Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №320/24206/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №320/24206/24

Суддя: Черпак Юрій Кононович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/24206/24 Головуючий у 1-й інстанції: Кочанова П.В.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Терези Ю.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ТЕКС» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ТЕКС» (далі - позивач/ТОВ «АЛЬФА ТЕКС») звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1/апелянт/ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2/ДПС України) про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11 липня 2023 року № 9163059/39428607 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 09 грудня 2022 року.

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 09 грудня 2022 року, складену ТОВ «АЛЬФА ТЕКС», датою її подання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки від 08 листопада 2022 року, на виконання якого позивач 09 грудня 2022 року виставив покупцю рахунок № 130 на суму 88 273, 77 грн, у тому числі ПДВ 14 712, 30 грн. У цей же день покупцем здійснено оплату вартості товару, а позивачем згідно з видатковою накладною № 191 поставлено відповідний товар та за наслідками здійсненої господарської операції складено податкову накладну № 4 від 09 грудня 2022 року, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено з посиланням на відповідність платника податку пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення і копії документів на підтвердження зазначеної у податковій накладній інформації. На виконання вимог контролюючого органу позивачем 27 червня 2023 року подано повідомлення № 15 разом із письмовими поясненнями та первинними документами, які у повному обсязі підтверджували фактичне здійснення господарської операції, зокрема договір поставки, рахунок на оплату, видаткову накладну, документи щодо оплати та інші первинні документи. Водночас рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві від 11 липня 2023 року № 9163059/39428607 у реєстрації податкової накладної № 4 від 09 грудня 2022 року відмовлено з мотивів ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про її реєстрацію. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки контролюючим органом не конкретизовано, яких саме документів не вистачало для прийняття позитивного рішення, а у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відповідні відомості взагалі відсутні. Така невизначеність позбавила його можливості зрозуміти, які саме додаткові документи вимагалися контролюючим органом, та належним чином виконати відповідну вимогу. Крім того, позивач наголошує, що надані ним документи є належними первинними документами, містять усі необхідні реквізити та в сукупності підтверджують реальність поставки товару, його оплату і виникнення податкових зобов`язань, а тому підстав для відмови у реєстрації податкової накладної не було. Також зазначає, що на момент подання пояснень і документів та прийняття оскаржуваного рішення контролюючому органу було відомо про виконання товариством відповідних вимог податкового законодавства та відсутність підстав для подальшого віднесення його до ризикових платників за пунктом 7 Критеріїв ризиковості. Окремо позивач зауважує, що процедура моніторингу податкових накладних має превентивний характер та не повинна підміняти собою податкову перевірку, а тому комісія на стадії вирішення питання про реєстрацію податкової накладної не уповноважена здійснювати повний аналіз реальності господарської операції.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року позов ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11 липня 2023 року № 9163059/39428607 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 09 грудня 2022 року.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 09 грудня 2022 року, складену ТОВ «АЛЬФА ТЕКС», датою її подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на виконання вимог контролюючого органу після зупинення реєстрації податкової накладної № 4 від 09 грудня 2022 року було подано письмові пояснення та копії документів, які підтверджували здійснення відповідної господарської операції, зокрема договір поставки, рахунок на оплату, видаткову накладну та документи щодо проведення розрахунків. Суд установив, що подані позивачем документи за своїм змістом відповідали переліку, визначеному пунктом 5 Порядку № 520, та були достатніми для вирішення питання щодо реєстрації спірної податкової накладної. Водночас суд зазначив, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідала вимогам пункту 11 Порядку № 1165, оскільки контролюючим органом не було належним чином конкретизовано критерій ризиковості та не наведено відповідного розрахунку показника, якому відповідає платник податку. Крім того, у квитанції та подальшому повідомленні податковий орган фактично обмежився загальною пропозицією надати пояснення та документи, не визначивши конкретного переліку документів, необхідних саме з урахуванням характеру спірної господарської операції. Така неконкретизованість ставила платника податків у стан правової невизначеності та створювала передумови для прийняття контролюючим органом негативного рішення на власний розсуд. Суд також звернув увагу, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної містило лише загальне формулювання про ненадання або часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів, однак із його змісту неможливо встановити, які саме документи були досліджені комісією, яких документів, на думку контролюючого органу, не вистачало, а також у чому полягала їх невідповідність вимогам законодавства. Відтак суд дійшов висновку про відсутність належного обґрунтування та вмотивування індивідуального акта, що свідчить про його протиправність. При цьому суд виходив із того, що процедура моніторингу податкових накладних є превентивним механізмом і не повинна підміняти собою проведення податкової перевірки, а на стадії вирішення питання про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не уповноважений здійснювати повний аналіз господарської операції на предмет її реальності. Змістовна оцінка реальності та товарності операцій може здійснюватися лише у межах відповідної податкової перевірки. З огляду на те, що позивач подав наявні та достатні документи на підтвердження господарської операції, тоді як відповідач, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України, не довів правомірності прийнятого рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 11 липня 2023 року № 9163059/39428607. Щодо способу захисту порушеного права суд зазначив, що після встановлення протиправності відмови у реєстрації податкової накладної у контролюючого органу фактично відсутня свобода адміністративного розсуду щодо вибору іншого правомірного варіанта поведінки, а тому зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 4 від 09 грудня 2022 року датою її фактичного подання є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Апеляційна скарга ГУ ДПС у м. Києві обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та не врахував особливості процедури прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної, передбаченої Порядком № 520 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Після подання позивачем первинних пояснень і документів комісією ГУ ДПС у м. Києві було направлено Повідомлення від 03 липня 2023 року № 9107081/39428607 про необхідність надання додаткових пояснень та документів, необхідних для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної, зокрема первинних документів, які підтверджують подію, з якою пов`язано виникнення податкових зобов`язань на дату складення податкової накладної. Однак, позивачем такі додаткові пояснення та документи не були надані або надані не в повному обсязі, що відповідно до Порядку № 520 є самостійною підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 09 грудня 2022 року. ГУ ДПС у м. Києві наголошує, що під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної комісія регіонального рівня уповноважена оцінювати надані платником документи, у тому числі з точки зору їх достатності для підтвердження відповідної господарської операції. При цьому самі лише договір та окремі первинні документи не є безумовним підтвердженням фактичного здійснення господарської операції, оскільки її реальність має підтверджуватися сукупністю документів, які відображають фактичний рух товару, коштів та інших активів і узгоджуються зі змістом та характером господарської діяльності платника. Апелянт також зауважує, що правомірність рішення контролюючого органу повинна оцінюватися виходячи з тих документів і відомостей, якими Комісія володіла саме на момент його прийняття, а подання платником додаткових документів уже під час судового розгляду не може свідчити про протиправність рішення, ухваленого за іншого обсягу документального підтвердження. Окремо апелянт посилається на актуальну практику Верховного Суду щодо застосування Порядку № 520 після внесення до нього змін наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19, якими запроваджено додатковий етап взаємодії між платником податків та контролюючим органом - направлення повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та документів. Суд першої інстанції не врахував цей змінений алгоритм та безпідставно застосував правові висновки, сформовані щодо попередньої редакції Порядку № 520. Позивачу було надано можливість усунути недостатність первинно поданих документів, однак таким правом він належним чином не скористався, у зв`язку з чим прийняте Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним. Також ГУ ДПС у м. Києві не погоджується з висновком суду про неналежну конкретизацію підстав відмови. Після внесення змін до форми рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних вона не передбачає обов`язку контролюючого органу шляхом підкреслення або іншого позначення визначати кожний конкретний документ, якого не вистачає платнику, натомість однією з установлених формою підстав для відмови є саме ненадання або часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів після отримання відповідного повідомлення. Тому відсутність у рішенні додаткової деталізації, на думку скаржника, сама по собі не свідчить про його невмотивованість чи протиправність. Крім того, апелянт заперечує проти обраного судом способу захисту у вигляді безпосереднього зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, вважаючи, що таке зобов`язання є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу. На думку ГУ ДПС у м. Києві, навіть у разі встановлення протиправності оскаржуваного рішення належним способом захисту мало б бути зобов`язання Комісії повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної з урахуванням висновків суду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07 жовтня 2014 року, номер запису 12241020000070440. Основним видом діяльності товариства є оптова торгівля текстильними товарами за КВЕД 46.41. Також до зареєстрованих видів діяльності позивача належать: 46.47 - оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 47.51 - роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.10 - складське господарство.

