Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №496/5005/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 496/5005/26

Головуючий в 1 інстанції: Портна О. П.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

при секретарі – Потомському А. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № ЧМ 000041 від 27.04.2026 року та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення вимог ст. 277-2 КУпАП повістка (повідомлення) ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи, вручені не були чим він був позбавлений права на участь у такому розгляді. Ніяких даних про те, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи стосовно його та підтвердних документів про отримання ним такого повідомлення не має, оскільки йому таке повідомлення не вручалась і він взагалі не викликався, а отже ніяких законних підстав для розгляду справи без його участі не було. При винесенні оскаржуваної постанови суб`єктом владних повноважень було грубо порушено вимоги ст. 268 КУпАП. Також вказує на те, що він ніякого адміністративного правопорушення, вказаного у постанові від 27.04.2026 р. не скоював оскільки 14.04.2026 р. з ним на судні були суднові документи.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 22 липня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник Пугач Родіон Іванович - задоволено.

Скасовано постанову № ЧМ 000041 по справі про адміністративне правопорушення від 27.04.2026 р., винесену начальником Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Заборським О.М., та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнуто з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави сплату судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням суду Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що під час перевірки не були пред`явлені оригінали необхідних суднових документів. Навпаки, надана копія свідоцтва про придатність малого судна до плавання № 042780 мала строк дії до 08.06.2022, тобто на момент перевірки такий документ не підтверджував чинність придатності судна до плавання. Таким чином, висновок суду першої інстанції про недоведеність події адміністративного правопорушення не відповідає фактичним обставинам, встановленим під час перевірки та зафіксованим у протоколі.

Щодо процедури вказує, що у зв`язку з постійними обстрілами міста Одеси та Одеської області та припиненням роботи стаціонарних відділень АТ «Укрпошта» для відвідувачів під час повітряних тривог направлення поштового повідомлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, до моменту розгляду справи було об`єктивно ускладнене. Водночас, вживалися заходи для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи іншим доступним способом, а саме, шляхом телефонного зв`язку за номером Нижньодністровського НПП. Відповіді на телефонні сповіщення не отримано. Таким чином, відсутність поштового повідомлення до дати розгляду справи не була наслідком бездіяльності посадової особи, а була зумовлена об`єктивними обставинами, пов`язаними з безпековою ситуацією.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.04.2026 року заступником начальника Управління – начальником відділу державного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства та контролю суден Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Фурдуй Л.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЧМ 000041 про вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 116 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до якого 14.04.2026 на виконання листа ЧМУАС від 09.04.2026 № 969/22-1/14-26 щодо взаємодії із забезпечення безпеки судноплавства на ВВШ з морською охороною (державна прикордонна служба України) проводились спільні заходи, під час яких встановлено: маломірне судно з бортовим номером ОДА 3157 К, за кермом був представник Нижньодністровського НПП Леженко Д.В., вийшло без відповідних суднових документів, що є порушенням ЗУ Про ВВт та правил плавання по Одеській області.

Постановою начальника Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Заборським О.М. № ЧМ000041 від 27.04.2026 року, за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 14.04.2026 № ЧМ 000041, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.116 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 14.04.2026 на виконання листа ЧМУАС від 09.04.2026 № 969/22-1/14-26 щодо взаємодії із забезпечення безпеки судноплавства на ВВШ з морською охороною (державна прикордонна служба України) проводились спільні заходи, під час яких встановлено: вихід на воду маломірного судна з бортовим номером ОДА 3157 К, судноводій – начальник Біляївського ПОНД відділення Нижньодністровського НПП Леженко Д.В., без суднових документів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 5 розділу V «Правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді в Одеській області», затверджених розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації № 678/A-2023 від 04.09.2023 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 116 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 не був поінформований про час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 116 КУпАП, факт навмисного неотримання кореспонденції позивачем не доведено належними та допустимими доказами, а тому прийшов до висновку, що посадовими особами Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України не було вжито всіх можливих заходів для сповіщення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не використано інших засобів зв`язку з ОСОБА_1 , не відкладено розгляд справи, тобто суб`єктом владних повноважень не виконано належним чином обов`язку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених статтею 268 КУпАП.

При цьому вказав, що станом на 14.04.2026 р., маломірне судно з бортовим номером ОДА 3157 К мало всі суднові документи, що передбачені ст. 37 Закону України «Про внутрішній водний транспорт».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 18.04.2013 року №235, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.05.2013 № 744/23276 затверджений Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення на морському та річковому транспорті (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку, органи морського і річкового транспорту розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 117, 118, частиною першою ст.120, частиною 3 статті 129, частинами п`ятою та шостою статті 130, частиною другою статті 133, частиною першою статті 134, абзацом десятим статті 135, статтями 136 та 188-15 КУпАП.

Зазначений пункт Порядку кореспондується з вимогами статті 225 КУпАП.

