Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №420/7692/22 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7692/22

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2026 у справі № 420/7692/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 29 липня 2022 року по справі № 420/7692/22 позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження:65012, м.Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 01.04.2019 року на підставі довідки від 01.12.2021 року № 790 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019, виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на підставі довідки від 01.12.2021 року № 790 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019, виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДОРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області код ЄДОРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.

Рішення набрало законної сили 30 серпня 2022 року.

03.09.2026 (сформовано в ЕС 02.09.2026) від позивача надійшло клопотання, в якому просить:

1) Прийняти це клопотання та розглянути його в порядку судового контролю за виконанням судового рішення у справі №420/7692/22.

2) На підставі частини третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України накласти штраф на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у зв`язку з відмовою суду у прийнятті звіту про виконання судового рішення.

3) Визначити розмір штрафу з урахуванням: невиконання судового рішення понад чотири роки; неодноразового продовження судом строків виконання; неодноразового судового контролю; фактичного визнання відповідачем наявності невиплаченої суми 40 383,21 грн; недостатності та неефективності вжитих відповідачем заходів; відмови суду у прийнятті звіту.

4) Половину суми накладеного штрафу стягнути на користь ОСОБА_1 відповідно до частини четвертої статті 382-3 КАС України.

5) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати суду докази фактичного виконання ухвали від 01.09.2026 щодо стягнення 40 383,21 грн.

6) У разі невиконання ухвали від 01.09.2026 - продовжити судовий контроль до моменту фактичного зарахування коштів на користь позивача.

На обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначила, що попри те, що з моменту набрання рішенням законної сили минуло понад чотири роки, судове рішення у повному обсязі фактично не виконано. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області підтверджено наявність невиплаченої суми.

Відповідно до матеріалів, поданих відповідачем, загальний розмір доплати за період з квітня 2019 року по грудень 2022 року становить 41 481,26 грн, з яких виплачено лише 1 098,05 грн.

Отже, невиплачений залишок становить: 40 383,21 грн. При цьому відповідач фактично заявляв про нібито повне виконання судового рішення, одночасно визнаючи, що 40 383,21 грн залишаються невиплаченими.

Перерахунок пенсії та проведення бухгалтерського нарахування не є тотожними фактичному виконанню судового рішення в частині виплати присуджених коштів.

На думку позивача, судовий захист не може вважатися ефективним лише на підставі проведення відповідачем розрахунку без фактичної виплати належних позивачу коштів.

Особливо важливим є те, що суд протягом тривалого часу здійснював судовий контроль за виконанням рішення та неодноразово встановлював відповідачу додаткові строки для подання звіту.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 01 вересня 2026 року суд: відмовив у прийнятті звіту Головного управління ПФУ; визнав заходи відповідача недостатніми та неефективними; встановив, що судове рішення залишається невиконаним понад чотири роки; змінив спосіб і порядок виконання судового рішення; постановив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 40 383,21 грн невиплаченої доплати за період квітень 2019 року – грудень 2022 року.

Таким чином, суд уже встановив сам факт неналежного виконання відповідачем судового рішення.

Покликаючись на ч.3 ст. 3823 КАС України, позивач зазначає, що законодавець пов`язує накладення штрафу безпосередньо з юридичним фактом: відмови суду у прийнятті звіту про виконання судового рішення.

Такий юридичний факт у даній справі вже встановлений ухвалою суду від 01.09.2026.

Отже, наявні передбачені законом підстави для застосування до керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу.

Також позивач зазначає, що Закон встановлює штраф саме щодо керівника суб`єкта владних повноважень, а не абстрактного державного органу. Це має принципове значення. Понад чотири роки невиконання судового рішення не можуть розглядатися як одноразова технічна помилка. Йдеться про тривале невиконання рішення, яке було відоме відповідачу, перебувало під безпосереднім судовим контролем і щодо якого суд неодноразово встановлював додаткові строки.

Заяв/клопотань з боку Головного управління на дату розгляду клопотання до суду не надходило.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.09.2026 у справі № 420/7692/22 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу за невиконання судового рішення (в порядку ст..3823 КАС України), – відмовив.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Одеській області за невиконання судового рішення по справі № 420/7692/22, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати суду докази фактичного виконання ухвали від 01.09.2026 щодо стягнення 40 383,21 грн та у разі невиконання ухвали від 01.09.2026 - продовжити судовий контроль до моменту фактичного зарахування коштів на користь позивача, оскільки судове рішення по справі № 420/7692/22 в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) доплати пенсії за період з квітня 2019 року по грудень 2022 року в розмірі невиплаченої суми 40383,21 грн (сорок тисяч триста вісімдесят три гривні 21 копійка) належить виконанню у порядку черговості надходження таких документів органами Казначейства.

Суд вказав, що у розглядаємій справі у межах розгляду звіту відповідача про виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що відповідачем вчиняються відповідні дії, проте доказів виплати повної суми заборгованості до суду не надано, що стало підставою необхідності змінити спосіб та порядок виконання судового рішення на стягнення нарахованих сум на виконання рішення суду на користь позивача, стосовно чого позивач не заперечувала.

Отже, рішення про стягнення коштів, яким є ухвала від 01.09.2026 року вже виконуються у порядку черговості надходження таких документів органами Казначейства.

Таким чином, суд виснував, що відсутні підстави для накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Одеській області за невиконання судового рішення по справі № 420/7692/22, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати суду докази фактичного виконання ухвали від 01.09.2026 щодо стягнення 40 383,21 грн та у разі невиконання ухвали від 01.09.2026 - продовжити судовий контроль до моменту фактичного зарахування коштів на користь позивача, оскільки судове рішення по справі № 420/7692/22 в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) доплати пенсії за період з квітня 2019 року по грудень 2022 року в розмірі невиплаченої суми 40383,21 грн (сорок тисяч триста вісімдесят три гривні 21 копійка) належить виконанню у порядку черговості надходження таких документів органами Казначейства.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити клопотання позивача про накладання на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- посилання пенсійного органу на бюджетне фінансування не доводить відсутності підстав для накладення штрафу на керівника;

- суд першої інстанції не повинен був підміняти правовий наслідок невиконання майбутньою можливістю виконання;

- оскаржувана ухвала не містить належної оцінки поведінки керівника ГУ ПФУ.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

В апеляційній скарзі позивач зауважує, що суд першої інстанції був зобов`язаний постановити ухвалу про відмову у прийнятті звіту із застосуванням наслідків, передбачених частиною третьою статті 382-3 КАС України.

Надаючи оцінку означеним твердженням апеляційний суд зазначає про таке.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Так, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

При цьому на переконання колегії суддів, варто зауважити, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.

На думку колегії суддів доцільно зазначити, що, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов`язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.

При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

Так, звіт відповідача містить посилання на причини, які призвели до невиконання рішення суду, а саме на відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Таким чином, наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність поважних причин, що перешкодили відповідачу виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду 29 липня 2022 року по справі № 420/7692/22 у повному обсязі, що, в свою чергу, свідчить про недоцільність накладення штрафу за невиконання рішення.

Поряд з тим, як правильно встановив суд першої інстанції, у розглядаємому клопотанні позивач зазначає, що виходячи з приписів статті 3823 КАС України, наявні підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у зв`язку з не виконанням судового рішення вже тривалий час, та відмовивши ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року у прийнятті звіту суд уже встановив сам факт неналежного виконання відповідачем судового рішення.

Так, у звіті про виконання судового рішення від 17 квітня 2026 року (сформовано в системі ЕС 16.04.2026) Головне управління ПФУ в Одеській області просило, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, звільнити від сплати штрафу керівника Головного управління ПФУ в Одеській області, посилаючись на те, що підставою неможливості виконання у частині виплати нарахованих на виконання рішення суду коштів, є недостатність виділених на цю мету бюджетних коштів, що не залежить безпосередньо від керівника Головного управління ПФУ в Одеській області.

Разом з тим, сукупний аналіз статті 382-3 КАС України доводить, що сам факт відмови у прийнятті звіту не є автоматичною підставою для застосування штрафу на керівника уповноваженого органу щодо виконання судового рішення, оскільки конструкція цієї статті дозволяє суду за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, що своєю чергою, є підставою для припинення процедури судового контролю за попереднім способом і порядком визначеним судовим рішенням, та частиною п`ятою статті 382-3 КАС України законодавець передбачив спеціальний порядок, який дозволяє суду зменшити розмір такого штрафу або звільнити від його сплати.

У розглядаємій справі у межах розгляду звіту відповідача про виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що відповідачем вчиняються відповідні дії, проте доказів виплати повної суми заборгованості до суду не надано, що стало підставою необхідності змінити спосіб та порядок виконання судового рішення на стягнення нарахованих сум на виконання рішення суду на користь позивача, стосовно чого позивач не заперечувала.

Відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Отже, рішення про стягнення коштів, яким є ухвала Одеського окружного адміністративного від 01.09.2026 вже виконуються у порядку черговості надходження таких документів органами Казначейства.

Таким чином, апеляційний суд підтримує висновок суду першої інстанції, що відсутні підстави для накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Одеській області за невиконання судового рішення по справі № 420/7692/22, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати суду докази фактичного виконання ухвали від 01.09.2026 щодо стягнення 40 383,21 грн та у разі невиконання ухвали від 01.09.2026 - продовжити судовий контроль до моменту фактичного зарахування коштів на користь позивача, оскільки судове рішення по справі № 420/7692/22 в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) доплати пенсії за період з квітня 2019 року по грудень 2022 року в розмірі невиплаченої суми 40383,21 грн (сорок тисяч триста вісімдесят три гривні 21 копійка) належить виконанню у порядку черговості надходження таких документів органами Казначейства.

Відтак, наведені аргументи апелянта не знайшли підтвердження вході апеляційного перегляду.

За наведеного, доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2026 у справі № 420/7692/22 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

СуддіА.Г. Федусик Г.В. Семенюк