08 листопада 2022 року між ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» як Постачальником та ФОП ОСОБА_1 як Покупцем укладено договір поставки, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець - прийняти та оплатити тканини в асортименті на умовах, у строки, способом, у кількості та асортименті, визначених цим договором та накладними, які є його невід`ємною частиною, відповідно до замовлення Покупця.

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна товару визначається Постачальником у рахунку на оплату за кожною окремою поставкою методом «витрати плюс», тобто складається із собівартості товару та звичайної націнки, що включає ПДВ. Ціна та асортимент товару зазначаються у накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору Покупець здійснює розрахунки за договором у безготівковому порядку на умовах 100 % передплати від загальної вартості товару або за домовленістю сторін.

09 грудня 2022 року ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» виставило ФОП ОСОБА_1 рахунок №130 на оплату меблевих тканин в асортименті OSLO, ATLANTA, MERINO, KENGOO та APOLLO на загальну суму 88 273,77 грн, у тому числі ПДВ - 14 712, 30 грн. Вказаний рахунок було оплачено покупцем цього ж дня.

Відповідно до видаткової накладної від 09 грудня 2022 року №191 ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» поставило, а ФОП ОСОБА_1 отримав зазначений товар на загальну суму 88 273, 77 грн, у тому числі ПДВ - 14 712, 30 грн.

На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем складено податкову накладну № 4 від 09 грудня 2022 року на загальну суму 88 273, 77 грн, у тому числі ПДВ - 14 712, 30 грн, та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

27 грудня 2022 року позивачем отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної № 4 від 09 грудня 2022 року. Підставою для зупинення її реєстрації зазначено те, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку.

У зазначеній квитанції контролюючим органом запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

27 червня 2023 року ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» подало до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, № 15 стосовно податкової накладної № 4 від 09 грудня 2022 року, до якого, згідно з його змістом, долучено шість додатків.

У письмових поясненнях позивач зазначив, що фінансова звітність за 2020-2021 роки, неподання якої було покладено в основу рішення про відповідність ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку, була подана до відповідного реєстру, на підтвердження чого товариством долучено копії фінансової звітності та квитанцій. У зв`язку з цим позивач просив врахувати зазначені обставини та зареєструвати податкову накладну № 4 від 09 грудня 2022 року.

За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у м. Києві 11 липня 2023 року прийнято рішення № 9163059/39428607, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 09 грудня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. При цьому у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» будь-якої інформації щодо конкретних документів не зазначено.

Вважаючи рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся з позовом до суду про його скасування.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

За правилами абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням установлених законодавством вимог та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначений цим Кодексом строк.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний у встановлені строки скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 08 листопада 2022 року між ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» як Постачальником та ФОП ОСОБА_1 як Покупцем укладено договір поставки, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець - прийняти та оплатити тканини в асортименті.

09 грудня 2022 року ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» виставило ФОП ОСОБА_1 рахунок №130 на оплату меблевих тканин в асортименті OSLO, ATLANTA, MERINO, KENGOO та APOLLO на загальну суму 88 273, 77 грн, у тому числі ПДВ - 14 712, 30 грн. Вказаний рахунок було оплачено покупцем цього ж дня.

Відповідно до видаткової накладної від 09 грудня 2022 року № 191 ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» поставило, а ФОП ОСОБА_1 отримав зазначений товар на загальну суму 88 273, 77 грн, у тому числі ПДВ - 14 712, 30 грн.

За наслідками зазначеної господарської операції позивачем складено податкову накладну №4 від 09 грудня 2022 року на загальну суму 88 273, 77 грн, у тому числі ПДВ - 14 712, 30 грн, та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності відповідних комісій контролюючих органів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній із ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія, а відповідна податкова накладна/розрахунок коригування - щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 10 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування контролюючий орган протягом операційного дня надсилає платнику податку квитанцію про зупинення такої реєстрації.

За правилами пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції зазначаються номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію; а також пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.

У цій справі реєстрацію податкової накладної № 4 від 09 грудня 2022 року було зупинено, про що 27 грудня 2022 року позивачу направлено відповідну квитанцію, в якій зазначено, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення і копії документів, необхідних для розгляду питання щодо її реєстрації.

Пунктом 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених додатком 1 до Порядку № 1165 у редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної, до критеріїв ризиковості віднесено неподання платником податку на прибуток підприємств контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч вимогам податкового законодавства.

Разом із тим відповідність платника податку критерію ризиковості є підставою для застосування передбаченого Порядком № 1165 механізму моніторингу та зупинення реєстрації податкової накладної, однак сама по собі не є безумовною підставою для подальшої відмови у реєстрації конкретної податкової накладної.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, встановлено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520, у редакції, чинній на час подання позивачем пояснень та прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про її реєстрацію або відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду цього питання, може включати договори з додатками до них; документи щодо повноважень осіб, які одержують продукцію; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, їх зберігання та транспортування; складські документи; рахунки-фактури/інвойси; акти приймання-передачі; накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки, а також у передбачених випадках документи щодо підтвердження відповідності продукції.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19, який набрав чинності 08 березня 2023 року, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів приймає рішення про реєстрацію податкової накладної; або направляє платнику повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів; або приймає рішення про відмову в реєстрації у разі надання платником копій документів, складених чи оформлених із порушенням законодавства.

При цьому у разі направлення такого Повідомлення платник податку має право протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем його отримання, подати додаткові пояснення та копії документів. Ненадання або часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів при отриманні такого Повідомлення є передбаченою Порядком № 520 підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Таким чином, починаючи з 08 березня 2023 року, Порядком № 520 запроваджено послідовний алгоритм дій комісії регіонального рівня. У разі якщо наданих платником первинних пояснень та документів недостатньо для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, комісія має можливість направити платнику окреме Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

При цьому саме отримання платником такого Повідомлення є необхідною передумовою виникнення у нього передбаченого пунктом 9 Порядку № 520 права подати додаткові пояснення та документи та, відповідно, застосування передбачених пунктом 10 цього Порядку наслідків їх ненадання або часткового надання.

Як вбачається з матеріалів справи, після зупинення реєстрації податкової накладної № 4 від 09 грудня 2022 року ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» скористалося наданим йому правом та 27 червня 2023 року подало до контролюючого органу Повідомлення № 15 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Зі змісту вказаного Повідомлення № 15 вбачається, що воно стосувалося саме податкової накладної № 4 від 09 грудня 2022 року, складеної щодо господарської операції з ФОП ОСОБА_1 , та містило відомості про шість додатків.

У наданих поясненнях ТОВ «АЛЬФА ТЕКС», зокрема, зазначило, що фінансова звітність за 2020-2021 роки, неподання якої було покладено в основу рішення про відповідність товариства пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку, фактично була подана до відповідного реєстру, на підтвердження чого товариством надано копії відповідної фінансової звітності та квитанцій.

Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження про те, що платник після зупинення реєстрації податкової накладної взагалі не скористався своїм правом на подання пояснень та документів.

Разом з тим матеріали справи не містять Повідомлення контролюючого органу про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, передбаченого пунктом 9 Порядку № 520, так само як не містять доказів формування такого Повідомлення, його направлення ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» та отримання останнім.

Колегія суддів наголошує, що Повідомлення № 15 від 27 червня 2023 року є документом, поданим самим платником податку на виконання пропозиції, викладеної у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, та не може ототожнюватися з Повідомленням комісії регіонального рівня про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, передбаченим пунктом 9 Порядку № 520.

Водночас рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 11 липня 2023 року № 9163059/39428607 у реєстрації податкової накладної № 4 від 09 грудня 2022 року відмовлено саме з підстави ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, при отриманні Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» оскаржуваного рішення будь-які конкретні документи, ненадання яких стало підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, не зазначено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що визначена контролюючим органом підстава для відмови у реєстрації податкової накладної не узгоджується з фактичними обставинами справи.

Так, застосування такої підстави, як ненадання або часткове надання додаткових пояснень та документів при отриманні відповідного Повідомлення, об`єктивно передбачає, що таке Повідомлення було попередньо сформовано контролюючим органом, направлено платнику податку та отримано ним.

