Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №484/5294/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №484/5294/26

Суддя: Лук'янчук О.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 484/5294/26

Головуючий в 1 інстанції: Максютенко О.А.

Місце ухвалення: м. Первомайськ

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

при секретарі – Потомському А. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 серпня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову №624 від 20.05.2026 року за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 17 тис грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не отримував повістки про виклик до ТЦК. Правила військового обліку не порушував, перебуває на військовому обліку, зарахований в запас. В період з лютого 2022 року по даний час жодного разу не отримував виклику в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підпис на розписці про отримання повістки 10.03.2026 року не його. Про слухання справи про адміністративне правопорушення відносно нього також не знав.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 серпня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом зазначено, що про ті ж обставини, що й у позові. Зокрема вказано, що позивача ніхто не повідомляв, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 буде розглядатись адміністративна справа щодо порушення ним законодавства про мобілізацію. Відповідно, ніхто не роз`яснив йому його процесуальні права, як того вимагає закон. Вказує, що він не давав ніяких пояснень щодо правопорушення начальнику ТЦК та СП.

При ухваленні рішення суд також не звернув увагу на процесуальні порушення, зокрема на несвоєчасність складення протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно зі статтею 254 КУпАП, уповноважена посадова особа (наприклад, представник ТЦК та СП) має оформити протокол у 24-годинний строк після того, як виявила особу правопорушника.

Звертає увагу, що копії протоколу та повістку взагалі не отримав, а надана суду розписка в отриманні повістки підписанор не ним.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 місце проживання, якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_5 на загальному обліку військовозобов`язаних з 20.04.2004 року. Є придатним до військової служби. ОСОБА_1 має звання «солдат», рядовий, сержантський і старшинський склад запасу.

ІНФОРМАЦІЯ_6 було направлено розпорядження № 123 від 07.03.2026 року голові ІНФОРМАЦІЯ_7 , що до здійснення оповіщення військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в Камяномостівській ТГ, про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 16.03.2026 року о 09 год 00 хв., в тому числі ОСОБА_1 .

Камяномостівською ТГ, було складено акт про оповіщення військовозобов`язаних, в якому зазначалось, що група оповіщення КамяномостівськоЇ ТГ 10.03.2026 року згідно розпорядження № 123 від 09.03.2026р., під час оповіщення, ОСОБА_1 , був ознайомлений із повісткою

16.05.2026 року о 12 год. 00 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_5 , працівниками поліції був доставлений (супроводжений) громадянин, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ,, під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 16.03.2026 року 09:00 годині, по повістці № 6758827, відповідно до Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 123 від 07.03.2026, яке було направлено на адресу голови Кам`яномостівської територіальної громади, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення.

За результатами розгляду справи, відповідачем було складено постанову №624 від 20.05.2026 року,якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 17 тис грн.

Не погодившись з вищезазначеною постановою, позивач звернувся до суду для її оскарження.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки поданий позивачем позов та додані до нього документи не містять жодних доказів на підтвердження факту порушення порядку або ж процедури, передбаченої для розгляду уповноваженою на те особою відповідної постанови.

Вивчивши матеріали справи, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягають до такої відповідальності.

Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до статті 235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, , про неявку на виклик у військовий комісаріат, (статті 210, 210-1, 211 - 211-6).

Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 1 означеного Закону визначено, що мобілізацією є комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: - військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; - резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; - військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; - військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; - особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено статтею 210-1 КУпАП.

Стаття 210 КУпАП, в редакції, яка діє з 19.05.2024, визначає покарання за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк визначений у повістці.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з оскаржуваної постанови, 16.05.2026 року о 12 год. 00 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_5 , працівниками поліції був доставлений (супроводжений) громадянин, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ,, під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 16.03.2026 року 09:00 годині, по повістці № 6758827, відповідно до Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 123 від 07.03.2026, яке було направлено на адресу голови Кам`яномостівської територіальної громади.

ОСОБА_1 не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги абз. 1, п.1, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 7, п. 3, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Колегія суддів зазначає, що процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

За правилами пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно з п.11 Порядку №560, голови (начальники) районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (або ж продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного начальника обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації) про проведення заходів мобілізації, зокрема видають розпорядження про створення груп оповіщення у складі представників (які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації) структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, підприємств, установ, організацій, ТЦК та СП та територіальних органів (підрозділів) поліції, а також визначають заходи щодо порядку і забезпечення роботи таких груп.

Відповідно до п.12 Порядку №560, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) ТЦК та СП про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) ТЦК:

- забезпечують доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від їх форми власності, а також населення розпорядження керівника місцевої держадміністрації (військової адміністрації) або керівника ТЦК та СП про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування;

- видають акти про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у яких зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до ТЦК та СП, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання;

- здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов`язаних за адресою місця проживання чи адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

- повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) ТЦК та СП про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства;

- невідкладно письмово повідомляють відповідному районному (міському) ТЦК та СП про резервістів та військовозобов`язаних, які відмовилися від отримання повісток;

- забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від дільниць оповіщення до пунктів збору районних (міських) ТЦК та СП або військових частин;

- інформують щотижня відповідний районний (міський) ТЦК та СП про прибулих внутрішньо переміщених осіб та їх адресу місця проживання;

- здійснюють на відповідній території інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.

Під час здійснення заходів оповіщення представника (представників) виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад супроводжує поліцейський відповідно до розпорядження голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації). Повістки резервістам та військовозобов`язаним вручає уповноважена на це особа із складу групи оповіщення. У разі коли до складу групи оповіщення входить представник районного (міського) ТЦК та СП, повістку резервісту або військовозобов`язаному вручає представник такого центру.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі також - Порядок).

Пунктом 32 Порядку передбачено, що у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття;

у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вимог законодавства;

забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Відповідно до положень п. 34 Порядку з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки і забезпечення їх своєчасного прибуття.

Згідно з п. 47 Порядку у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);

письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.

Отже, вказаними нормами передбачений обов`язок органів місцевого самоврядування у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснювати оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та забезпечувати здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідальність за невиконання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснювати оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та забезпечувати здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, передбачена ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_6 було направлено розпорядження № 123 від 07.03.2026 року голові ІНФОРМАЦІЯ_7 , що до здійснення оповіщення військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в Камяномостівській ТГ, про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 16.03.2026 року о 09 год 00 хв., в тому числі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

АДРЕСА_1 , було складено акт про оповіщення військовозобов`язаних, в якому зазначалось, що група оповіщення Камяномостівськоїє ТГ 10.03.2026 року згідно розпорядження № 123 від 09.03.2026р., під час оповіщення, ОСОБА_1 04.09.1980., АДРЕСА_1 , зареєстрований, за вказаною адресою, був ознайомлений та ОСОБИСТО отримав повістку ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В матеріалах справи міститься розписка, з якої вбачається, що повістку № 6758827 про виклик ОСОБА_1 на 16.03.2026 року о 09:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_8 отримано 10.03.2026 року, що підтверджується підписом.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що повістку не отримав, надана суду розписка в отриманні повістки підписано не ним.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що в рамках КАС України, попри загальний тягар доказування, що лежить на ТЦК, позивач не звільняється від обов`язку доводити свої твердження (ч. 1 ст. 77 КАС України)

Так, саме по собі усне чи письмове твердження особи про те, що «підпис їй не належить», за відсутності належних і допустимих доказів, є суто суб`єктивною думкою цієї особи і не може спростовувати письмовий доказ.

Навіть за умови оспорювання Позивачем графічного підпису в розписці, наявний у матеріалах справи Акт територіальної громади повністю підтверджує факт вручення повістки та фіксує не просто наявність підпису, а юридичний та фізичний факт події: встановлення особи Позивача, ознайомлення його з текстом повістки та її фактичне вручення.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, єдиним належним та допустимим доказом того, що підпис на документі виконаний іншою особою, є висновок судово-почеркознавчої експертизи.

Позивач, заперечуючи автентичність свого підпису, клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи перед судом не заявляв.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заперечення позивача щодо належності йому підпису на розписці не підтверджені жодним допустимим доказом (зокрема, висновком експерта), та повністю спростовуються наявним у матеріалах справи Актом уповноважених осіб територіальної громади про вручення повістки, такі доводи апелянта не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції як непідтверджені.

Щодо доводів апелянта про процедурні порушення при прийнятті оскаржуваної постанови, а саме, що його ніхто не повідомляв, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 буде розглядатись адміністративна справа щодо порушення ним законодавства про мобілізацію. Відповідно, ніхто не роз`яснив йому його процесуальні права, як того вимагає закон та те, що він не давав ніяких пояснень щодо правопорушення начальнику ТЦК та СП, то колегія суддів зазначає, що такі доводи апелянта є повністю безпідставними та спростовуються письмовими доказами наявними в матеріалах справи, які містять його особистий підпис.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду, ознайомлення особи з датою, часом та місцем розгляду справи безпосередньо під час складання протоколу про адміністративне правопорушення є належним та достатнім способом інформування (що відповідає вимогам ст. 277-2 КУпАП).

Так в самому протоколі про адміністративне правопорушення, підписаному апелянтом, зазначено дату, час і місце слухання справи.

Протоколі міститься графа про роз`яснення особі її прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, під якою апелянт поставив свій особистий підпис.

Крім того, в матеріалах справи наявні його письмові пояснення щодо неможливості явки через хворобу та заява в якій вказано, що позивач знає що не з`явився по повістці, а отже вимоги статей 258, 268 та 277-2 КУпАП щодо повідомлення особи та забезпечення її процесуальних прав були виконані ТЦК та СП у повному обсязі.

Доводи апелянта про те, що його нібито не повідомляли про розгляд адміністративної справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , не роз`яснили права та не відібрали пояснення, повністю суперечать фактичним обставинам та матеріалам справи.

За таких обставин, ІНФОРМАЦІЯ_9 діяв виключно в межах та у спосіб, що передбачені КУпАП, а права апелянта жодним чином порушені не були, а доводи апелянта таких висновків не спростовують.

Аналізуючи доводи позивача щодо порушення уповноваженою особою ТЦК та СП 24-годинного строку складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 254 КУпАП, суд вважає їх неспроможними. Зазначений строк є інструктивним для органу (посадової особи), і його недотримання само по собі не є підставою для скасування правомірно винесеної постанови, оскільки факт вчинення правопорушення підтверджується сукупністю інших зібраних у справі доказів, а стягнення накладено в межах строків, визначених ст. 38 КУпАП.

Отже, доводи апелянта висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 287, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 20 жовтня 2026 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua