Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: організації господарської діяльності, з них
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №420/21852/25
Суддя: Ступакова І.Г.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/21852/25
Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Дата і місце ухвалення: 29.06.2026р., м. Одеса
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого – Ступакової І.Г.
суддів – Бітова А.І.
– Лук`янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, -
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2025 року Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення до державного бюджету України штрафних санкцій, застосованих до відповідача рішеннями про накладення штрафних санкцій від 13.03.2025р. №99/4833, №100/4833, №101/4833 та №102/4833, в загальній сумі 13566,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 Головним управління Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення про накладення штрафних санкцій від 13.03.2025р. №99/4833, №100/4833, №101/4833, №102/4833, які було надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців ( АДРЕСА_1 ). У зв`язку з несплатою відповідачем штрафних санкцій в добровільному порядку, у Головного управління виникли підстави для звернення з даним позовом до суду щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в судовому порядку, як це передбачено пунктом 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693.
В березні 2026 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 13.03.2025р. №99/4833, №100/4833, №101/4833, №102/4833.
Позов обґрунтовувала тим, що накладення на неї штрафу за порушення законодавства про рекламу фактично відбулось за відсутності відповідного наказу, прийнятого в порядку статті 7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V щодо контролю за дотриманням законодавства України про рекламу. До того ж, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022р. №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». За таких обставин, оскаржувані рішення про накладення штрафу не можуть вважатися законними і обґрунтованими, оскільки вони прийняті із порушенням процедури проведення державного контролю. Також, позивач зазначала, що внаслідок направлення відповідачем документів на завідомо неправильною адресою ФОП ОСОБА_1 була позбавлена будь-якої можливості ознайомитися з матеріалами справи, надати пояснення, документи щодо вартості реклами та взяти участь у розгляді справи про порушення законодавства про рекламу. Посилалася позивач і на те, що ФОП ОСОБА_1 не є рекламодавцем, виробником чи розповсюджувачем реклами відповідно до визначень ст. 1 Закону №270/96-ВР. Її діяльність обмежується суборендою приміщення площею лише 2,00 кв.м для продажу годинників та біжутерії, в той час приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в ТРЦ «Лавина», де нібито розповсюджено рекламу з порушенням законодавства, заповнене одягом. ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві під час фіксації порушення законодавства про рекламу не належно підійшло до встановлення особи рекламодавця, виробника та розповсюджувачів реклами.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до ФОП ОСОБА_1 про стягнення накладених штрафних санкцій.
Зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 13 березня 2025 року №99/4833, №100/4833, №101/4833 та №102/4833.
Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 29.06.2026р. з ухваленням у справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом не правильно застосовано положення Закону України «Про адміністративну процедуру», які не встановлюють презумпції незаконності адміністративного акта у випадку будь-якого процедурного недоліку. Підставою для задоволення зустрічного позову став висновок суду про не належне повідомлення Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу. Матеріалами справи підтверджено, що всі вимоги, запрошення та повідомлення направлялися рекомендованими поштовими відправленнями. Повернення поштових відправлень із відміткою «за закінченням строку зберігання» саме по собі не свідчить про порушення з боку адміністративного органу. Судом першої інстанції не враховано сталої практики Верховного Суду, за якою якщо державний орган здійснив усі залежні від нього дії щодо направлення кореспонденції, а адресат не забезпечив її отримання, негативні наслідки такої поведінки покладаються саме на адресата.
Апелянт стверджує, що суд не встановив причинно-наслідкового зв`язку між процедурним недоліком та прийнятими рішеннями. Навіть якщо припустити наявність окремої технічної неточності у зазначенні адреси, цього недостатньо для висновку про незаконність адміністративних актів. Суд залишив поза увагою, що спірні рішення прийняті не за результатами проведення перевірки. Підставою для накладення штрафів стало невиконання вимог статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме: неподання документів; неподання інформації щодо вартості реклами; невиконання законних вимог контролюючого органу. Тобто, склад правопорушення виник незалежно від участі чи неучасті особи під час розгляду справи.
Також, апелянт посилається на те, що Порядок №693 передбачає самостійну процедуру розгляду справ про порушення законодавства про рекламу, яка не ставить можливість прийняття рішення у залежність від фактичного отримання кожного процесуального документа суб`єктом господарювання. Законодавець пов`язує настання відповідальності саме з фактом невиконання законної вимоги контролюючого органу, а не з участю особи у розгляді справи.
Посилається апелянт і на те, що вирішуючи питання щодо статусу ФОП ОСОБА_1 , суд істотне значення надав договору суборенди нерухомого майна №22/24юр від 09.08.2024, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 використовувала у ТРЦ «LAVINA MALL» приміщення площею 2,00 кв. м, та зіставив цю площу із загальною площею приміщення магазину «GUESS» - 207,82 кв. м. На цій підставі суд дійшов висновку, що інша частина приміщення використовується іншими суб`єктами господарювання та що Головним управлінням неналежно встановлено особу рекламодавця. Однак, судом не враховано, що наявність у ФОП ОСОБА_1 права користування лише частиною торговельної площі не є доказом того, що така особа не могла бути замовником відповідної реклами.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 зареєстрована 04.07.2014р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – 25560000000112136.
Адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з ФОП, та контактні дані ФОП відповідають: АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою про місце реєстрації в паспорті громадянина України від 07.02.2006р. та даними ЄДР. У ЄДР також внесено номер телефону для здійснення зв`язку: НОМЕР_1 .
Фахівцем Головного управління встановлено розповсюдження за адресою: м. Київ, вул.Берковецька, 6Д (ТРЦ «LAVINA MALL») реклами магазину «GUESS» з умовною назвою «До - 50% на все» та «До -50% на все» (великий монітор) з ознаками порушення вимог абзацу 1 частини 4 статті 8 Закону України «Про рекламу».
У зв`язку із зазначеним, у відповідності до вимог частини другої статті 26 Закону, Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві надіслало ФОП ОСОБА_1 вимоги №06.6/13916, №06.6/13918 від 19.12.2025р. щодо надання до 07.01.2025р. на електронну пошту та в подальшому поштову (вул. Волинська,12 м. Київ, 03151) адреси наступних документів: пояснення, копію витягу по державну реєстрацію, затвердженні макети реклами, документальні підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договори з виробником реклами, розповсюджувачем, акти виконаних робіт, квитанції про сплату тощо), а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення.
Дані вимоги, були повернуті позивачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання.
27.01.2025р. ФОП ОСОБА_1 було надіслано повторні вимоги за №06.6/969 та №06.6/971 щодо надання до 11.02.2025р. на електронну пошту та в подальшому поштову адресу документів, вказаних у вимогах №06.6/13916, №06.6/13916 від 19.12.2025р.
Повторні вимоги також були повернуті 13.02.2025р. відправнику без вручення їх адресату із позначкою «за закінченням терміну зберігання».
27.02.2025р. посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві відносно ФОП ОСОБА_1 складено:
протокол про порушення законодавства про рекламу - про наявні ознаки порушення вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме: неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотримання вимог законодавства про рекламу, документального підтвердження вартості розповсюдженої ФОП ОСОБА_1 реклами магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з умовною назвою «До - 50% на все» за адресою: АДРЕСА_3 (ТРЦ «LAVINA MALL»);
протокол про порушення законодавства про рекламу - про наявні ознаки порушення вимог частини абзацу 1, частини 4 статті 8 Закону України «Про рекламу», а саме: розповсюдження реклами магазину «GUESS» з умовною назвою «До - 50% на все» за адресою: АДРЕСА_3 (ТРЦ «LAVINA MALL») не містить відомості про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію;
протокол про порушення законодавства про рекламу - про наявні ознаки порушення вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме: неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотримання вимог законодавства про рекламу, документального підтвердження вартості розповсюдженої реклами магазину «GUESS» з умовною назвою «До - 50% на все» (великий монітор) за адресою: м. Київ, вул.Берковецька, 6Д (ТРЦ «LAVINA MALL»);
протокол про порушення законодавства про рекламу - про наявні ознаки порушення вимог частини абзацу 1, частини 4 статті 8 Закону України «Про рекламу», а саме: розповсюдження реклами магазину «GUESS» з умовною назвою «До - 50% на все» (великий монітор) за адресою: м. Київ, вул.Берковецька, 6Д (ТРЦ «LAVINA MALL») не містить відомості про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію.
Того ж дня, органом Держпродспоживслужби складені рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу з ознаками порушення вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме: неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотримання вимог законодавства про рекламу, документального підтвердження вартості розповсюдженої реклами, а також з ознаками порушення вимог абзацу 1 ч.4 статті 8 Закону України «Про рекламу», а саме: реклама не містить відомості про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію.
03.03.2025р. Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві ФОП ОСОБА_1 надіслано запрошення №06.6/2573 на розгляд справ, призначених на 13.03.2025р. о 11.00 год. у приміщенні Головного управління, за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 12, перший поверх.
Поштові відправлення 25.03.2025р. повернуто Головному управлінню без вручення їх адресату із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
13.03.2025р. начальником відділу контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю Шумаком О. винесено на розгляд керівництву Головного управління попередні висновки та матеріали справи для прийняття рішення, про що складено протоколи засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 13.03.2025р. №№99-102.
13.03.2025р., за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про рекламу:
№100/4833, яким за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, відповідно до вимог ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», накладено штраф у розмірі 1700 грн.;
№99/4833, яким за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, у відповідності до вимог абзацу 1 ч.4 ст.8 Закону України «Про рекламу», накладено штраф у розмірі 5083 грн.;
№102/4833, яким за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, відповідно до вимог ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», накладено штраф у розмірі 1700 грн.;
№101/4833, яким за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, у відповідності до вимог абзацу 1 ч.4 ст.8 Закону України «Про рекламу», накладено штраф у розмірі 5083 грн.
У зв`язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 штрафу згідно вказаних рішень Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулося з даним позовом до суду про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій.
В свою чергу, ФОП ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 13.03.2025р. №99/4833, №100/4833, №101/4833, №102/4833.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ФОП ОСОБА_1 та скасовуючи спірні рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, виходив з того, що як вимоги №06.6/13916, №06.6/13918 від 19.12.2025р., так і повторні вимоги, а також запрошення на розгляд справ про порушення законодавства про рекламу Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві були надіслані на неправильною адресою ФОП ОСОБА_1 , що позбавило останню реалізувати право на захист та надання пояснень і документів для об`єктивного встановлення обставин щодо розповсюдження реклами магазину «GUESS» з умовною назвою «До - 50% на все» та «До -50% на все» (великий монітор) за адресою: АДРЕСА_3 (ТРЦ «LAVINA MALL»). При цьому, суд звернув увагу, що право бути вислуханим під час розгляду його справи, віднесено до одного основних складових (принципів) адміністративної процедури. Судом встановлено, що станом на 13.03.2025р. у ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві була відсутня інформація про отримання ФОП ОСОБА_1 запрошення або повернення такого без вручення, що свідчить про порушення суб`єктом владних повноважень п. 8, 9 Порядку №693.
Також, суд першої інстанції зазначив, що у рішеннях про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 27.02.2025р. відсутні дані про те, що ФОП ОСОБА_1 є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами. Відсутня така інформація і в попередніх висновках та в протоколах слухання справи про порушення законодавства про рекламу №99, №100, №101, №102 від 13.03.2025р. та у спірних рішення №99/4833, №100/4833, №101/4833, №102/4833 від 13.03.2025р. Натомість, судом встановлено, що на підставі договору суборенди нерухомого майна №22/24юр від 09 серпня 2024 року ФОП ОСОБА_1 (Суборендар за договором) приймає в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 2,00 кв.м., яке знаходиться в ТРЦ «Лавина» за адресою: м. Київ, вул.Берковецька, буд. 6Д, де здійснює господарську діяльність, яка полягає у продажу годинників та біжутерії. З вказаного слідує, що домінуюча більшість приміщення, а саме площа 205,82 кв.м. використовується іншими суб`єктами господарювання. ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві під час фіксації порушення законодавства про рекламу не належно підійшло до встановлення особи рекламодавця, виробника та розповсюджувача реклами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. за №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996р. №270/96-ВР, який також регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про рекламу»:
реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару;
товар - будь-який предмет господарського обігу, у тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, торговельні марки, інші об`єкти права інтелектуальної власності;
знижка - тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам).
зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про рекламу», основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про рекламу», відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Частиною 4 статті 27 вказаного Закону встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, а також крім тих, які віднесено до компетенції Національного банку України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за процедурою, визначеною Законом України "Про адміністративну процедуру", на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону України «Про рекламу» вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
Приписи частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» визначають, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу», на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлені Законом України «Про рекламу» а також Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №693 (далі – Порядок №693).
Відповідно до пункту 2 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.
Згідно з пунктами 3,4 Порядку №693, рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, передбачені статтею 27 Закону України Про рекламу, приймають Голова Держпродспоживслужби, його заступники, керівники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники (далі - уповноважені особи).
Уповноважена особа розпочинає розгляд справи не пізніше трьох робочих днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку.
За приписами п.п. 5-8 Порядку №693 уповноважена особа з урахуванням положень статті 32 Закону України Про адміністративну процедуру повідомляє суб`єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб`єкту реклами або його представнику, якщо суб`єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
У повідомленні зазначаються права та обов`язки суб`єкта реклами, зокрема інформація про право бути присутнім під час розгляду та вирішення справи, порядок ознайомлення з матеріалами, а також способи подання пояснень і зауважень та строк, протягом якого суб`єкт реклами має право їх подати.
Справа розглядається уповноваженою особою не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку.
У разі надходження від суб`єкта реклами або його представника клопотання про відкладення розгляду справи уповноважена особа переносить дату та час розгляду справи у межах загального строку розгляду такої справи.
Справа розглядається за участю суб`єкта реклами або його представника.
Таким чином, штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу.
Як вбачається з матеріалів справи з моменту державної реєстрації місцезнаходження та контактні дані ФОП є незмінними, а саме: АДРЕСА_4 , що підтверджується відміткою про місце реєстрації в паспорті громадянина України від 07.02.2006р. та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Незважаючи на відкритість даних щодо ФОП ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві направляло усі вимоги №06.6/13916, №06.6/13918 від 19.12.2024р., та №06.6/969, №06.6/971 від 27.01.2025р., запрошення на розгляд справ №06.6/7573 від 03.03.2025р., рішення від 13.03.2025р. №99/4833, №100/4833, №101/4833 та №102/4833 на неправильну адресу: АДРЕСА_1 (без зазначення корпусу 5) та використовувало номер телефону ( НОМЕР_2 ), який є відмінним від номеру телефону ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ), відомості про який також внесені до Реєстру.
Зазначена обставина Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві не заперечується.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі дії відповідача за зустрічним позовом суперечать вимогам ст.32 Закону України “Про адміністративну процедуру» №2073-IX, згідно з якою запрошення, повідомлення та поштові відправлення (у тому числі рішення про накладення штрафу) надсилаються на адресу місцезнаходження (місця проживання) особи або іншу адресу, яку особа вказала для офіційного листування. Поштове відправлення вважається врученим лише за умови дотримання цього порядку.
Згідно ч.1 ст.75 Закону №2073-IX адміністративний акт (рішення про штраф) доводиться до відома особи шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення саме за зареєстрованою адресою.
Направлення Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві поштових відправлень на неправильну адресу ФОП ОСОБА_1 позбавило останню можливості реалізувати право на захист та надання пояснень і документів для об`єктивного встановлення обставин щодо розповсюдження реклами магазину «GUESS» з умовною назвою «До - 50% на все» та «До -50% на все» (великий монітор) за адресою: АДРЕСА_3 (ТРЦ «LAVINA MALL»).
Зазначене порушення не є формальним, як про це стверджує апелянт.
По-перше, спірними рішеннями на ФОП накладено штраф в т.ч. за за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, відповідно до вимог ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», про необхідність подання якої вона не знала.
По-друге, пунктом 9 Порядку №693 можливість розгляду справи без участі суб`єкта реклами або його представника визначено лише у разі його неявки за умови його поінформування відповідно до пункту 5 цього Порядку та ненадходження від нього клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи, зазначеного в пункті 7 цього Порядку.
Оскільки запрошення на розгляд справи надіслано за неналежною адресою ФОП ОСОБА_1 , тому у органу Держпродспоживслужби не було підстав для розгляду справи за відсутності позивача за зустрічним позовом.
Більше того, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, відповідно до рекомендованого повідомлення по вручення за трек-номером 0601118898080, повернення відправнику запрошення на розгляд справ №06.0/7573 від 03.03.2025р. за закінченням терміну зберігання здійснено 20.03.2025р., яке отримано ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві 25.03.2025р.
Зі встановленого суд висновує, що станом на 13.03.2025р. у ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві була відсутня інформація про отримання ФОП ОСОБА_1 запрошення або повернення такого без вручення, що додатково свідчить про порушення суб`єктом владних повноважень п. 8, 9 Порядку №693.
У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Що ж до суті виявлених порушень законодавства про рекламу, то в протоколах про порушення законодавства про рекламу від 27.02.2025р., Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві констатовано, що ФОП ОСОБА_1 є рекламодавцем, тобто особою, яка є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами.
Доказів того, що ФОП ОСОБА_1 є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами матеріали справи не містять.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору суборенди нерухомого майна №22/24юр від 09 серпня 2024 року ФОП ОСОБА_1 (Суборендар) приймає в суборенду нежитлове приміщення НОМЕР_4 загальною площею 2,00 кв.м., яке знаходиться в ТРЦ «Лавина» за адресою: АДРЕСА_3 , де здійснює господарську діяльність, яка полягає у продажу годинників та біжутерії.
У п. 1.4. Договору зазначається повна площа приміщення магазину «GUESS» складає 207,82 кв.м.
З вказаного слідує, що більшість приміщення (205,82 кв.м.) використовується іншими суб`єктами господарювання.
Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві під час фіксації порушення законодавства про рекламу не належно підійшло до встановлення особи рекламодавця, виробника та розповсюджувача реклами. Орган не перевірив дані ЄДР, договірні відносини, фактичне використання приміщень та не встановив реального суб`єкта, до якого можуть бути застосовані вимоги Закону №270/96-ВР.
Матеріали справи не містять жодного належного доказу, з якого являлося б за можливе, що саме ФОП ОСОБА_1 була розповсюджувачем реклами за адресою: АДРЕСА_3 (ТРЦ «LAVINA MALL») магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з умовною назвою «До - 50% на все» та «До -50% на все» (великий монітор).
На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві, як суб`єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності прийнятих ним рішень, не доведено законності спірних рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 13.03.2025р. №99/4833, №100/4833, №101/4833, №102/4833, прийнятих щодо ФОП ОСОБА_1 .
А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність вказаних рішень та їх скасування. Як наслідок, відсутні підстави для задоволення позову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій.
Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 19 жовтня 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук`янчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua