Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №420/10695/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №420/10695/25

Суддя: Семенюк Г.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10695/25

Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Бездрабко О.І. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Семенюка Г.В.,

суддів – Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.02.2022 р., з 01.02.2023 р., з 01.03.2024 р., а також з 01.03.2025 р., з 01.04.2025 р. із застосуванням до неї коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії з 01.02.2022 р., з 01.02.2023 р., з 01.03.2024 р. та з 01.03.2025 р., з 01.04.2025 р. без обмеження її розміру відповідно до ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 р. № 4059-ІХ та п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" без застосування коефіцієнтів до суми перевищення його пенсії понад 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум; в решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року відмовлено в задоволені заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 р. по справі № 420/10695/25.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про встановлення судового контролю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволені заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції не врахував, що листом від 16.07.2026 ГУПФУ повідомило державного виконавця про те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 по справі № 420/10695/25, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026, ГУПФУ проведено перерахунок пенсії позивача. У даному листі відповідачем зазначено також, що новий розмір пенсії, встановлений після виконання судового рішення, має становити 33199,22 грн.

Проте 03.07.2026 року під час виплати позивачу пенсії за липень 2026 року розмір фактичної виплати пенсії становив лише 28611,66 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 10.08.2026.

05.08.2026 під час виплати позивачу пенсії за серпень 2026 року розмір фактичної виплати пенсії становив лише 31511,66 грн. При цьому, як це пояснили позивачу під час звернення до відповідача, вказана сума коштів, що перерахована відповідачем 05.08.2026, складається з безпосередньо з суми пенсії в розмірі 28611,66 грн. та з суми разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2026 р. № 602 позивачу як інваліду війни 2-ї групи у розмірі 2900,00 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року винесена законно та обґрунтовано, а тому підстави для її скасування відсутні. Крім того, відповідач вказує, що заява, подана в порядку ст. 382 КАС України, була такою, що не підлягала до задоволенню, а твердження Позивача в апеляційній скарзі щодо незаконного судового рішення Одеського окружного адміністративного суду не спростовують висновків суду першої інстанції, зазначених в оскаржуваній ухвалі суду.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, прийшов до висновку, що станом на час розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю наявне виконавче провадження з виконання судового рішення у даній справі. Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, судом встановлено, що позивач не погоджується із застосуванням обмеження виплати пенсії з 01.07.2026 р., яке виникло з підстав, що не були досліджені під час судового розгляду по справі № 420/10695/25. Проаналізувавши аргументи сторін та докази, які надані суду для розгляду даної заяви, суд приходить до висновку, що між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виник новий спір, предмет якого не стосується виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 р. по справі № 420/10695/25, що суперечить приписам ст.382 КАС України.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року у справі № 420/10968/21, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання на всій території України.

Положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, КАС України передбачено спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтями 382, 383 КАС України.

Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відмовляючи в задоволенні заяви, поданої в порядку 382 КАС України, суд зазначив, що позивач не погоджується із застосуванням обмеження виплати пенсії з 01.07.2026 р., яке виникло з підстав, що не були досліджені під час судового розгляду по справі № 420/10695/25. Між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виник новий спір, предмет якого не стосується виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 р. по справі № 420/10695/25, що суперечить приписам ст.382 КАС України.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.02.2022 р., з 01.02.2023 р., з 01.03.2024 р., а також з 01.03.2025 р., з 01.04.2025 р. із застосуванням до неї коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії з 01.02.2022 р., з 01.02.2023 р., з 01.03.2024 р. та з 01.03.2025 р., з 01.04.2025 р. без обмеження її розміру відповідно до ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 р. № 4059-ІХ та п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" без застосування коефіцієнтів до суми перевищення його пенсії понад 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум; в решті позовних вимог відмовлено.

Як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, листом від 16.07.2026 ГУПФУ повідомило державного виконавця про те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 по справі № 420/10695/25, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026, ГУПФУ проведено перерахунок пенсії позивача. У даному листі відповідачем зазначено також, що новий розмір пенсії, встановлений після виконання судового рішення, має становити 33199,22 грн.

Проте 03.07.2026 року під час виплати позивачу пенсії за липень 2026 року розмір фактичної виплати пенсії становив лише 28611,66 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 10.08.2026.