Як передбачено ч.1 та ч.2 п.4 ст.225 КУпАП, органи морського і внутрішнього водного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил охорони порядку і безпеки плавання на морському і внутрішньому водному транспорті, правил користування морськими суднами та суднами внутрішнього плавання, правил охорони порядку і безпеки плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил випуску судна у плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, в акваторії морського порту, правил реєстрації суден, правил користування малими, спортивними суднами та водними мотоциклами, правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден, правил пожежної безпеки на морському і внутрішньому водному транспорті, допуск до керування морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом осіб, які перебувають у стані сп`яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп`яніння, керування річковими, малим, спортивним судном або водним мотоциклом судноводіями у стані сп`яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, недопуск на судна внутрішнього водного плавання посадових осіб, уповноважених на проведення перевірок суден, перевезення ручної поклажі понад установлені норми морським і внутрішнім водним транспортом, безквитковий проїзд на суднах морського і внутрішнього водного транспорту, порушення порядку провадження господарської діяльності (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту), невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і внутрішнього водного транспорту (статті 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 118, 118-1, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частина перша статті 134, абзац десятий статті 135, стаття 164 (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту), стаття 188-15 цього Кодексу)

Від імені органів морського і внутрішнього водного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116 і 118 цього Кодексу, - державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, інспектор служби капітана морського порту.

Згідно з п.4.8 Порядку уповноважена особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, діє за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись нормами законодавства і правосвідомістю.

Крім того, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).

Таким чином, провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 116 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що складення протоколу про адміністративне правопорушення від 14.04.2026 року щодо позивача відбулося за його присутності.

В свою чергу, відповідач не направляв будь-яких повідомлень позивачу про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього.

В апеляційній скарзі, як і у відзиві на позов, апелянт вказує, що у зв`язку з постійними обстрілами міста Одеси та Одеської області та припиненням роботи стаціонарних відділень АТ «Укрпошта» для відвідувачів під час повітряних тривог направлення поштового повідомлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, до моменту розгляду справи було об`єктивно ускладнене. Водночас, вживалися заходи для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи іншим доступним способом, а саме, шляхом телефонного зв`язку за номером Нижньодністровського НПП. Відповіді на телефонні сповіщення не отримано. Таким чином, відсутність поштового повідомлення до дати розгляду справи не була наслідком бездіяльності посадової особи, а була зумовлена об`єктивними обставинами, пов`язаними з безпековою ситуацією.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що повітряні тривоги та закриття відділень «Укрпошти» дійсно є об`єктивними труднощами, але це не звільняє відповідача від обов`язку дотримуватися процесуальних прав громадян.

У разі неможливості вчасно сповістити особу (за 3 дні до розгляду), посадова особа була зобов`язана відкласти розгляд справи, а не розглядати її за відсутності позивача, грубо порушуючи ст. 268 та ст. 277-2 КУпАП.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідач прямо зазначає, що "відповіді на телефонні сповіщення не отримано". Таким чином, відповідач власноруч підтверджує факт того, що позивач не був сповіщений про час та місце розгляду справи. Сам по собі набір телефонного номера, який не закінчився розмовою та фактичним врученням усної повістки, не є доказом належного інформування особи в розумінні ст. 277-2 КУпАП.

Більше того, введення воєнного стану не обмежує дію статті 55 Конституції України щодо права на судовий та правовий захист, а безпекова ситуація не може виправдовувати протиправну бездіяльність чи порушення закону з боку посадових осіб

Отже, оскільки факт неотримання відповіді на телефонний дзвінок свідчить про повну необізнаність позивача, а поштове повідомлення не надсилалося взагалі — вимоги ст. 277-2 КУпАП щодо триденного строку інформування були грубо порушені, що робить оскаржувану постанову протиправною.

Крім того, на час розгляду справи про адміністративне правопорушення у відповідача не було клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності. Зазначені вище порушення позбавили позивача можливості реалізувати надані йому права, які передбачені статтею 268 КУпАП, що має форму значних процедурних порушень, які є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд України неодноразово вказував, що порушення процесуальних норм (зокрема, розгляд справи за відсутності особи, яку належним чином не повідомили) є самостійною та безумовною підставою для скасування постанови

Аналогічного висновок викладений Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 у справі №683/743/17, від 17 жовтня 2018 року у справі № 405/7568/16-а (2-а/405/219/16) та у постанові від 31 січня 2019 року у справі №760/10803/15-а.

Колегія суддів звертає увагу, що право на розгляд справи за участю особи та право на захист є фундаментальними складовими принципу верховенства права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини.

Оскільки недотримання процедури розгляду справи є самостійною та безумовною підставою для скасування постанови, встановлення факту цього процедурного порушення є достатнім для задоволення позову. Відтак, надання правової оцінки суті самого правопорушення (наявності чи відсутності документів) не є необхідним, оскільки оскаржувана постанова у будь-якому випадку є протиправною в силу процесуальних порушень.

Отже, колегія суддів не надає оцінки доводам апелянта, що під час перевірки не були пред`явлені оригінали необхідних суднових документів.

В свою чергу, суд першої інстанції дійшов абсолютно правильного та законного висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови у зв`язку з порушенням процедури розгляду справи (несповіщенням Позивача за 3 дні до розгляду відповідно до ст. 277-2 КУпАП).

Разом з тим, суд першої інстанції помилково вдався до дослідження та надання правової оцінки обставинам справи по суті адміністративного правопорушення (наявності чи відсутності документів на право керування).

Оскільки розгляд справи без участі особи та без її сповіщення апріорі нівелює законність всього процесу притягнення до відповідальності, будь-які висновки суду першої інстанції щодо суті правопорушення є таким, що здійснене поза межами необхідного дослідження обставин справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.4 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, оскільки суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги та скасував спірну постанову, однак надав оцінку суті вчиненого порушення, а в даному випадку порушення процедури є самостійною та безумовною підставою для скасування постанови, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зміни рішення у мотивувальній частині.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 313, ст.315, 317, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 липня 2026 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови.

В іншій частині рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч .3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 20 жовтня 2026 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова