Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №420/12687/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12687/26

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,

повний текст судового рішення

складено 14.08.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Катаєвої Е.В.,

суддів – Джабурії О.В., Коваля М.П,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року у справі №420/12687/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області, у якому просив визнати протиправною бездіяльність стосовно не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 16 жовтня 2025 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати та зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 16 жовтня 2025 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено:

визнано протиправною бездіяльність УСБУ Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 25.02.2020 року;

зобов`язано Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 25.02.2020 року за весь період такої затримки з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати 16 жовтня 2025 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Не погоджуючись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року Управління Служби безпеки України в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, у якій вважає, що рішення постановлено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права та просить скасувати оскаржуване рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що право на компенсацію втрат частини доходу позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі № 420/4580/25 та у разі несвоєчасної виплати Управлінням сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення. При цьому, Положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159 право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Однак, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Апелянт вказує, що Управління виконало вищевказане судове рішення вчасно, підстави для виплати Управлінням, заявленої позивачем компенсації втрати частини доходу не виникли.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Управлінні Службі безпеки України в Одеській області та на теперішній час виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

При цьому, за період з 01 березня 2018 року по 25 лютого 2020 року йому не була нарахована та виплачена «фіксована» сума індексації грошового забезпечення, що стало підставою для звернення о суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року по справі № 420/4580/25, яке набрало законної сили 09.09.2025 року, позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області задоволено:

визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області та зобов`язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.02.2020 року в загальній сумі 106499,90 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

16 жовтня 2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/4580/25 на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума індексації грошового забезпечення.

Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” не виплачена на користь позивача компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, який задоволений рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року.

Задовольняючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум, які стягнуті на виконання рішення суду, суд вважав, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.02.2020 року.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати регламентовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон №2050-III).

Статтею 1 Закону №2050-III встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст.2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення (постанова від 14.04.2021 року у справі №465/322/17).

Пункти 1,2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати №159 відтворюють положення Закону №2050-III, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Колегія суддів вважає, що право на отримання компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є соціальним правом громадянина, тобто правом, яке закріплено у в законодавстві і перебуває під захистом держави.

Згідно з ст.ст. 3-5 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

Між тим, Законом №2050-III та Порядком №159 чітко визначені доходи, у зв`язку з порушенням строків виплати яких, проводиться компенсація втрати частини доходів у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати таких доходів.

Таким чином, встановлення саме цих обставин чи є кошти виплачені особі тим доходом, якій підпадає під дію Закону України №2050-III, що дає право на отримання компенсації втрати частини доходу.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року по справі №420/4580/25, яке набрало законної сили 09.09.2025 року, зокрема, зобов`язано Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.02.2020 року в загальній сумі 106499,90 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Згідно з платіжною інструкцією №2214 від 14.10.2025 року на користь позивача зараховано кошти у розмірі 104902,40 грн на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року у справі №420/4580/25. Водночас відповідачем не здійснено нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.02.2020.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про відсутність підстав для виплати позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із своєчасним виконанням рішення суду з огляду на таке.

Верховний Суд у постанові від 29.06.2026 року у справі №160/10168/25 зазначив, що питання визначення дати, із якої підлягає нарахуванню компенсація втрати частини доходів, передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», було предметом касаційного перегляду в постановах Верховного Суду від 09.08.2022 у справі № 460/4765/20, від 14.05.2019 у справі № 804/2994/18, від 23.12.2020 у справі №640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20.

У постановах від 14.05.2019 у справі № 804/2994/18, від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20 Верховний Суд виходив з того, що право особи на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати виникає з моменту фактичного порушення строку виплати доходу. Тобто така компенсація підлягає нарахуванню за весь період невиплати відповідного доходу.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 24.01.2025 у справі № 380/1607/24, зазначивши, що право на компенсацію втрати частини доходу в особи пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Компенсація, передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядком № 159, виплачується саме у разі порушення строків виплати доходу, а не у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі судового рішення, несвоєчасного виконання рішення суду тощо.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року у справі №420/12687/26 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року у справі №420/12687/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком підстав, передбачених ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Е.В. Катаєва

Судді О.В.Джабурія

М.П. Коваль