05.08.2026 під час виплати позивачу пенсії за серпень 2026 року розмір фактичної виплати пенсії становив лише 31511,66 грн. При цьому, як це пояснили позивачу під час звернення до відповідача, вказана сума коштів, що перерахована відповідачем 05.08.2026, складається з безпосередньо з суми пенсії в розмірі 28611,66 грн. та з суми разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2026 р. № 602 позивачу як інваліду війни 2-ї групи у розмірі 2900,00 грн.

Відтак, після набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 р. позивачу виплачується пенсія у меншому розмірі, аніж визначений пенсійним органом після проведеного перерахунку на його виконання.

Дослідження питання розмежування спору щодо належного виконання судового рішення, котрий має вирішуватися у межах спеціальної процедури судового контролю, внаслідок вчинення дій, що мають безпосередній зв`язок із виконанням такого та нового адміністративного спору зберігає свою актуальність й у розглядуваному судом випадку.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення у апеляційному порядку суд вважає за необхідне звернутися до позиції Верховного Суду, сформованої у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26, у межах котрої здійснено відступ від висновку, сформульованого у постанові від 30.04.2026 у справі №340/7985/25.

У цій же постанові (справа №580/490/26) Верховний Суд визнав правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.04.2026 у справі №620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд касаційної інстанції зазначив, що сам факт прийняття відповідачем у процесі виконання судового рішення певного управлінського рішення або застосування ним нормативного регулювання не змінює процесуальної природи правовідносин, якщо такі дії вчинені саме з метою реалізації обов`язку, встановленого судовим рішенням. Визначальним у такому випадку є не форма відповідного акта чи дії суб`єкта владних повноважень, а їх функціональний зв`язок із виконанням судового рішення.

Встановлений КАС України механізм судового контролю має стадійний характер та передбачає послідовну перевірку виконання судового рішення і застосування відповідних процесуальних заходів у разі його невиконання або неналежного виконання. Така законодавча конструкція свідчить про те, що питання, які виникають безпосередньо у зв`язку з виконанням судового рішення, мають вирішуватися у межах спеціальної процедури судового контролю, а не шляхом повторного розгляду вже вирішеного спору в позовному провадженні.

Отже, якщо особа пов`язує порушення своїх прав саме з тим, що суб`єкт владних повноважень неналежно виконав покладений на нього судовим рішенням обов`язок, належним способом судового захисту є використання передбачених статтями 382, 3821– 3823, 383 КАС України процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення виконання цього рішення.

Інше тлумачення призвело б до ситуації, за якої кожна незгода особи зі способом виконання судового рішення могла б бути підставою для порушення нового адміністративного провадження, що фактично нівелювало б спеціальний інститут судового контролю та створювало можливість повторного судового розгляду правовідносин, щодо яких уже ухвалено остаточне судове рішення.

При цьому сама по собі обставина, що неналежне виконання судового рішення проявилося у прийнятті відповідачем нового індивідуального акта, здійсненні нового розрахунку або застосуванні нормативного акта, не є достатньою для висновку про виникнення нового адміністративного спору. Вирішальним є встановлення того, чи виникли внаслідок таких дій нові самостійні правовідносини щодо іншого предмета, який не був охоплений первісним судовим рішенням, чи відповідні дії є лише способом реалізації обов`язку, вже встановленого цим рішенням. У другому випадку спір стосується виконання судового рішення та підлягає вирішенню в порядку судового контролю.

Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

За таких обставин перевірка того, чи виплачується позивачу фактично саме визначена самим відповідачем на виконання рішення суду сума, є прямим і безпосереднім змістом судового контролю за виконанням рішення суду.

На підставі викладеного та з метою належного судового контролю за виконанням рішення у цій справі, яке набрало законної сили, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ст.382 КАС України, встановити для суб`єкта владних повноважень 30-денний строк на виконання судового рішення у даній справі та подання відповідного звіту до суду першої інстанції.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було неповно з`ясувано судом обставин, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року по справі № 420/10695/25, - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом 30 днів з дня отримання копії цієї постанови надати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 р. по справі № 420/10695/25 у повному обсязі із зазначенням відомостей про фактичну виплату пенсії у розмірі, визначеному на виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

СуддіА.Г. Федусик О.І. Шляхтицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua