прострочення повної суми платежу становило не менше 100 днів. Пеня за кожним із цих платежів становить 2 424,00 грн. За січень-грудень 2023 року її розмір становить 29 088,00 грн. за січень-грудень 2024 року - 29 088,00 грн, за січень-березень 2025 року - 7 272,00 грн, а загалом - 65 448,00 грн.
Оскільки позивачка за виконавчим провадженням № 67920796 просить стягнути 58 338,00 грн. пені, що не перевищує підтвердженої перевіркою суми, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Щодо стягнення пені за виконавчим провадженням № 68957810.
Постановою старшого державного виконавця Дубчак І.О. від 06.05.2022 відкрито виконавче провадження № 68957810 з примусового виконання виконавчого листа № 381/4465/21, виданого Фастівським міськрайонним судом Київської області 27.04.2022, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.12.2021 і до досягнення донькою повноліття (а.с. 13, 26).
У матеріалах справи наявні розрахунки заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 68957810 станом на 24.06.2026 (а.с. 27-28) та 13.07.2026 (а.с. 14-15). В обох розрахунках у графі сукупного розміру заборгованості за червень 2026 року зазначено 62 254,16 грн.
Згідно з цими розрахунками за період з січня 2023 року по березень 2025 року включно щомісячний платіж у виконавчому провадженні № 68957810 становив 2424,00 грн.
Із поданої позивачкою хронології надходження коштів за цим виконавчим провадженням вбачається, що у 2022 році відповідач сплатив 4862,00 грн. У 2023-2024 роках платежі переважно становили по 1000,00 грн, у 2025 році - по 1000,00 грн та по 2000,00 грн, у січні-березні 2026 року - по 2000,00 грн. 03.07.2026 зазначено надходження 1000,00 грн (а.с. 30-31). При перевірці суд враховує всі зазначені у хронології платежі, у тому числі два платежі по 1000,00 грн. у січні 2025 року.
Лише за вересень-грудень 2022 року за розрахунком виконавця нараховано 9696,00 грн. аліментів. Навіть після зарахування в рахунок цієї суми всіх зазначених у хронології платежів за 2022 рік у розмірі 4862,00 грн. залишок становить 4834,00 грн. без урахування нарахувань за попередні місяці. Отже, платежі на початку 2023 року спрямовувалися на погашення раніше утвореної заборгованості та не погашали поточних нарахувань протягом перших 100 днів їх прострочення (а.с. 28, 30).
За розрахунком виконавця сукупна заборгованість на кінець червня 2023 року становила 14240,00 грн., а без включення червневого нарахування 2424,00 грн. - 11816,00 грн. Наступні платежі за липень-вересень 2023 року не покривали цієї попередньої заборгованості. Із послідовного зіставлення нарахувань та всіх врахованих платежів вбачається, що таке співвідношення зберігалося і щодо інших перевірених місяців, тому кожен із платежів за січень 2023 року - березень 2025 року залишався повністю непогашеним протягом не менше 100 днів прострочення (а.с. 15, 27, 30-31).
Пеня за кожним із 27 перевірених щомісячних платежів становить 2424,00 грн. За січень-грудень 2023 року її розмір становить 29088,00 грн., за січень-грудень 2024 року - 29088,00 грн., за січень-березень 2025 року - 7272,00 грн., а загалом - 65448,00 грн.
Позивачка за виконавчим провадженням № 68957810 просить стягнути 62254,00 грн. пені. Заявлена сума не перевищує підтвердженої перевіркою суми, тому позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Перші 100 днів прострочення останнього з перевірених платежів за обома виконавчими провадженнями, за березень 2025 року, тривали з 01.04.2025 по 09.07.2025. Отже, відповідальність у визначеному розмірі виникла до звернення з позовом. Подальші платежі, зокрема від 03.07.2026, не змінюють тривалості вже допущеного прострочення протягом цих перших 100 днів. Наведених розрахунків достатньо для стягнення пені в межах заявлених сум за кожним виконавчим провадженням. Помилкові пояснення щодо 100 днів прострочення платежів за травень-липень 2026 року в основу присудженої суми судом не покладаються.
Доказів, поданих у встановленому процесуальним законом порядку, які б підтверджували, що встановлене прострочення сплати аліментів виникло з причин, які не залежали від відповідача, суду не надано. Саме по собі здійснення часткових платежів не свідчить про своєчасне та повне виконання щомісячного обов`язку і не виключає відповідальності за допущене прострочення. Для застосування ст. 196 СК України не вимагається встановлення злісного ухилення від сплати аліментів.
Доказів застосування до відповідача за відповідні періоди штрафів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», які впливали б на граничний розмір пені відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 196 СК України, або попереднього стягнення пені за ті самі зобов`язання у матеріалах справи немає.
Суд також враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч. 3 ст. 138, ч. 3 ст. 139 цього Кодексу. Вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів до цих винятків не належать. Отже, правових підстав для обмеження періоду нарахування пені одним роком за ст. 258 ЦК України немає.
Належно поданих доказів на підтвердження обставин, які давали б підстави для зменшення розміру пені з урахуванням матеріального та сімейного стану відповідача, суду не надано. Стягнення пені у заявленому розмірі відповідає тривалості встановленого прострочення та не перевищує передбаченої законом межі.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачка має право на стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів у межах заявлених вимог за виконавчим провадженням № 67920796 у розмірі 58338,00 грн. та за виконавчим провадженням № 68957810 у розмірі 62254,00 грн., а всього - 120592,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі у справах про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог.
Ціна позову становить 120592,00 грн., один відсоток якої - 1205,92 грн., що менше мінімальної ставки судового збору 1331,20 грн. Оскільки позов подано через систему «Електронний суд», із застосуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 20, 180, 181, 196 СК України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за виконавчим провадженням № 67920796 у розмірі 58 338 (п`ятдесят вісім тисяч триста тридцять вісім) гривень 00 копійок та за виконавчим провадженням № 68957810 у розмірі 62 254 (шістдесят дві тисячі двісті п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок, а всього - 120 592 (сто двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М.Ковалевська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua