Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №420/23486/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23486/25

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,

повний текст судового рішення

складено 03.07.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення невикористаної щорічної відпустки, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки (основної та додаткової) за період з 10.09.2018 по 31.01.2022 року.

Зобов`язано Кароліно-Бугазьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки (основної та додаткової) за період з 10.09.2018 по 31.01.2022 року.

У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Рішення набрало законної сили 01.01.2026 року.

14.01.2026 року позивачу видано виконавчий лист.

20.01.2026 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження за заявою ОСОБА_1 з виконання виконавчого листа №420/23486/25, виданого 14.01.2026 року.

22.01.2026 року представник Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області – адвокат Маришева Н.В. подала до суду клопотання про відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення невикористаної щорічної відпустки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року у справі №420/23486/25.

16.02.2026 року (вхід. від 17.02.2026 року) представник Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області – адвокат Маришева Н.В. подала до суду заяву про роз`яснення судового рішення, в якій просить роз`яснити:

1. Яким чином Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області здійснити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 по адміністративній справі №420/23486/25 з урахуванням наступного:

2. Який саме посадовий оклад (та за якою конкретно посадою) має братись за основу при обчисленні середньоденного заробітку для виплати компенсації ОСОБА_1 , якщо посада, на якій його поновлено, відсутня у штатному розписі правонаступника - Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області?

3. Чи вважається ОСОБА_1 таким, що перебував у штаті Кароліно-Бугазької сільської ради у період 2018-2024 (період зазначений судом 2022), якщо він своєю відмовою, зафіксованою актом від 23.09.2024, унеможливив встановлення йому окладу та розрядного коефіцієнта в актуальній бюджетній сітці ради?

4. Яким чином Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області має провести нарахування компенсації щоб уникнути порушень бюджетного законодавства щодо нецільового використання коштів у ситуації відсутності Позивача у діючому штатному розписі?

Ухвалою від 26.02.2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про роз`яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року по справі №420/23486/25.

14.04.2026 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 року встановлено Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/23486/25. Зобов`язано Кароліно-Бугазьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області подати протягом двох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення.

25.06.2026 року до окружного суду надійшов звіт Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про виконання рішення суду у справі №420/23486/25, який ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року прийнято.

Не погоджуючись з ухвалою суду про прийняття звіту, позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та відмовити у прийнятті звіту.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Кароліно-Бугазькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області виконано рішення суду в межах покладених на нього обов`язків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Згідно ч.3 ст.382-2 КАС України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, у поданому звіті від 25.06.2026 року відповідач зазначив, що право на додаткову відпустку мають посадові особи органів місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років.

Враховуючи, що позивач не має стажу служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, право на додаткову відпустку у нього не виникло. Відтак, позивач мав право лише на щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів, як це унормовано ст.21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Таким чином, за період з 10.09.2018 по 31.01.2022 здійснено нарахування та виплата ОСОБА_1 компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки (основної та додаткової), виходячи з такого:

1. кількість днів щорічної відпустки – 30 календарних днів;

2. кількість днів додаткової відпустки – 0 днів;

3. кількість днів невикористаної відпустки – 67;

4. кількість днів використаної відпустки – 35 днів.

5. середньоденна заробітна плата - 468,66 грн., як це вказано у адміністративному позові.

Нижче наведено розрахунок кількості днів невикористаної відпустки за період з 10 вересня 2018 року по 27 листопада 2020 року, а саме:

з 10.09.2018 по 10.09.2019 – 30 к. днів ( 30/366*366=30);

з 10.09.2019 по 10.09.2020 – 30 к. днів (30/367*367=30);

з 10.09.2020 по 27.11.2020 року – 7 к. днів (30/365*79=7)

Разом 67 календарних днів щорічної основної відпустки.

Отже, за 67 днів невикористаної відпустки ОСОБА_1 нараховано 31400,22 грн (468,66 грн Х 67).

З урахуванням норм податкового законодавства, при виплаті компенсації за невикористані дні відпустки утриманню підлягають податок на доходи – 5652,04 грн та військовий збір -1570,01 грн.

