Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №279/5386/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5386/26

Провадження № 2/279/3391/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Пацко О.О. з секретарем Стужук С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 28.12.2020 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 401706259, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 5000,00 грн. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 11000,00 грн.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди в тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК» Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №7 від 28.10.2021 року до Договору факторингу №2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК» Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

28.10.2024 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "Ейс" укладено договір факторингу №2810/24/Е, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Ейс" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором договір № 401706259 від 28.12.2020 року.

Оскільки, відповідач порушив умови договору, станом на день звернення із позовом до суду має заборгованість в розмірі 43429,61 грн., яка складається з наступного: 10944,07 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 32485,54 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 43429,61 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору та за надання професійної правничої допомоги.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача адвокат Барановський І.І. направв до суду відзив на позов, в якому зазначив, що ОСОБА_1 визнає факт отримання 11000,00 грн. позики у ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» строком на 30 днів з денною процентною ставкою 2,3 % (підтверджено матеріалами позовної заяви, зокрема, Розрахунком заборгованості і Кредитним договором). Згідно Розрахунку заборгованості строк погашення кредиту відліковується з 28.12.2020. Станом на 29.03.2021 відповідач майже повністю погасила борг у загальній сумі 18518,63 грн. Так як за спливом 30 днів строку дії Кредитного договору відповідач не виконала його умови, то його дія не могла бути продовжена. Таким чином, залишок заборгованості, який залишилося сплатити відповідачу ОСОБА_1 за Кредитним договором, становить 71,37 гривня. Просив частково відмовити позивачу ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» у задоволенні його позовної заяви за безпідставністю.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» направив суду Відповідь на відзив, в якому зазначив, що під час укладення Кредитного договору відповідач ознайомилася з його текстом та змістом цілому, паспортом споживчого кредиту. Так, зміст договору жодним чином не порушує її законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать його підписи та згода на обробку персональних даних, доступ до кредитної історії.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» Відповідач і право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Проте, Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористався цим своїм правом.

Як вбачається з матеріалів справи, Кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст.204 ЦК Україні правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.

Також зазначив, що Кредитним договором № 401706259від 28.12.2020 передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку яка буде застосовуватись в період прострочення. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Таким чином, за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: За користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором. За користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. Враховуючи порушення Відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов`язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. У Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України). Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. Відповідачем не надано: власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення Позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого Позивачем розрахунку заборгованості, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Просив позовні вимоги задовольнити в повному розмірі.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 28.12.2020 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №401706259, у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Електронний підпис одноразовий ідентифікатор MNV2Y92N, відправлено 28.12.2020 року на номер телефону вказаний відповідачем.

Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1.1. Договору, кредитодавець надає кредит в сумі 5000,00 грн, одразу після укладення договору, (в подальшому відповідач додатковою угодою до договору №401706259 від 28.12.2020 року збільшив суму кредиту в загальній сумі 11000,00 грн).

Видача кредитних коштів в сумі 11000,00 грн для відповідача на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується довідками дорученими що містяться в матеріалах справи.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено ряд додаткових угод.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 127 від 29.03.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 ТОВ «Таліон плюс» набув права грошової вимоги ОСОБА_1 у сумі 28766,63 грн.

В подальшому, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Таліон плюс», а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» набуло право вимоги грошових коштів в сумі 43429,61 грн, до відповідача.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» набув права грошової вимоги до вимоги ОСОБА_1 у сумі 43429,61 грн.

28.10.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 2810/24/Е, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», а ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право вимоги грошових коштів в сумі 43429,61 грн, до відповідача.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 28.10.2024 року до договору факторингу № 2810/24/Е ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набув права грошової вимоги до вимоги ОСОБА_1 у сумі 43429,61 грн.

Всупереч умов Договору №401706259 від 2.12.2020 року відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 43429,61 грн, з яких: 10944,07 грн - заборгованість по тілу кредиту; 32485,54 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, належними сторонами.

За частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України). Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з вимогами статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням частини 2 статті 516 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за Договором факторингу № 28/1118-01 та Додатковими угодами до цього Договору передало ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 401706259 від 28.12.2020 року на суму 28766,63 грн, з яких: 10944,07 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 17822,56 грн - заборгованість за відсотками, то відповідно до ст. 514 ЦК України наступні кредитори, які отримали право вимоги до відповідача не вправі змінити обсяг і умови прав, що перейшли від первісного кредитора за Кредитним договором № 401706259 від 28.12.2020 року.

А отже, нарахування і збільшення процентів за Кредитним договором № 401706259 від 28.12.2020 року та включення цієї суми в розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором є неправомірним і таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі дослідженого суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити частково в межах доведеності позовних вимог на суму28766,63грн.

Щодо стягнення витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (66,23%) .

Окрім того, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 7000 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, додатковою угодою № 25770355128 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 20.01.2026 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копією довіреності від 11.08.2025 року.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 264-265 ЦПК України, ст.ст.526, 615, 626, 628, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 28766 (двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 63 копійки заборгованості за кредитним договором № 401706259 від 28.12.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1763 (дона тисяча сімсот шістдесят три) гривень 30 копійок та 3000 (три тисячі) гривень за надання професійної правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано

.

Суддя Ольга ПАЦКО