Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №356/1030/26 — Березанський міський суд Київської області

Суд: Березанський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №356/1030/26

Суддя: Лялик Р. М.

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

Номер провадження 3/356/392/26

Справа № 356/1030/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року Суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 754092 від 24.08.2026 року, складеного поліцейським Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Длугуновичем Д.В., 24.08.2026 року о 14 годині 42 хвилини в м. Березань по вул. Березанський шлях, 44 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «IVECO», н.з. НОМЕР_1 , на території заводу «Poriston», не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Linde H45D-02», н.з. НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і осеовоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з`явився.

Права, передбачені ст. 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом роз`яснено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав пояснив, що 24.08.2026 року рухався по території заводу «Poriston» по розмітці (стрілках) на автомобілі «IVECO» зі швидкістю 5 км/год та в ліву частину його автомобіля на швидкості в`їхав навантажувач «Linde H45D-02»,під керуванням водія ОСОБА_2 . Вказав, що швидкість руху він не перевищував та на момент оформлення протоколу дорожньо-транспортної пригоди свідків не було.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що при в`їзді на підприємство «Poriston» мається табличка, яка вказує, що технологічний транспорт на підприємстві має перевагу. Знаючи це, рухався між палетами з продукцією, взяв лівіше побачив водія ОСОБА_1 , який при набиранні швидкості руху скоїв зіткнення з його навантажувачем.

Представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Согайко І.В. в судовому засіданні вказав, що на вказаному підприємстві має перевагу технологічний транспорт та водії мають надавати йому перевагу. Водій ОСОБА_1 не дотримався правил безпеки на підприємстві, у зв`язку з чим сталося ДТП.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 24.08.2026 року працюючи в денну зміну та вийшовши на подвір`я побачив, як рухався автомобіль «IVECO», під керуванням ОСОБА_1 та транспортний засіб «Linde H45D-02», під керуванням ОСОБА_2 . Швидкість руху водія Нестреляй була не 5 км/год., а приблизно 15 км/год., також вказав, що на території підприємства перевагу має внутрішній транспорт, зокрема навантажувачі.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, представника потерпілого, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно зі ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступного висновку.

Так, судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 754092 від 24.08.2026 року (а.с. 1) з додатком до нього – схемою місця ДТП, яка сталася 24.08.2026 року в м. Березань по вул. Березанський шлях, 44 (а.с.6-7) та фототаблицею (а.с. 28-30); копію письмових пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 24.08.2026 року (а.с. 8); копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 24.08.2026 року (а.с. 9).

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, з конкретизацією суті порушення.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції («Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04; «Карелін проти Росії», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsarv. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

З огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд вважає, що наявними матеріалами та в ході судового розгляду не здобуто жодних доказів, які б вказували на порушення ОСОБА_1 п. 12.1 Правил дорожнього руху, не доведена наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 124, 247, 283, 284, 289 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді подається протягом 10 днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.

Суддя Р. М. Лялик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua