Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №420/35706/25
Суддя: Катаєва Е.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35706/25
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,
повний текст судового рішення
складено 27.08.2026, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді – Катаєвої Е.В.,
суддів – Джабурії О.В., Коваля М.П,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року у справі №420/35706/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії:
визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО76218 від 06.10.2025 року про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
зобов`язано ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО76218 від 06.10.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду набрало законної сили 26.12.2025 року.
14.07.2026 року представник ОСОБА_1 до суду заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо невиплати ОСОБА_1 у в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року по справі №420/35706/25, починаючи з 08.06.2026 року;
- зобов`язати ГУ ПФУ виплачувати ОСОБА_1 в повному обсязі суму пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року по справі №420/35706/25, починаючи з 08.06.2026 року;
- зобов`язати ГУ ПФУ повідомити Одеського окружного адміністративного суду про виконання ухвали суду у місячний строк з моменту її отримання.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дії ГУ ПФУ відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, суд виходив з того, що рішенням суду у вказаній справі підтверджено право позивача на нарахування та виплату з 01.02.2023 року пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № ЮО76218 від 06.10.2025 року.
При цьому, згідно з протоколом про перерахунок пенсії з 01.06.2026 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з урахуванням вказаної довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, відповідачем виконано рішення суду.
Щодо невиплати пенсії у повному обсязі суд першої інстанції зазначив, що питання застосуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі постанова КМУ №821) судом під час розгляду справи не вирішувалося, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання протиправними дій, вчинених відповідачем, як суб`єктом владних повноважень на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року у справі №420/35706/25.
Не погодившись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 року ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального права та просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 року у справі №420/35706/25 та постановити ухвалу, якою заяву представника ОСОБА_1 від 14.07.2026, подану в порядку ст.383 КАС України, задовольнити:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року у справі №420/35706/25, починаючи з 08.06.2026 року, чим порушено вимоги ч.2 ст.14 КАС України щодо обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили;
направити окрему ухвалу ГУ ПФУ для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також для забезпечення виплати пенсії в розмірі, перерахованому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року у справі №420/35706/25;
зобов`язати ГУ ПФУ повідомити П`ятий апеляційний адміністративний суд про вжиті заходи у 30-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що обов`язок відповідача за резолютивною частиною рішення від 25.11.2025 року не вичерпується одноразовим здійсненням перерахунку – рішення прямо зобов`язує відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, а отже встановлює триваючий обов`язок здійснювати виплату в повному обсязі. Невиплата в повному обсязі за конкретний місяць є самостійним і безпосереднім невиконанням цього обов`язку.
Порушенням закону, яке підлягає встановленню судом апеляційної інстанції для цілей ст. 249 КАС України, є порушення відповідачем ч.2 ст.14 КАС України – імперативної норми про обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для всіх органів державної влади без винятків. Саме це порушення невиконання ГУ ПФУ рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі №420/35706/25 в частині виплати пенсії позивачу в повному обсязі – і становить фактичну та правову підставу для постановлення окремої ухвали
З огляду на зазначене, на думку апелянта наявні підстави для постановлення окремої ухвали та встановленням строку для надання відповідачем відповіді про вжиті заходи щодо усунення виявленого порушення.
До П`ятого апеляційного адміністративного суду від ГУ ПФУ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Головне управління вважає судове рішення першої інстанції таким, що прийняте відповідно до норм матеріального права, з дотриманням усіх вимог процесуального права, а тому вимоги, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В обґрунтування правомірності дій, вчинених на виконання судового рішення, ГУ ПФУ посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 30.04.2026 року по справі №340/7985/25, відповідно до якого Верховний Суд наголосив, що правовий підхід згідно з яким не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, не підлягає формальному застосуванню до ситуації, коли новий позов спрямований не на повторне зобов`язання виконати попередні рішення як такі, а на захист іншого права, що виникло після його виконання у частині щодо перерахунку та виплати пенсії без застосування Порядку №821, тобто права на отримання пенсії у розмірі, який, на думку позивача, визначено відповідачем із застосуванням Порядку №821, правомірність якого є предметом спору у цій справі. Це якісно інші правовідносини, інший предмет із самостійною підставою позову.
Враховуючи вищевикладене, ГУ ПФУ просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду від 27.08.2026 року – без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,
Гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення є інститут судового контролю.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому ст. ст. 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 6 ст.383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи - позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.
Отже процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та/або КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в оскаржуваній ухвалі від 27.08.2026 року, що обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Між тим, установив, що відповідачем на виконання судового рішення пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача, згідно з яким розмір його пенсії склав 25950,00 грн, а у липні 2026 року йому фактично виплачено пенсію у розмірі 11311,92 грн, тобто, виплата пенсії здійснюється не в повному розмірі, з посиланням відповідача на застосування постанови КМУ №821, суд першої інстанції визнав таки дії правомірними, обґрунтувавши свій висновок тим, що питання щодо застосуванням положень постанови КМУ №821 та розміру пенсії не були предметом розгляду у справі.
Такий висновок суду першої інстанції відповідав правовому висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №340/7985/, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови КМУ від 14.07.2025 року №821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову.
Проте Верховний Суд в постанові від 15.09.2026 року у справі №580/490/26, який сформовано після прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали суду від 27 серпня 2026 року у цій справі №420/35706/25, вважав за необхідне відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №340/7985/25.
Верховний Суд зазначив, що є правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, звертаючись до суду за захистом своїх прав, позивач мав легітимні очікування, що після проведення перерахунку пенсії його розмір збільшиться та виплачуватиметься у відповідному (належному) розмірі.
Отже, враховуючи встановлені обставини у цій справи суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про визнання дій відповідача, які вчинені на виконання судового рішення, протиправними.
Відповідно оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Колегія суддів враховує висновок Європейського суду з прав людини у рішенні ЄС у справі «Горнсбі проти Греції (від 19.03.1997 року, заява №18357/91,п.40) зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важно уявити ситуацію, щоб п.1 ст.6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії , які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст.6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду ї проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації несумісних із принципом верховенства права.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
За приписами ч.6 ст.383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви у порядку ст.383 КАС України суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.249 (« Окремі ухвали суду») КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Згідно з ч.4,ч.5 ст.249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
З урахуванням положень ч.5 ст.249 КАС України, відповідно до якої, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Судом першої інстанції та колегією суддів достовірно встановлено, що позивачу після перерахунку пенсії на підставі рішення суду протиправно не виплачувалась пенсія у перерахованому розмірі, а виплачувалась у значно меншому розмірі з посиланням на постанову КМУ №821, яка застосовано протиправно, що потягло порушення прав позивача.
Отже наявні підстави для часткового задоволення заяви представника позивача у порядку ст.383 КАС України.
Оскільки відповідно до приписів ст.381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, в даному випадку – Одеський окружний адміністративний суд, то колегія суддів вважає зобов`язати ГУ ПФУ повідомити про вжиті заходи щодо усунення порушень законодавства саме Одеський окружний адміністративний суд.
Керуючись статями 249, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 370, 383 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року у справі №420/35706/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року у справі №420/35706/25 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст.383 КАС України у справі №420/35706/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Довести до відома Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлені порушення законодавства при виконанні рішення суду Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року у справі №420/35706/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що постанова суду підлягає виконанню у двадцятиднний строк після набрання нею законної сили.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи у тридцятиденний строк з дня отримання копії даної постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Е.В. Катаєва
Судді О.В.Джабурія
М.П. Коваль
Оригінал: reyestr.court.gov.ua