Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №420/14009/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №420/14009/26

Суддя: Ступакова І.Г.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14009/26

Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Дата і місце ухвалення: 13.07.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , про придатність ОСОБА_1 до військової служби за мобілізацією;

- визнати протиправним наказ про мобілізацію ОСОБА_1 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира частини НОМЕР_1 щодо зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 04.03.2026р., в ході перевірки документів на блокпосту дорогою до міста Одеса, він був затриманий співробітниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки та примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Військово-лікарською комісією позивача визнано придатним до військової служби та в подальшому мобілізовано до військової частини НОМЕР_1 . При цьому, позивач зазначав, що він раніше вже проходив військово-лікарські комісії, за результатами яких був визнаний придатним лише до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони. Спірна постанова військово-лікарської комісії прийнята з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402, оскільки під час медичного огляду не було проведено передбачені пунктом 3.4 глави 3 розділу ІІ цього Положення обов`язкові лабораторні дослідження та обстеження. За твердженнями позивача, не проведення повного медичного обстеження свідчить про формальний характер роботи військово-лікарської комісії, що позбавило його права на повне, всебічне та об`єктивне визначення стану здоров`я і призвело до прийняття необґрунтованого рішення про придатність до військової служби. Наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу є похідним від незаконного рішення військово-лікарської комісії, а тому такий наказ підлягає скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 13.07.2026р., з ухваленням по справі нового судового рішення – про задоволення його позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача, що у даному випадку мала місце бездіяльність та формальне виконання функцій ВЛК, що позбавило особу можливості на об`єктивне, повне та всебічне встановлення стану його здоров`я. Зокрема, відповідно до картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного (ої) для визначення ступеню придатності до військової служби від 02.12.2025р. ОСОБА_1 , на підставі ст 29Б, 39 Б, 38 Б, ст. 43Б, придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Однак, як вбачається з Картки обстеження та медичного огляду (п. 8 результати додаткових методів обстеження) вбачається, що графи «загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові: вміст глюкози, вміст білірубіну, вміст АЛТ та вміст загального білка, Серологічний аналіз крові на: ВІЛ, Антиген до вірусу гепатиту В (HBK Ag), антитіла до вірусу гепатиту С (antiHCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигено (RW)» не заповнені, що свідчить, що дослідження даних показників не здійснювалось. Саме ТЦК та СП мав довести, що медичний огляд проведено відповідно до вимог Положення № 402, обов`язкові лабораторні та інші дослідження фактично проведено, постанова ВЛК ґрунтувалася на повних та належних медичних даних, рішення про призов прийнято на підставі законної та належно оформленої постанови ВЛК. Неподання відповідачем документів, які перебувають у його володінні та були прямо витребувані судом, не може тлумачитися на користь відповідача.

Апелянт стверджує, що суд фактично змінив предмет доказування та поклав на позивача обов`язок довести власну непридатність до військової служби, хоча позов був спрямований на перевірку законності процедури та обґрунтованості постанови ВЛК. Суд безпідставно ототожнив відсутність доказів непридатності з відсутністю порушення процедури ВЛК.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу є похідним від незаконного рішення військово-лікарської комісії, а тому також підлягає скасуванню, оскільки був прийнятий на підставі рішення, яке не відповідає вимогам законодавства. Суд першої інстанції передчасно застосував висновок про незворотність процедури призову. Суд дійшов необґрунтованого висновку, що накази про призов та зарахування до списків особового складу є актами індивідуальної дії, які вичерпали свою дію після їх виконання, а процедура призову є незворотною.

Військова частина НОМЕР_1 подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в кому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін. Відповідач зазначає, що апеляційна скарга не містить жодного правового обґрунтування, жодних підстав, зауважень чи доводів на підтвердження незаконності наказу командувача Сухопутних військ Збройних сил України (по особовому складу) від 02.04.2026р. №286-РС щодо призначення на посаду солдата ОСОБА_1 . Скаржник не зазначив, які саме норми матеріального чи процесуального права порушив командир військової частини НОМЕР_1 під час видачі наказу. Військовою частиною НОМЕР_1 не приймалось наказів, які б деталізували або змінювали положення наказів інших юридичних осіб, (особливо військово лікарської комісії), а отже мали б підстави розглядатися як похідні.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що предметом апеляційного перегляду є не ізольований наказ №286- РС, а законність рішення суду першої інстанції у справі, предметом якої є комплекс взаємопов`язаних правовідносин щодо проходження позивачем військово-лікарської експертизи, його призову під час мобілізації, зарахування до списків особового складу та подальшого призначення на посаду. Якщо судом буде встановлено протиправність постанови ВЛК та/або незаконність рішення про призов, суд має оцінити правові наслідки таких порушень щодо наступних актів, прийнятих у межах реалізації відповідного рішення. А відтак, твердження відповідача про те, що наказ № 286-РС не є похідним лише тому, що він був виданий командувачем Сухопутних військ, а не командиром військової частини НОМЕР_1 , саме по собі не вирішує питання його правомірності. Ключовим доводом апеляційної скарги є не суб`єктивна незгода ОСОБА_1 з проходженням військової служби, а конкретні порушення процедури проведення військово-лікарської експертизи.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пройшов медичний огляд 05.08.2024р. та згідно з довідкою ВЛК 132/2 ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_6 , закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ.

Окрім того, 02.12.2025р. було проведено обстеження та медичний огляд ВЛК за направленням ІНФОРМАЦІЯ_7 , в постанові за результатами якої зазначено аналогічний висновок про придатність до військової служби ОСОБА_1 .

04.03.2026р., в ході перевірки документів на блокпосту, пов`язаної із здійсненням мобілізаційних заходів, ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності його до військової служби.

За наслідками проведення ВЛК ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби.

Солдата ОСОБА_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_2 , призначено наказом командувача Сухопутних військ Збройних сил України (по особовому складу) від 02.04.2026р. №286-РС на посаду водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів 12 штурмової роти 4 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 був включений до особового складу військової частини НОМЕР_1 , де на даний момент перебуває на військовій службі.

Стверджуючи, що військово-лікарську експертизу проведено щодо нього з порушенням встановленого законодавством порядку, зокрема, вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовив у їх задоволенні з підстав недоведеності обставин, яким позивач їх обґрунтовував.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 1 Закону України від 06.12.1991р. №1934-ХІІ «Про Збройні Сили України» передбачено, що Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Як визначено ст.5 Закону №1934-ХІІ особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

За визначенням ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ окреслено, що військовий обов`язок включає, зокрема, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно ч.7 ст.1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який з урахуванням Закону України від 22.05.2022 №2263-ІХ та інших актів права з цього приводу, триває і досі.

За визначенням ст.1 Закону України від 21.10.1993р. №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону №3543-ХІІ зміст мобілізаційної підготовки включає, зокрема, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; підготовку та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

За змістом ч.5 ст.22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 13 ст. 2 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які призиваються або приймаються на військову службу, а також військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Отже, проходження військово зобов`язаною особою обов`язкового медичного огляду є невід`ємною складовою військового обов`язку.

Відносини з проведення військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України унормовані приписами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008р. за №1109/15800 (далі - Положення №402).

Згідно п.1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Відповідно до п.2.1 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Згідно п.2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Відповідно до п. 2.4.4, 2.4.5 розділу І Положення №402, на ВЛК регіону покладаються, зокрема, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

ВЛК регіону, серед іншого, має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. (п.2.4.10 розділу І Положення №402)

Згідно пп. 2.5.1, 2.5.3, 2.5.4 розділу І Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Відповідно до п.1.1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно п.1.2 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Відповідно до п. 3.1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Згідно п.3.8 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Документально оформлені результати проходження військовозобов`язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов`язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП.

Відповідно до п.20.1, п.20.2 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Постанови ВЛК, згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК. Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Аналіз зазначених норм у їх сукупності дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану військовозобов`язані підлягають медичному огляду з метою визначення придатності до проходження військової служби. За результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи не придатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою. Відповідне рішення ВЛК може бути переглянуто, а за необхідності скасовано або відмінено відповідною штатною ВЛК, як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем постанови ВЛК до штатної ВЛК, яка наділена повноваженнями провести повторний медичний огляд. Про вказану обставину ОСОБА_1 не зазначає.

Колегія суддів зазначає, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Суду не надано доказів, які б свідчили про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК; факту порушення відповідачем цієї процедури в межах даної справи також не встановлено.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій ОСОБА_1 не доведено допущення ІНФОРМАЦІЯ_8 таких процедурних порушень проведення військово-лікарської експертизи, які вплинули або могли б вплинути на висновок ВЛК про його придатність до військової служби за станом здоров`я та стали б достатньою підставою для скасування відповідної постанови відповідача.

До того ж, як вже зазначалося колегією суддів, придатність позивача до військової служби попередньо вже встановлювалася ВЛК 05.08.2024р. та 02.12.2025р. за наслідками проведення обстеження та медичного огляду особи.

Факт протиправного доставлення позивача до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріалами справи не підтверджено.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій позивачем не надано належних доказів, які б достовірно підтверджували факт незаконного затримання ОСОБА_1 саме посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , час такого затримання, конкретні обставини доставлення, особу посадових осіб, які здійснювали відповідні дії, або інші обставини, необхідні для встановлення протиправності дій відповідача.

Оскільки порушення процедури проведення військово-лікарської експертизи не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, тому відсутні підстави для задоволення вимог позову щодо незаконності мобілізації позивача, протиправності наказу командира військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та, відповідно, щодо наявності підстав для зобов`язання командира військової частини НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення від 13.07.2026р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 жовтня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua