Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №359/2688/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/3785/2026

Справа №359/2688/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

В березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що 05 березня 2024 року в м. Києві на Кільцевій дорозі Заєць М.І., керуючи автомобілем марки «Ford Mustang», номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Audi A7», номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 . Вартість відновлювального ремонтну автомобіля марки «Audi A7», номерний знак НОМЕР_2 , становить 307842 гривень 63 копійки. Зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність пов`язана з експлуатацією автомобіля марки «Ford Mustang», номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ТОВ «СК «Кредо». Тому ТОВ «СК «Кредо» виплатило на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 156800 гривень. Відповідач ухиляється від добровільного відшкодування завданої матеріальної шкоди. Тому ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду у розмірі 151042 гривень 63 копійок, понесені витрати з визначення вартості матеріального збитку у розмірі 4500 гривень, франшизу у розмірі 3200 гривень, а також завдану моральну шкоду у розмірі 20000 гривень.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання (а.с.61-62).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2026 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.71).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд цивільної справи.

3. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явленого позову.

Представник позивача Панасюк В.М. надав до суду заяву, якою підтримав пред`явлений позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

05 березня 2024 року приблизно о 20 годині 50 хвилини в м. Києві на Кільцевій дорозі ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Ford Mustang», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Audi A7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Вказана обставина підтверджується копією постанови Святошинського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року (а.с.15).

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку від 28 травня 2024 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Audi A7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 307842 гривень 63 копійки (а.с.29-55).

Крім цього, ОСОБА_1 витратив грошові кошти на послуги з визначення вартості завданого збитку у розмірі 4500 гривень, що підтверджується копією квитанції №3481524 від 20 травня 2024 року (а.с.28).

Спірні правовідносини регулюються гл.82 «Відшкодування шкоди» ЦК України.

5. Норми права та судова практика, якими керується суд при вирішенні спору.

5.1. норми матеріального права щодо вимоги про відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної шкоди.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до положення ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19 зазначено, що відмовивши у позові в частині відшкодування майнової шкоди, суди не звернули уваги, що різниця між виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. Отже, саме особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). В іншій постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №754/5129/15 зазначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.2 ст.1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

У постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 06 червня 2018 року у справі №597/1070/15-ц (провадження № 61-9445св18) зазначено, що «пунктом 1 частини першої статті 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння. За статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.

Пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відповідно до абз.2 п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п.36.6 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

5.2. норми матеріального права щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За правилом п.3 ч.2 та ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

5.3. норми процесуального права.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За правилами ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

6.1 а. щодо позовних вимог про відшкодування майнової шкоди.

Зі змісту постанови Святошинського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року вбачається, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_3 . В силу ч.6 ст.82 ЦПК України вказана обставина не підлягає доказуванню.

Встановлено, що власником автомобіля марки «Audi A7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 , згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.13).

ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Audi A7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб. Відтак, ОСОБА_1 як володілець автомобіля марки «Audi A7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , має право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну.

Зі змісту полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу №214092639 від 12 квітня 2023 року (а.с.22) вбачається, що станом на день дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля марки «Ford Mustang», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СК «Кредо». Вказаним полісом було передбачено страхову суму за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 160000 гривень 00 копійок. Розмір франшизи був визначений у сумі 3200 гривень.

ТДВ «СК «Кредо» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника автомобіля марки «Audi A7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у розмірі 156800 гривень, що підтверджується копією платіжної інструкції №8221 від 10 липня 2024 року (а.с.26).

У зв`язку з тим, що визначене страхове відшкодування не є достатнім для повного відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди, на підставі ч.1 ст.1194 ЦК України, у ОСОБА_2 виник обов`язок відшкодувати позивачу іншу частину майнової шкоди у розмірі 151042 гривень 63 копійки (307842,63 – 156800).

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 відшкодував ОСОБА_1 завдану ним матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі, а також компенсував витрати на послуги з визначення вартості завданого збитку та фарншизу.

З огляду на викладене, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належить стягнути матеріальну шкоду у розмірі 151042 гривень 63 копійки, витрати на послуги з визначення вартості завданого збитку у розмірі 4500 гривень, а також франшизу у розмірі 3200 гривень.

6.2. щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Встановлено, що внаслідок пошкодження автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді позивач тривалий час перебував у пригніченому психологічному стані, переніс моральні та душевні страждання у зв`язку з тим, що був позбавлений можливості користуватись автомобілем.

Суд враховує, що позивачу були спричинені душевні страждання, оскільки було пошкоджено майно, яке належить йому на праві власності.

З урахуванням наведеного та враховуючи вимоги закону щодо принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 20000 гривень.

7. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанцій (а.с.1,2) вбачається, що при пред`явленні позову до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 2919 гривень. Пред`явлений ним позов задоволений. З огляду на це, з ОСОБА_2 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2919 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст.386, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1187, ч.1 ст.1194 ЦК України, ч.1 ст.82, ч.6 ст.82, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 151042 гривень 63 копійки, витрати на послуги з визначення вартості завданого збитку у розмірі 4500 гривень, суму франшизи у розмірі 3200 гривень, а всього у розмірі 158742 гривень 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 20000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 2919 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного заочного рішення – 13 жовтня 2026 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський