Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №359/13038/25
Суддя: Чирка С. С.
Справа №359/13038/26
Провадження №2/359/1835/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2026 р. м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі судового засівання Кривохижі О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 05 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №8325443, який було підписано електронним підписом позичальниці, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3 600,00 грн., строком кредитування 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,95% на день та комісії за надання кредиту 17,25% від суми кредиту. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачці обумовлену суму кредитних коштів. Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку із чим має заборгованість у загальному розмірі 13 824,48 грн., яка складається з: 3 600,00 грн. — заборгованості за тілом кредиту; 2 403,48 грн. — процентів за користування кредитом; 621,00 грн. — заборгованості за комісією та 7 200,00 грн. — заборгованості за пенею/неустойкою. В подальшому ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб — боржників, у тому числі за договором кредитної лінії №8325443 від 05 червня 2025 року. Враховуючи вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 824,48 грн. і судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року вирішено проводити заочний розгляд справи. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №8325443, за умовами якого відповідачці було надано кредит у розмірі 3 600,00 грн., строком кредитування 360 днів, до 30 травня 2026 року, зі сплатою процентної ставки в розмірі 0,95% за день та комісії за надання кредиту 17,25% від суми кредиту, що становить 621,00 грн. За прострочення виконання зобов`язань договором передбачено неустойку в розмірі 180,00 грн. за день.
На виконання умов договору 05 червня 2025 року кредитодавцем перераховано відповідачці 3 600,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією №fdf94a64-acc2-47c4-a359-81fb3b06c2ab та довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» №КД-000059703 від 13 жовтня 2025 року.
16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу №16/10/25, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб — боржників, у тому числі за договором кредитної лінії №8325443 від 05 червня 2025 року. Перехід права вимоги до ОСОБА_1 підтверджується витягом з реєстру прав вимог №16/10/25-01 від 16 жовтня 2025 року.
Згідно з розрахунком позивача, станом на 24 жовтня 2025 року заборгованість відповідачки за вказаним договором складає 13 824,48 грн., що включає: 3 600,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2 403,48 грн. заборгованості за процентами, 621,00 грн. заборгованості за комісією та 7 200,00 грн. заборгованості за пенею/неустойкою.
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст.1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором для підписання електронного правочину.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором — це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З огляду на те, що підписання відповідачкою договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 520733 підтверджується договором та довідкою про ідентифікацію, а передання грошових коштів — платіжною інструкцією, суд вважає вказаний договір укладеним, а його умови погодженими сторонами в електронній формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням встановленого суд дійшов висновку, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором належним чином не виконала. Подані позивачем документи підтверджують непогашену заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 600,00 грн., за процентами — 2 403,48 грн. та за комісією — 621,00 грн.
Разом з тим вимога про стягнення пені/неустойки у розмірі 7 200,00 грн. задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як вбачається з розрахунку первісного кредитора, заявлену до стягнення пеню/неустойку у розмірі 7 200,00 грн. нараховано за прострочення виконання зобов`язань за договором у 2025 році, тобто після 24 лютого 2022 року в період дії воєнного стану. Отже, відповідачка звільнена від обов`язку її сплати. Відступлення права вимоги за договором не змінює встановленого законом звільнення позичальниці від сплати неустойки.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідачка умови вказаного договору належним чином не виконувала, а право вимоги за цим договором перейшло до позивача, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 624,48 грн. У задоволенні вимоги про стягнення 7 200,00 грн. пені/неустойки слід відмовити.
За змістом ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Встановлено, що ТОВ «Фінпром Маркет» понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн. Вказана обставина підтверджується договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, укладеним між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, витягом з акта №6ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 23 жовтня 2025 року, відповідно до якого вартість послуг щодо ОСОБА_1 становить 4 500,00 грн., витягом з акта приймання-передачі справ на надання правничої допомоги та платіжною інструкцією №579939289.1 від 27 жовтня 2025 року про оплату послуг за актом №6ФП.
З урахуванням обсягу наданих послуг суд вважає ці витрати підтвердженими та розумними. Їх відшкодування здійснюється пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №579941229.1 від 31 жовтня 2025 року.
Ціна позову визначена позивачем у сумі 13 824,48 грн., а позовні вимоги задоволено на суму 6 624,48 грн.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково (47,91%), з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог підлягають стягненню 1 160,57 грн. витрат на сплату судового збору та 2 156,33 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.12, 76–81, 89, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 263–265, 280–282 ЦПК України, ст.ст.512, 514, 526, 610, 625, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1077, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» розташованого за адресою: Київська область, м.Ірпінь, вул. Садова,31/33 код ЄДРПОУ 43311346, заборгованість у загальному розмірі 6624,48 грн., судовий збір в розмірі 1160,57 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2156,33 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року
Суддя Чирка С.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua