Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №359/438/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/438/26

Провадження №2/359/2814/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.

при секретарі - Бокей А.В., Кулакевич В.О.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Хлівного Я.М.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Краковного І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

21.01.2026 позивач ОСОБА_4 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищезазначеним позовом, у якому просила: стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття, (а.с.1-4).

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 02.10.2010 вона з відповідачем зареєстрували шлюб, у якому у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . Зазначила, що син проживає з позивачкою за місцем реєстрації, і відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги на утримання дитини.

31.03.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.26-32), за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову та стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу. Зокрема, зазначив, що фактично родина проживає за однією адресою у будинку по АДРЕСА_1 . Протягом усього періоду проживання , а також станом на теперішній час відповідач належним чином та добросовісно виконує свої батьківські обов`язки, забезпечуючи матеріальне утримання дитини та беручи безпосередню участь в його вихованні.

08.04.2026 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.61-64), відповідно до якої позивач не погоджується із запереченнями відповідача, вважає, що надані ним докази не доводять системної участі в утриманні дитини та не спростовують того факту, що між сторонами існує спірне питання щодо порядку та розміру такої участі.

Ухвалою судді від 02.02.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового засідання (а.с.15-16).

Ухвалою суду від 28.04.2026 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.85-86).

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 повідомила, що у зв`язку із розірванням шлюбу змінила прізвище ОСОБА_7 на дошлюбне, та змінила місце фактичного проживання. Позивач та її представник ОСОБА_8 спочатку підтримали позов, але у подальшому погодилися, що з метою врегулювання спору аліменти слід стягнути від дати ухвалення судового рішення.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив, що отримує забезпечення від обох батьків та у зв`язку з тим, що батьки вирішили розлучитися, буде проживати із матір`ю.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 підтримали поданий до суду відзив, заперечуючи факт недостатньої участі батька у матеріальному утриманні сина, а також у подальшому в ході розгляду справи визнали, якщо з метою врегулювання спору з відповідача будуть стягнуті аліменти з дати ухвалення судового рішення.

Заслухавши пояснення сторін та їх неповнолітньої дитини, пояснення представників сторін суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У судовому засіданні встановлено, що сторони ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували 02 жовтня 20120 року, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб у Серія НОМЕР_1 , виданого 02 жовтня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області (а.с.8), та який було розірвано рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2026 року (справа №359/436/26, провадження №2/359/2813/2026) , яке набрало законної сили 21 липня 2026 року (а.с.117).

Після розірвання шлюбу позивач відновила дошлюбне прізвище – ОСОБА_11 , що підтверджується копією ID паспорта № НОМЕР_2 , виданого 05.08.2026 (а.с.115).

У шлюбі у сторін народився син – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 (а.с.9).

Сторонами визнано, що у зв`язку із розірванням шлюбу неповнолітній син сторін буде проживати із матір`ю, про що також пояснив суду сам неповнолітній ОСОБА_6 ..

Згідно з вимогами ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як визнано сторонами та підтверджується долученими до матеріалів справи належними і допустимими доказами, відповідач ОСОБА_2 з моменту звернення позивачки до суду ніс витрати на оплату комунальних послуг, придбання продуктів харчування та поповнював карту сина (а.с.35-55).

Як визнано відповідачем, він має постійний дохід і може сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі з моменту ухвалення судом відповідного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов повністю, або частково, на будь-якій стадії судового розгляду, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Суд ураховує, що сторони в судовому засіданні дійшли згоди щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання сина в заявленому позивачкою розмірі з дня ухвалення судового рішення.

Як установлено судом, відповідач протягом розгляду справи брав участь у матеріальному забезпеченні дитини, що підтверджується наданими ним доказами. Водночас сторони визнали, що у зв`язку з розірванням шлюбу син проживатиме з матір`ю, а відповідач підтвердив можливість сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі з дня ухвалення судового рішення.

З огляду на встановлені обставини, позицію сторін та необхідність забезпечення належного утримання дитини суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, визначивши розмір аліментів у межах заявлених вимог, а початком їх стягнення - день ухвалення судового рішення.

При цьому, визначаючи дату, з якої підлягають стягненню аліменти, суд ураховує позицію сторін, які в ході судового розгляду погодилися на їх стягнення з дня ухвалення рішення суду з метою врегулювання спору. Така позиція сторін оцінюється судом з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, та встановлених у справі обставин, що на переконання суду не порушує прав і законних інтересів сторін та їхнього неповнолітнього сина, та не суперечить загальним положенням ст.181 Сімейного кодексу України.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з урахуванням вимог ст.142 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути 50% належного до сплати судового збору в сумі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України та ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 137, 139, 258, 259, 263-265, 266, 267, 273, ЦПК України, суд,–

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частин його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дати ухвалення рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 31.08.2026.

Суддя І. В. Муранова-Лесів