Отже, після утримання податків та зборів сума грошової компенсації за невикористані позивачем дні відпустки становить – 24178,17 грн.

Що стосується періоду з 27 листопада 2020 року по 31 січня 2022 року упродовж якого позивач обіймав посаду секретаря сільської ради, то за цей час у позивача виникло право на щорічну основну відпустку у кількості:

з 27.11.2020 по 27.11.2021 року – 30 к/днів (30/366*366=30);

з 27.11.2021 по 31.01.2022 року – 5 к/днів (30/365*66=5).

У вересні та грудні 2021 року позивач перебував відпустці за відпрацьований період з 27.11.2020 року по 27.11.2021 року із нарахуванням відпускних у сумі 55099,21 грн.

31 січня 2022 року позивача було звільнено з посади секретаря та нараховано на його користь компенсацію за невикористану відпустку у кількості 8 календарних днів у сумі 10017,12 грн до утримання податків та зборів.

Отже, за відпрацьований період з 27.11.2020 по 31.01.2022 позивач використав усі належні календарні дні відпустки шляхом перебування у відпустці та отримання грошової компенсації за невикористані дні відпустки.

Так, за вказаний період позивачу було нараховано 65116,33 грн відпускних та після утримання податку на доходи - 11720,94 грн та військового збору - 976,74 грн. на користь позивача сплачено – 52418,65 грн.

Виплата позивачу грошової компенсації за невикористані позивачем дні відпустки за період з 10 вересня 2018 року по 27 листопада 2020 року в сумі 24178,17 грн підтверджується платіжною інструкцією від 04.05.2026 №154, а сплата до бюджету утриманих податків та зборів – платіжними інструкціями від 04.05.2026 №№152, 153, 155.

У свою чергу, використання позивачем щорічної основної відпустки за відпрацьований період з 27.11.2020 по 31.01.2022, отримання ним оплати за такі відпустки та компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні підтверджується:

1. заявами позивача про надання відпустки від 03.09.2021 та від 20.12.2021;

2. розпорядженнями сільського голови про надання позивачу щорічної відпустки №35 від 05.09.2021 та №70-к від 20.12.2021;

3. платіжними інструкціями від 01.02.2022 №№24-27 щодо повного розрахунку в день звільнення, в тому числі виплати компенсації за невикористані днів відпустки (8 календарних днів).

У свою чергу, як вказано вище платіжними інструкціями від 04.05.2026 № №152-155 підтверджуються виплати позивачу компенсації за невикористані дні відпустки з 10 вересня 2018 року по 27 листопада 2020 року.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, оскільки відповідачем проведено виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки (основної та додаткової) за період з 10.09.2018 по 31.01.2022 року, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято звіт Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про виконання судового рішення у справі №420/23486/25.

Щодо посилань апелянта на ту обставину, що при нарахуванні та виплаті йому грошової компенсації сільрадою не було виплачено компенсацію за всю додаткову відпустку за спірний період, колегія суддів вважає за необхідне зазначає про наступне.

Так, приписами ч.ч.5 та 6 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» перебачено, що посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Посадовим особам, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 27.04.1997 року №250 затверджено «Порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток».

Згідно із абз.2 п.1 Порядку №250 посадовим особам місцевого самоврядування, які мають стаж служби в цих органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.

Між тим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у позивача стажу служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, як це унормовано ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

При цьому, апеляційний суд зауважує, що правомірність зарахування позивачу стажу служби у місцевому самоврядуванні, про що зазначено останнім в апеляційній скарзі, не є предметом розгляду цієї справи.

Наведені вище обставини можуть бути предметом розгляд нових правовідносин у судовому порядку.

Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду, як і не містить взагалі вимог щодо скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в частині не прийняття звіту. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки в суді першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим відповідно до ст.316 КАС України апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 248, 321, 325, 328, 329, 382, 383 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

СуддіГ.В. Семенюк О.І. Шляхтицький