Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №400/6436/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6436/26

Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С. Дата і місце ухвалення: 27.07.2026р., м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року по справі за позовом фермерського господарства «ТМК-Агро» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2026 року фермерське господарство «ТМК-Агро» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просило суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Миколаївській області у підтвердженні ФГ «ТМК-Агро» статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2026 році, оформлену листом від 17.03.2026р. №293/АП/14-29-04-04-09;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області вчинити дії щодо підтвердження ФГ «ТМК-Агро» статусу платника єдиного податку четвертої групи, починаючи з 01.01.2026р. та внести відповідні записи до реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у 2025 році ФГ «ТМК-Агро» було платником єдиного податку 4 групи, з основним видом діяльності за КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. 25.05.2026р. позивачем від Головного управління ДПС у Миколаївській області отримано лист, у якому зазначено, що ФГ «ТМК-Агро» у 2026 році не підтвердило статус платника єдиного податку четвертої групи, оскільки в порушення п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 та п.п.295.9.1 п.295.9 ст.295 ПК України ним не надано в термін до 20 лютого поточного року «загальну»/«звітну» податкову декларацію (з відповідними додатками) з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2025 рік, який є обов`язковим додатком до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік. Позивач вважає незаконною відмову контролюючого органу у підтвердженні ФГ «ТМК-Агро» статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2026 році, оскілки відсутня фактична підстава для його прийняття (не існував факт неподання звітності, в наявності факт несвоєчасного подання частини звітності), а також порушено порядок прийняття рішення відповідного змісту (не проведено документальну перевірку).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління ДПС у Миколаївській області у підтвердженні фермерському господарству «ТМК-Агро» статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2026 році, оформлену листом від 17.03.2026р. №293/АП/14-29-04-04-09.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області вчинити дії щодо підтвердження фермерському господарству «ТМК-Агро» статусу платника єдиного податку четвертої групи, починаючи з 01.01.2026р. та внести відповідні записи до реєстру платників єдиного податку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь фермерського господарства «ТМК-Агро» судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 27.07.2026р. з ухваленням по справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову фермерського господарства «ТМК-Агро».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що контролюючим органом встановлено, що на порушення п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, платником не подано в термін не пізніше 20 лютого поточного року загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку). Вищеперерахована податкова звітність надана до контролюючого органу 22.02.2026р. За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято рішення про відмову у щорічному підтвердженні ФГ «ТМК-Агро» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік у зв`язку з порушенням вимог пп.298.8.1 п.298.8 ст. 298 ПК України, про що платника було повідомлено листом від 17.03.2026р. №293/АП/14-29-04-04-09.

Фермерське господарство «ТМК-Агро» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін. Позивач зазначає, що суд першої інстанції чітко встановив, що у спірних правовідносинах мало місце саме несвоєчасне подання позивачем загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, а не її неподання взагалі. Відповідач не спростовує наведений судом висновок про те, що ПК України не містить норми, відповідно до якої саме неподання до 20 лютого відповідної звітності автоматично призводить до втрати платником статусу платника єдиного податку четвертої групи. ПК України не встановлює такого правового наслідку, як автоматична втрата статусу платника єдиного податку четвертої групи, виключно у зв`язку з пропуском строку подання відповідної звітності. Зі змісту апеляційної скарги взагалі неможливо встановити, яку саме перевірку, у якому порядку, на якій підставі та щодо яких саме обставин було проведено контролюючим органом. Відповідач фактично намагається використати саме лише посилання на проведення перевірки як аргумент на користь правомірності свого рішення, однак не розкриває змісту такої перевірки та не зазначає, які саме встановлені нею обставини мають значення для вирішення цього спору.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фермерське господарство «ТМК-Агро» зареєстроване в ГУ ДПС у Миколаївській області, Миколаївська державна податкова інспекція 05.11.2019р.

Позивач є платником єдиного податку 4 групи, за КВЕДом (основний) 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

В 2025 році фермерське господарство «ТМК-Агро» було платником єдиного податку 4 групи, що сторонами у справі не заперечується.

Для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи 22.02.2026р. позивач скерував засобами електронного зв`язку податкову звітність з додатками.

За результатами дослідження та аналізу наявної обов`язкової звітності Головним управлінням ДПС у Миколаївській області прийнято рішення про відмову у підтвердженні ФГ «ТМК-Агро» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік у зв`язку з порушенням вимог п.п.298.8.1 п.298.8 ст. 298 ПК України, а саме: неподання в термін не пізніше 20.02.2026р. загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).

