Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №320/1463/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/1463/22 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Бужак Н.П.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у місті Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просило: стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 385 024, 20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 195 149, 53 грн, за платежем військовий збір, сплачений фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 16 265, 24 грн, за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 173 609, 43 грн, внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов`язань.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Київській області податковий борг у розмірі 385 024, 20 грн (триста вісімдесят п`ять тисяч двадцять чотири гривні двадцять копійок).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що апелянтом були оскаржені податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами Акту перевірки від 26.07.2021 року №12328/10-36-07-13/282831081 і за якими стягнуто податковий борг в даній справі.

На думку скаржника, позивачу було добре відомо про факт оскарження податкових повідомлень-рішень, за якими стягнутий податковий борг у справі №320/11355/21.

До того ж, позивач в даній справі скрив від суду факт оплати податкового повідомлення-рішення від 30 серпня 2021 року № 0192920713 на суму 1020, 00 грн, що вказує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області.

Так, податковим органом за наслідками перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 30 серпня 2021 року № 0192950713, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 173 609, 43 грн, з яких 157 826, 75 грн за податковими зобов`язаннями, 15 782, 68 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 30 серпня 2021 року № 0192940713, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, сплачений фізичними особами за результатами річного декларування на суму 16 265, 82 грн, з яких 14 787, 11 грн за податковими зобов`язаннями, 1 478, 71 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 30 серпня 2021 року № 0192930713, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 195 189, 89 грн, з яких 177 445, 35 грн за податковими зобов`язаннями, 17 744, 54 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 30 серпня 2021 року № 0192920713, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 1 020, 00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування

Вказані податкові повідомлення-рішення вручені платнику податків засобами поштового зв`язку 04 вересня 2021 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Надалі, ГУ ДПС у Київській області прийнята податкова вимога форми «Ф» від 28 вересня 2021 року № 0055498-1305-1028, якою сума заборгованості ОСОБА_1 визначена на рівні 385 024, 20 грн.

Вказана податкова вимога отримана відповідачем 06 жовтня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості у загальному розмірі 385 024, 20 грн відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги чи погашення податкового боргу у розмірі 385 024, 20 грн суду не надано, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, за своїм змістом податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов`язку та виникнення у нього податкового боргу.

При цьому, колегія суддів враховує, що згідно з абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, шо у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У силу вимог пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З положень зазначених норм закону випливає, що обов`язок зі сплати грошового зобов`язання у платника податків виникає з наступного дня за днем узгодження такого зобов`язання і має бути виконаний протягом десяти днів. У разі оскарження до суду податкового повідомлення-рішення днем узгодження грошового зобов`язання є день набрання законної сили судовим рішенням.

Несплачені грошові зобов`язання у встановлений законом строк - протягом 10 календарних днів, наступних за днем їх узгодження, яке відбувається в день набрання законної сили судовим рішенням, є податковим боргом платника податків, з виникненням якого контролюючий орган має вжити заходів для його погашення, зокрема надіслати платникові податкову вимогу щодо погашення суми податкового боргу.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 09 червня 2020 року у справі № 810/272/16.

Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 88.1 та 88.2 ст. 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з вимогами п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 385 024, 20 грн.

Вказана заборгованість виникла у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань на підставі:

- від 30 серпня 2021 року № 0192950713, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 173 609, 43 грн, з яких 157 826, 75 грн за податковими зобов`язаннями, 15 782, 68 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 30 серпня 2021 року № 0192940713, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, сплачений фізичними особами за результатами річного декларування на суму 16 265, 82 грн, з яких 14 787, 11 грн за податковими зобов`язаннями, 1 478, 71 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 30 серпня 2021 року № 0192930713, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 195 189, 89 грн, з яких 177 445, 35 грн за податковими зобов`язаннями, 17 744, 54 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів звертає увагу на те, що одним із етапів стягнення податкового боргу з боржника є надсилання на адресу суб`єкта господарювання відповідної податкової вимоги.

Згідно пунктів 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610 встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з виникненням податкового боргу, на адресу відповідача надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 28 вересня 2021 року № 0055498-1305-1028, якою сума заборгованості ОСОБА_1 визначена на рівні 385 024, 20 грн.

У той же час, колегія суддів враховує, що у силу вимог п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Слід зазначити, що податкова вимога не є тим рішенням суб`єкта владних повноважень, на підставі якого виник податковий борг, вона лише інформує платника про суму узгодженого податкового зобов`язання. Натомість, такими рішеннями є податкові повідомлення-рішення.

Як вказано судом першої інстанції, доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги чи погашення податкового боргу у розмірі 385 024, 20 грн суду не надано.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №320/11355/21 з приводу оскардження податкових повідомлень-рішень від 30 серпня 2021 року № 0192950713, від 30 серпня 2021 року № 0192940713, від 30 серпня 2021 року № 0192930713, вимоги про сплату єдиного внеску від 30 серпня 2021 року, рішення про застосування штрафних санкцій від 30 серпня 2021 року №0192970713.

Тобто, на час звернення у лютому 2022 року податковий борг у сумі 385 024,20 грн був неузгоджений з огляду на оскарження податкових повідомлень-рішень від 30 серпня 2021 року, на підставі яких він виник.

Отже, висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є помилковим та таким, що не відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Н.П. Бужак

А.Ю. Коротких