За відсутності у матеріалах справи доказів вчинення контролюючим органом зазначених дій висновок про ненадання платником документів, які він мав подати саме після отримання Повідомлення, не ґрунтується на встановлених фактичних обставинах.

Фактично контролюючим органом поставлено позивачу у вину невчинення дій, можливість здійснення яких відповідно до нормативно встановленої процедури виникає лише після отримання платником відповідної вимоги контролюючого органу.

При цьому якщо Комісія за результатами розгляду Повідомлення № 15 від 27 червня 2023 року та доданих до нього матеріалів вважала їх недостатніми для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, положення пункту 9 Порядку № 520 надавали їй можливість направити платнику Повідомлення із пропозицією подати конкретні додаткові пояснення та/або документи.

Відсутність доказів реалізації Комісією такого етапу процедури виключає можливість покладення в основу подальшої відмови саме ненадання або часткового надання документів у відповідь на таке Повідомлення.

За правовим підходом, відображеним у наведеній у матеріалах справи практиці Верховного Суду, механізм, запроваджений Порядком № 520 з 08 березня 2023 року, передбачає, що в разі недостатності первинно поданих документів платнику має бути надана можливість усунути таку недостатність шляхом подання додаткових пояснень та документів після одержання відповідного Повідомлення.

Колегія суддів також враховує, що господарська операція, за наслідками якої складено спірну податкову накладну, здійснювалася в межах договору поставки від 08 листопада 2022 року, а в матеріалах справи наявні рахунок № 130 від 09 грудня 2022 року, видаткова накладна № 191 від 09 грудня 2022 року та інші документи, пов`язані з відповідною господарською операцією.

При цьому оптова торгівля текстильними товарами за КВЕД 46.41 є основним видом господарської діяльності ТОВ «АЛЬФА ТЕКС».

Разом з тим предметом судового контролю у цій справі є не проведення повного аналізу реальності господарської операції між ТОВ «АЛЬФА ТЕКС» та ФОП ОСОБА_1 , а перевірка дотримання контролюючим органом установленої законом процедури та наявності фактичних і правових підстав для прийняття конкретного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Процедура моніторингу податкових накладних має превентивний характер і не повинна підміняти собою податкову перевірку, в межах якої контролюючий орган уповноважений досліджувати реальність господарської операції в повному обсязі.

Тому посилання апелянта на необхідність дослідження реального руху активів, достатності первинних документів та фактичного здійснення господарської операції саме по собі не усуває встановленого недоліку оскаржуваного рішення - відсутності фактичної передумови для застосування визначеної у ньому підстави відмови.

Так само посилання апелянта на те, що правомірність рішення повинна оцінюватися виходячи виключно з документів, які були у розпорядженні контролюючого органу на час його прийняття, не спростовує наведених висновків, оскільки навіть із матеріалів, які стосуються адміністративної процедури, не вбачається направлення позивачу передбаченого пунктом 9 Порядку № 520 Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних фактичних і юридичних підстав його прийняття, а також зрозумілих мотивів, якими він керувався.

Відтак рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не може ґрунтуватися на фактичній обставині, існування якої не підтверджено матеріалами справи.

За таких обставин колегія суддів погоджується з кінцевим висновком суду першої інстанції про протиправність рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 11 липня 2023 року № 9163059/39428607 та наявність підстав для його скасування.

Водночас зазначення судом першої інстанції про те, що контролюючим органом було сформовано та направлено платнику Повідомлення відповідно до пункту 9 Порядку № 520, не підтверджується матеріалами справи. Проте така помилка в окремому мотиві судового рішення не спростовує правильності його кінцевого висновку про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки встановлені під час апеляційного перегляду обставини, навпаки, додатково підтверджують відсутність правових підстав для застосування Комісією зазначеної нею підстави відмови.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених висновків та не свідчать про наявність правових підстав для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.

Щодо належного способу захисту порушених прав позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладених податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.

Оскільки спірне рішення визнано протиправними та скасовано, враховуючи зазначені приписи закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну датою її фактичного отримання контролюючим органом.

При цьому, зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 360/2463/20.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Тереза Ю.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua