Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №420/25331/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25331/25

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 25.08.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Катаєвої Е.В.,

суддів – Джабурії О.В., Коваля М.П,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі №420/25331/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО115479 від 28.04.2025 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

3обов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО115479 від 28.04.2025 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду набрало законної сили 27.11.2025 року.

15.07.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст.382 КАС України, в якій заявник просить:

- встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року по справі №420/25331/25 в частині виплати з 01.03.2026 року пенсії в розмірі - 14815.06 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року по справі №420/25331/25в частині виплати з 01.03.2026 року пенсії в розмірі -14815.06 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року по справі №420/25331/25 в порядку ст.382 КАС відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення суду від 27.10.2025 року по справі 420/25331/25 здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО115479 від 28.04.2025 року. Тобто, відповідачем виконано рішення суду в повному обсязі. Однак позивач не погоджується з розміром виплаченої пенсії, а саме: 7918,82 грн. замість 14815,00 грн. з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Щодо невиплати пенсії у повному обсязі суд першої інстанції зазначив, що питання застосуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі постанова КМУ №821) судом під час розгляду справи не вирішувалося, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду 27.10.2025 по справі №420/25331/25.

Не погодившись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 року ОСОБА_1 звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 року у справі №420/25331/25 та прийняти нову постанову по справі, якою встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року по справі №420/25331/25 в частині виплати з 01.03.2026 року пенсії в розмірі - 14815.06 грн.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року по справі №420/25331/25в частині виплати з 01.03.2026 року пенсії в розмірі -14815.06 грн.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що вирішуючи питання щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення в даній справі, суд першої інстанції повинен був врахувати, що дана справа є справою щодо обчислення, перерахунку та одержання пенсійних виплат. При цьому, інститут судового контролю за виконанням судового рішення є спеціальним видом провадження, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав позивача.

При цьому, відсутність аналізу змісту поданої заяви в порядку ст.382 КАС України судом першої інстанції, призвело до прийняття ухвали про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, що унеможливлює повне виконання рішення, чим порушує право позивачки на справедливий судовий розгляд та захист прав та інтересів судом.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду від ГУ ПФУ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Головне управління вважає судове рішення першої інстанції таким, що прийняте відповідно до норм матеріального права, з дотриманням усіх вимог процесуального права, а тому вимоги, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ГУ ПФУ просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду від 25.08.2026 року – без змін.

Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення є інститут судового контролю.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому ст. ст. 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Правові норми ст. 382 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та/або КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в оскаржуваній ухвалі від 25.08.2026 року, що обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Між тим, установив, що відповідачем на виконання судового рішення пенсійним проведено перерахунок пенсії позивача, згідно з яким розмір її пенсії становить14815,00 грн., проте виплачується в розмірі 7918,82 грн, тобто, виплата пенсії здійснюється не в повному розмірі, з посиланням відповідача на застосування постанови КМУ №821, суд першої інстанції визнав таки дії правомірними, обґрунтувавши свій висновок тим, що питання щодо застосуванням положень постанови КМУ №821 та розміру пенсії не були предметом розгляду у справі.

Такий висновок суду першої інстанції відповідав правовому висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №340/7985/, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови КМУ від 14.07.2025 року №821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову.

Проте Верховний Суд в постанові від 15.09.2026 року у справі №580/490/26, який сформовано після прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали суду від 27 серпня 2026 року у цій справі №420/35706/25, вважав за необхідне відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 340/7985/25.

Верховний Суд зазначив, що є правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, звертаючись до суду за захистом своїх прав, позивач мав легітимні очікування, що після проведення перерахунку пенсії його розмір збільшиться та виплачуватиметься у відповідному (належному) розмірі.

Отже, враховуючи встановлені обставини у цій справи суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі.

Відповідно оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Колегія суддів враховує висновок Європейського суду з прав людини у рішенні ЄС у справі «Горнсбі проти Греції (від 19.03.1997 року, заява №18357/91,п.40) зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важно уявити ситуацію, щоб п.1 ст.6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії , які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст.6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду ї проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації несумісних із принципом верховенства права.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Тож у разі скасування ухвали про відмову в установленні судового контролю апеляційний суд наділений повноваженнями самостійно вирішити питання по суті.

Згідно з ч.2,3 ст.382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову в задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи встановлені судом обставини, з урахуванням того, що справа стосується питання пенсійних виплат, колегія суддів вважає достатнім строком для надання звіту у цьому випадку є місячний строк з дня отримання цієї ухвали.

Оскільки відповідно до приписів ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, в даному випадку – Одеський окружний адміністративний суд, то колегія суддів вважає зобов`язати відповідача в місячний строк з дня отримання копії цієї постанови подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року по справі № 420/25331/25.

Керуючись ст.ст.311, 315, 317, 321, 325,382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі №420/25331/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі №420/25331/25 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року по справі № 420/25331/25 в порядку ст.382 КАС - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст.382 КАС України у справі №420/25331/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в місячний строк з дня отримання копії цієї постанови подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року по справі №420/25331/25.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком підстав, передбачених ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Е.В. Катаєва

Судді О.В.Джабурія

М.П. Коваль