Про відмову у підтвердженні ФГ «ТМК-Агро» статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2026 році Головне управління ДПС у Миколаївській області повідомило позивача листом від 17.03.2026р. №293/АП/14-29-04-04-09.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2026 році, ФГ «ТМК-Агро» звернулося до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ФГ «ТМК-Агро», виходив з того, що у контексті спірних правовідносин має місце саме несвоєчасне (22.02.2025р.) подання позивачем загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм(озер, ставків та водосховищ), контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку), а не подання його взагалі, а тому не виникли і передумови для застосування до позивача наслідків, передбачених ст. 299 ПК України. Суд зазначив, що податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для не підтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру.

Також, суд першої інстанції звернув увагу, що обставини невідповідності позивача вимогам пп.4 п.291.4 ПК України, можуть бути встановлені лише за наслідками виїзної документальної перевірки, яку у спірних правовідносинах контролюючим органом проведене не було.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, що передбачає заміну сплати окремих податків і зборів, установлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених відповідною главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа або фізична особа підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, установленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України до четвертої групи платників єдиного податку належать сільськогосподарські товаровиробники, зокрема юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Водночас, підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України передбачено, що в разі, коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник юридична особа сплачує податки в наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Отже, визначальною умовою перебування юридичної особи у четвертій групі платників єдиного податку є відповідність установленому підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України критерію щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, а також відмови від неї встановлено статтею 298 ПК України, пунктом 298.8 якої визначено особливості такого порядку для платників єдиного податку четвертої групи.

Так, відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням;

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем її розташування;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок із зазначенням даних про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками.

Таким чином, підпункт 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України встановлює обов`язок сільськогосподарських товаровиробників подати до визначеного строку документи, необхідні для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження відповідного статусу.

Водночас, згідно з підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня та не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою.

Отже, наведені положення регулюють пов`язані, але відмінні за змістом обов`язки платника: подання податкових декларацій на поточний рік та подання документів, необхідних для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК України.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.10 статті 299 ПК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі неподання платником єдиного податку четвертої групи податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Таким чином, положеннями ПК України розмежовано умови перебування сільськогосподарського товаровиробника у четвертій групі платників єдиного податку, порядок щорічного підтвердження відповідного статусу та підстави анулювання реєстрації платника єдиного податку.

При цьому встановлений підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України строк подання документів є обов`язковим для платників податків. Водночас, наслідки його порушення мають визначатися з урахуванням конкретних положень податкового законодавства, які регулюють підстави анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік позивач 22.02.2026р. засобами електронного зв`язку подав до контролюючого органу податкову звітність, визначену підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України.

Спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що контролюючий орган ототожнив несвоєчасне подання позивачем податкової звітності з її неподанням та застосував до позивача негативні наслідки у вигляді припинення можливості перебувати у статусі платника єдиного податку четвертої групи у 2026 році.

Колегія суддів доходить висновку, що саме по собі порушення строку подання документів, передбачених підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, не є тотожним їх неподанню та не може автоматично ототожнюватися з передбаченою пунктом 299.10 статті 299 ПК України підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15, відповідно до якої ПК України визначає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку та обмеження щодо перебування на четвертій групі, проте не містить норми, за якою платник, який не подав до 20 лютого звітність, передбачену підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, автоматично втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи або не може перебувати у такому статусі.

Аналогічний підхід відображено у постанові Верховного Суду від 8 грудня 2021 року у справі № 580/2725/19.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення строку подання документів для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи не може саме по собі бути підставою для анулювання реєстрації за відсутності визначених законом умов для застосування такого заходу.

Положення пункту 299.10 статті 299 ПК України пов`язують можливість анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи з неподанням податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу. Водночас, ця норма не встановлює, що подання звітності після 20 лютого поточного року прирівнюється до її неподання та є самостійною підставою для припинення статусу платника єдиного податку.

Контролюючий орган не вправі розширювати перелік установлених законом підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом прирівнювання несвоєчасного подання документа до його повного неподання.

Відсутність у ПК України положень щодо продовження встановленого строку подання звітності не змінює правової оцінки спірних правовідносин, оскільки суд першої інстанції не поновлював та не продовжував такий строк, а перевіряв наявність законних підстав для застосування до позивача наслідків у вигляді припинення його статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

У цій справі негативні для позивача наслідки оформлено листом Головного управління ДПС у Миколаївській області від 17.03.2026р. №293/АП/14-29-04-04-09, яким позивача повідомлено про неможливість перебування його у статусі платника єдиного податку четвертої групи у 2026 році.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оскаржуваної відмови Головного управління ДПС у Миколаївській області у підтвердженні ФГ «ТМК-Агро» статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2026 році, оформленої листом від 17.03.2026р. №293/АП/14-29-04-04-09.

Також, колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не спростовано висновок суду першої інстанції, що спірне рішення прийнято відповідачем за результатами дослідження та аналізу наявної обов`язкової звітності, а не документальної перевірки, як того вимагає ПК України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ФГ «ТМК-Агро» та їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області не спростовують висновку суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення від 27 липня 2026 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 жовтня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук