Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №287/1366/26 — Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1366/26

провадження 3/287/2046/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Григорій Петрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ID-картка НОМЕР_1 видана 19.01.2024 органом 1828, жительки АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Встановлено, що 12.08.2026 уповноваженою посадовою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №191184, відповідно до якого 20.07.2026 приблизно 20 год 00 хв в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 виражалася словами нецензурної лексики в бік ОСОБА_2 , 1981 р.н., чим вчинила дрібні хуліганські дії, перебуваючи в громадському місці, а саме на вулиці, що порушила громадській порядок і спокій громадян.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з`явилася, про день, час та місце повідомлялася належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

За правилами ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП є обов`язковою.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, що відповідатиме положенню ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідальність особи за ст. 173 КУпАП передбачена за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 191184 від 12.08.2026;

- копією заяви ОСОБА_2 від 22.07.2026;

- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 12.08.2026;

- копією паспорту ОСОБА_1 ;

- розпискою інформування та ознайомлення особи, про порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП повністю та об`єктивно знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він вчинив дрібне хуліганство.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення є неповнолітня.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Згідно статті 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 34 КУпАП, є вчинення правопорушення неповнолітньою.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , крім того враховується її вік, майновий стан, а також те, що до неповнолітньої особи у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані спеціальні заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП. У зв`язку з чим суд вважає за необхідне застосувати до неповнолітньої ОСОБА_1 ст. 24-1 КУпАП і на підставі викладеного обрати їй захід впливу у виді попередження.

Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП, не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 13, 24-1, ст. 173, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосувати до неї захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Г. П. Нижник