Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №320/27168/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/27168/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Беспалова О. О.

суддів:Ключковича В. Ю., Грибан І. О.

за участю секретаря:Волошка О. Л.

представника позивача Мотиги М. О., представника відповідача Вовкотруб Д. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вестен-ІСС» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту 04.06.2025року) 7 справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вестен-ІСС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕН-ІСС» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.12.2023 №00828170702;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.12.2023 №00827690702;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.12.2023 №00828180702;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.12.2023 №00828190702;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.12.2023 №00827660702.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕН-ІСС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023, за результатами якої складено акт перевірки від 21.11.2023 за №76623/26-15-07-02-03-03/36584880 (надалі – акту перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, п. 5, 6 П(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 із змінами і доповненнями, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153, у результаті чого завищено від`ємне значення оподаткування податком на прибуток на суму 45 069 грн. за 1 півріччя 2023 та занижено податок на прибуток на загальну суму 1 033 724 грн., в тому числі за 1 півріччя 2023 на суму 1 033 724 грн;

- п. 187.1. ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 522 972 грн, в тому числі по періодам: за червень 2023 на суму 1 536 633 грн;

- п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, пп. в) п. 200.4. ст. 200 ПК України від 02.12.20 1 0 № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за липень 2023 на суму 351905 грн;

- п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами та доповненнями, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за червень 2023 року;

- п. 250.9 ст. 250 ПК України, а саме не подання податкових декларацій по екологічному податку за III, ІУ квартали 2019 року, 1, II квартали 2020 року до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (Кропивницька ДПІ, Кіровоградське відділення-1108);

- пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України, а саме заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 1 237,50 грн, в тому числі за 2021 рік у сумі 594,00 грн; за 2022 рік у сумі 643,50 грн до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (Кропивницька ОДПІ - 1123);

- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПК України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, щодо несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету за січень-серпень 2022 року у розмірі 58 727,39 грн;

- п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та розділ 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, щодо подання з помилками податкових розрахунків (форма 1-ДФ, 4ДФ) за IV квартал 2017 року та несвоєчасного подання податкових розрахунків за IV квартал 2018 року, І квартал 2019 року, І та II квартали 2022 року (том 1 а.с.31-66).

05 грудня 2023 року позивачем подано заперечення на вказаний акт перевірки.

Листом ГУ ДПС у м. Києві від 19.12.2023 №49623/І/2615-07-02-03-09 висновки акта від 21.11.2023 за №76623/26-15-07-02-03-03/36584880 викладено в новій редакції, та вказано на наступні порушення:

- пп. 134 1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5. 6 ГІ(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого Наганом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 із змінами і доповненнями, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153, у результаті чого завищено від`ємне значення оподаткування податком на прибуток на суму 45 069 грн за 1 півріччя 2023 та занижено податок на прибуток на загальну суму 1 033 724 грн, в тому числі за 1 півріччя 2023 па суму 1 033 724 грн;

- п. 187.1. ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України у результаті чого занижено податок на додане вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 343 700 грн, в тому числі по періодам: за червень 2023 на суму 1 343 700 грн;

- п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, пп. в) п. 200.4. ст. 200 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за липень 2023 на суму 13661 грн;

- п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами та доповненнями, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі І податкових накладних за червень 2023 року.

- п. 250.9 ст. 250 ПК України, а саме не подання податкових декларацій по екологічному податку за III, IV квартали 2019 року, І, II квартали 2020 року до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (Кропивницька ДПІ, Кіровоградське відділення-1108);

- пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України, а саме заниження податку на нерухоме майно, І відмінне від земельної ділянки у сумі 1 237,50 грн, в тому числі за 2021 рік у сумі 594,00 грн; за 2022 рік у сумі 643,50 грн до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (Кропивницька ОДПІ - 1123);

- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПК України, щодо несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету за січень - серпень 2022 року у розмірі 58 727,39 грн;

- п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України та розділ 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» затверджений наказом Міністерства І фінансів України від 13.01.2015 №4, щодо подання з помилками податкових розрахунків (форма І 1-ДФ, 4ДФ) за IV квартал 2017 року та несвоєчасного подання податкових розрахунків за IV І квартал 2018 року, І квартал 2019 року, І та II квартали 2022 року.

Головним управлінням ДПС у м. Києві 26 грудня 2023 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №00828170702, яким ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на додану вартість в розмірі 13 661грн;

- №00827690702, яким ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» яким збільшено сума грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 033 724грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 258 431грн;

- №00828180702, яким до ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» застосовано штраф в розмірі 3400грн за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних;

- №00828190702, яким ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» зменшено суму від`ємного значення оподаткування податком на прибуток в розмірі 45 069 грн;

- №00827660702, яким ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 343 700 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 335 925 грн.

ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» до ДПС України подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, яку рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 12.03.2024 №6769/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення-рішення від 26.12.2023 №00828170702, №00827690702, №00828180702, №00828190702, №00827660702 залишені без змін, а скаргу без задоволення.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 26 грудня 2023 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Як встановлено положеннями пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

У відповідності зі статтею 198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України, згідно з положеннями якої:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно із п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, відповідно до пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 цього Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для формування податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі №804/5599/15 (адміністративне провадження №К/9901/42187/18) правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З огляду на викладене, на переконання суду, в межах даних правовідносин повинні були бути досліджені первинні документи (в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), які у своїй сукупності можуть свідчити та підтверджувати факт придбання товарів/послуг та його подальшого використання для цілей, що прямо пов`язані з господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, у перевіряємий період позивачем укладено ряд договорів: поставки пиломатеріалів, поставки нафтопродуктів, поставки товарів, із ТОВ «ПРОМТЕХРЕСУРС ЦЕНТР».

В ході проведення перевірки ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» по постачальнику ТОВ «ПРОМТЕХРЕСУРС ЦЕНТР» (код ЄДРГІОУ 34479856) встановлено: дебіторську заборгованості на суму 630 528 грн за договором від 01.08.2017 №01/08/17 «з ресурсу зберігання»; кредиторську заборгованість за договором від 30.10.2017 №30/10/17КП на суму 4053 099,48 грн; договір від 01.01.2018 на суму 1 143 350 грн.

Згідно з оборогами рахунку 631 (дані рахунку відображають суму заборгованості у т.ч. ПДВ) за 2019 рік встановлено, що заборгованість на суму 4 014 099 грн та 630 528 грн погашена рахунком 631. Бухгалтерською проводкою від 31.12.2019 ВН-00000006 зменшено кредиторську заборгованість на суму 4 014 099 грн шляхом віднесення її до договору від 30.10.2017 №30/10/17КП та збільшено кредиторську заборгованість на суму 630 528 грн з договору «з ресурсу зберігання» від 01.08.2017 № 01/08/17. Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна Давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).

Відповідно до статті 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» в односторонньому порядку без згоди кредитора припинено зобов`язання на суму 4 644 628 грн у тому числі на суму 630 528 грн «з ресурсу вберігання» від 01.08.17 № 01/08/17 та на суму 4 014 099 грн за договором від 28.10.2015 № 28/10-01КД.

ТОВ «ПРОМТЕХРЕСУРС-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 34479856) за 2022 рік та півріччя 2023 подано податкову та фінансову звітність з нульовими показниками, без зазначення обліку дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо протиправності висновків податкового органу та суду першої інстанції позивач вказує, що у даному випадку не мало місця списання кредиторської та дебіторської заборонності, натомість таку суб`єктами господарювання перенесено у інші договори, що пізніше укладались.

Поряд із цим, вказані доводи апелянта не підтверджуються жодними доказами. Надані до матеріал справи акти звірки свідчать про існування дебіторської та кредиторської заборгованостей, а також розрахунків по договору № 07/12-21 від 07.12.2021 укладеному з ТОВ «ЗНК», та відповідно не спростовують висновки суду першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, п. 5, 6 П(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 із змінами і доповненнями, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153 ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» завищено від`ємне значення оподаткування податком на прибуток на суму 45 069 грн за 1 півріччя 2023 та занижено податок на прибуток на загальну суму 1 033 724 грн, в тому числі за 1 півріччя 2023 на суму 1 033 724 грн.

Крім того, ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» 31.12.2019 самостійно погашено кредиторську заборгованість на суму 4 644 628 грн у тому числі на суму 630 528 грн «з ресурсу зберігання» від 01.08.2017 №01/08/17 та на суму 4 014 099 грн за договором від 28.10.2015 № 28/10-01КД, не визнано дохід від кредиторської заборгованості на суму 1 143 350 грн за договором «різне» від 01.01.2018.

Відомості щодо оплата ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» заборгованостей за поставлені товари/послуги матеріали справи не містять. З огляду на що суд погоджеється із висновком контролюючого органо, що ТМЦ фактично отримані на безоплатній основі.

Так, ТОВ «ПРОМТЕХРЕСУРС-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 34479856) за 2022 рік та півріччя 2023 року подано податкову та фінансову звітність з нульовими показниками, без зазначення облку дебіторської та кредиторської заборгованостей.

На сторінці 11 акта внаслідок механічної помилки абзаци 12 та 13 викладено в наступній редакції: «За період з 01.01.2017 по 30.06.2023 ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 30 755 674 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 встановлено їх заниження на загальну суму 1 357 361 грн, в тому числі за червень 2023 на суму 1 550 294 грн, в результаті викладених порушень п. 3.1.1.1 акта перевірки та нижче наведених».

На сторінці 15 акта внаслідок механічної помилки встановлено завищення визначених перевіркою податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Отже, в порушення п. 198.3 ст. 198, п.п. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2023 на суму 964 663 грн. на безоплатно поставлені від ТОВ «ПРОМТЕХРЕСУРС ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 34479856) товари/послуги, оскільки податковий кредит складається із сум нарахованого/сплаченого податку на додану вартість, а при погашенні заборгованості, така енлата/нарахування відсутнє.

Поряд із цим, з матеріалів справи вбачається, що в частині донарахування зобов`язань з податку на додану вартість, податковим органом також зроблено висновок, що придбані у перевіряємий період про пелети, пиломатеріал та рубильна машина на загальну суму 2 356 188 грн. в тому числі ПДВ 392 698 грн. є такими, що використовуються ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» в операціях, які не є господарською діяльністю у тому числі за червень 2023 року. ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» занижено показник у рядку 4.1 (колонка Б) Декларації з податку на додану вартість за червень 2023 на суму 392 698 грн., внаслідок ненарахування всупереч п.п. “г” п. 198.5 ст. 198 Кодексу податкових зобов`язань на первісну вартість нежитлових приміщень, що використані в операціях, які не є господарською діяльністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій частині суд першої інстанції не надав оцінки ні висновкам податкового органу ні доводам товариства вказавши лише на відсутність натягнення реальних наслідків за правочинами щодо придбання таких ТМЦ.

Поряд із цим, як свідчать матеріали справи та не заперечує податковий орган суть даного порушення зводиться до інших обставин.

Зокрема, палатковий орган не заперечує ні факт реальності настання наслідків за правочинами із придбання пелет, пиломатеріалів та рубильної машини ні їх фактична наявність у позивача. Натомість, підставою для висновків про наявність підстав для донарахування зобов`язань з податку на додану вартість слугували висновки податкового органу щодо не використання таких ТМЦ у господарській діяльності, що власне і виключає можливість включення до податкового кредиту суп податку на додану вартість сплачену при їх придбанні.

Судом апеляційної інстанції з метою повного та належного встановлення всіх обставин справи неодноразово оголошувалось перерви, витребовувалось у сторін як додаткові пояснення так і докази.

В рамках розгляду даної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що придбання пиломатеріалів підтверджується видатковими накладними за період з 21 травня 2018 року до 23 квітня 2019 року.У бухгалтерському обліку матеріал був відображений на рахунку 281 «Товари на складі».

Відповідно до змісту акту приймання – передачі обладнання до монтажу № 1 від 20 липня 2023 року за типовою формою № М-15а ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» передало ТОВ ВКФ «РВК ПЛЮС» пиломатеріал обрізний хвойної породи (сосна) розміром 18 х 120 х 3600 мм у кількості 440,593 м2 вартістю 1 124 374,90 грн для монтажу на об`єкті «Торговельно-побутовий комплекс» за адресою: м. Кропивницький, вул. Вокзальна, 64-в.

Акт підписано та скріплено печатками обох сторін; у ньому зафіксовано придатність матеріалу до монтажу. Оборотно-сальдова відомість за рахунком 281 підтверджує кількісний і вартісний рух саме в день складення акта: кредитовий оборот 20 липня 2023 року становить 440,593 м2 і 1 124 374,90 грн, після чого залишок за цією позицією дорівнює нулю.

Відтак двосторонній акт і бухгалтерський регістр взаємно підтверджують не лише намір, а фактичне вибуття матеріалу зі складу товариства для будівельного процесу.

Як зазначено апелянтом та не спростовано податковим органом, спірні пиломатеріал є будівельним ресурсом, який залежно від проєктних і виробничих рішень використовувався як у конструктивних елементах, так і для опалубки, риштувань, тимчасових конструкцій, підсилення, захисту, пакування та інших допоміжних процесів. Для податкової кваліфікації не є обов`язковим, щоб кожна одиниця матеріалу стала самостійно видимою частиною готової будівлі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує, що достатнім є документально підтверджене використання матеріалу у процесі створення об`єкта, призначеного для господарської діяльності об`єкта будівництва, який згодом був введений в експлуатацію та на який зареєстроване право власності апелянта. Матеріал переданий професійному контрагенту саме для монтажу на конкретному об`єкті за конкретною адресою.

В підтвердження наведених обставин до матеріалів справи додано робочий проєкт із 153 аркушів і оборотно-сальдова відомість за рахунком 151 «Капітальне будівництво» на загальну суму 7 964 230,66 грн підтверджують реальність і тривалість будівельного процесу. Завершення будівництва, введення об`єкта в експлуатацію та державна реєстрація права власності товариства підтверджують досягнення господарського результату — створення власного об`єкта нерухомості.

Щодо придбання рубильної машини з метою її подальшого використання в господарській діяльності колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, видаткова накладна № 148 від 25 лютого 2019 року, складена ТОВ «Альфа Інтертрейд» на виконання договору № 01/02-2019 від 01 лютого 2019 року, підтверджує придбання товариством рубильної машини RM у кількості однієї одиниці за 264 000,00 грн, у тому числі ПДВ на суму 44 000,00 грн. Документ підписаний і скріплений печатками постачальника та покупця.

Відповідно до Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за формою № ОЗ-1, документ № 18 від 21 липня 2023 року, рубильна машина введена в експлуатацію, переведено машину з рахунку 281 на рахунок 104, первісну вартість 220 000,00 грн без ПДВ та присвоєння інвентарного номера 00133. Крім того, відповідно до змісту вказаного акту комісія оглянула об`єкт і визнала його придатним до експлуатації. Оборотно-сальдова відомість за рахунком 104 відображає 21 липня 2023 року дебетовий оборот 220 000,00 грн і кінцеве сальдо в такій самій сумі.

Інвентарні відомості щодо об`єкта № 00133 містять дату введення в експлуатацію, закріплення відповідальної особи, рахунки 104 і 131, строк корисного використання 60 місяців, прямолінійний метод амортизації та віднесення до податкової групи 4 «Машини та обладнання». На дату формування відомостей нарахована амортизація становила 127 750,00 грн.

Як зазначено апелятом та не заперечується податковим ограном, рубильна машина призначена для механічного подрібнення деревини, пиломатеріалів, обрізків і деревних відходів. Така функція відповідає роботам із підготовки та переробки деревного матеріалу, поводження з відходами будівельного процесу, а також подальшому технічному обслуговуванню об`єкта. Функціональна придатність не замінює доказів руху активу, але пояснює економічну логіку його переведення до складу машин та обладнання і має оцінюватися разом із актом ОЗ-1, інвентарними та бухгалтерськими відомостями.

Як встановлено з пояснень представника позивача, проміжок між придбанням машини у лютому 2019 року та введенням її в експлуатацію у липні 2023 року пояснюється тривалим циклом створення об`єкта капітального будівництва. Сам по собі цей проміжок не означає використання машини поза господарською діяльністю. До 21 липня 2023 року машину обліковували на рахунку 281, а потім перевели на рахунок 104. Облік активу як товару та його подальше переведення до складу власних основних засобів є різними, але господарськими способами використання активу. Акт ОЗ-1, рахунок 104, інвентарний номер і нарахування амортизації підтверджують рішення товариства використовувати машину як основний засіб та її готовність до експлуатації.

Що ж стосовно палет, то як зазначено апелянтом та не спростовано податковим органом, такі було реалізовано товариством за межами перевіряємого періоду. В підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії видаткових накладних, складених у жовтні 2023 року на виконання договору № 07/12-21 від 07 грудня 2021 року між ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» як продавцем та ТОВ «ЗНК» як покупцем.

За цими документами покупцеві передано 228,0 тонни пелетів на загальну суму 746 580,00 грн з ПДВ. Кожна накладна містить дані про сторони, договір, дату, номенклатуру, кількість, ціну, вартість і ПДВ, а також електронні підписи та відмітку про прийняття документа контрагентом.

Відтак, встановлені в рамках апелціног провадження обставини свідчать про безпідяланяість висновків пдаткового органу щодо невикористання товариством придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності, що є підставою для скаування податктвого оповідомлення-рішення від 26 грудня 2023 року №00827660702 в частині збільшення зобов`язання з податку на додану вартість на суму 392 698,00 грн та нарахування штрафних санкцій на суму 98 174,50 грн.

Крім того, враховуючи встановлені судом обставини також скасуванню підлягає податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2023 року №00828180702, яким до ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» застосовано штраф в розмірі 3400грн за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних щодо таких, адже їх використання у власній господарській діяльності належним чином підтверджується наявними матеріалами справи.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вестен-ІСС» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вестен-ІСС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року скасувати та прийняти нову постанову якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вестен-ІСС» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2023 року №00827660702 в частині збільшення зобов`язання з податку на додану вартість на суму 392 698,00 грн та нарахування штрафних санкцій на суму 98 174,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2023 року №00828180702, яким до ТОВ «ВЕСТЕН-ІСС» застосовано штраф в розмірі 3400грн за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя В. Ю. Ключкович

СуддяІ. О. Грибан

(Повний текст постанови складено 19.10.2026)