Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №420/38577/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38577/25

Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Місце ухвалення рішення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

26 січня 2026 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/38577/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року відповідно до довідки Управління СБУ в Одеській області про розмір грошового забезпечення № 2090 від 23 жовтня 2025 року за нормами, чинними на 05.03.2019 року, з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року відповідно до довідки Управління СБУ в Одеській області про розмір грошового забезпечення № 2090 від 23 жовтня 2025 року за нормами, чинними на 05.03.2019 року, з урахуванням проведених виплат.

26 лютого 2026 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/38577/25 - Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року відповідно до довідки Управління СБУ в Одеській області про розмір грошового забезпечення № 2090 від 23 жовтня 2025 року за нормами, чинними на 05.03.2019 року, з урахуванням проведених виплат.

14.07.2026 року судом зареєстровано від представника ОСОБА_1 в особі адвоката Афоніна Дмитра Вікторовича (далі – заявник), заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року по справі №420/38577/25, починаючи з 08 червня 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати ОСОБА_1 в повному обсязі суму пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року по справі №420/38577/25, починаючи з 08 червня 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомити Одеського окружного адміністративного суду про виконання ухвали суду у місячний строк з моменту її отримання.

Вказану заяву заявник обґрунтовує тим, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року по справі №420/38577/25, яке набрало законної сили 26.02.2026 р., та зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року відповідно до довідки Управління СБУ в Одеській області про розмір грошового забезпечення № 2090 від 23 жовтня 2025 року за нормами, чинними на 05.03.2019 року, ГУ ПФУ було проведено перерахунок пенсії Позивача, за яким розмір його пенсії склав 11 633,82 грн., проте у липні 2026 року Позивачу фактично виплачено пенсію у розмірі 7 516,77 грн. Таким чином, недоплата пенсії у липні 2026 року в розмірі 4 117,05 грн. підтверджує невиконання Відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року по справі №420/38577/25. При цьому, зауважує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25, залишено без змін визнано протиправною та нечинною постанову КМУ від 14.07.2025 №821, якою передбачався порядок здійснення пенсійних виплат на виконання судових рішень не в повному обсязі, а в межах виділених бюджетних асигнувань. Тобто, починаючи з 08.06.2026 року Постанова №821 не підлягає застосуванню, а тому правові підстави виплати пенсії не в повному обсязі - відсутні.

У змісті заяви представник позивача вказує, що 16 березня 2026 року, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Інформація про хід виконавчого провадження: відкрито (реєстраційний номер виконавчого провадження в АСВП: № 80515600).

04.05.2026 р. на виконання судового рішення по справі № 420/38577/25 ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії по пенсійній справі № 1502005203 – СБУ, за яким з 01.06.2026 р. розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 склав 11 633,82 грн.

Відповідно Довідки про доходи пенсіонера від 10.07.2026 № 2979 сума пенсії ОСОБА_1 за липень склала 7 516,77грн.

Вважаючи, що при виплаті перерахованої на виконання судового рішення пенсії ГУ ПФУ починаючи з 08.06.2026 року протиправно застосована Постанова №821, не чинність якої визнана в судовому порядку, що призвело до заниження фактичної отриманої суми пенсії, Позивач звернувся до суду з вказаною заявою.

Ухвалою суду першої інстанції від 23.07.2026 року заяву представника ОСОБА_1 , в особі адвоката Афоніна Дмитра Вікторовича, від 14.07.2026 року про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень, подану в порядку ст. 383 КАС України залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі №420/38577/25 про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду; постановити окрему ухвалу, якою заяву представника ОСОБА_1 від 13.07.2026, подану в порядку статті 383 КАС України, задовольнити; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №420/38577/25, починаючи з 08 червня 2026 року, чим порушено вимоги частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили; направити ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також для забезпечення виплати пенсії в розмірі, перерахованому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №420/38577/25; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи у тридцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

В своїй скарзі апелянт звертає увагу, що на виконання судового рішення 04.05.2026 Відповідачем здійснено перерахунок пенсії, за яким її розмір з 01.06.2026 становив 11 633,82 грн. Водночас, згідно з довідкою про доходи пенсіонера №2979 від 10.07.2026, фактично за липень 2026 року Позивачу виплачено пенсію в розмірі лише 7 516,77 грн., який виплачувався до проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду.

Вказує, що заява Позивача в порядку статті 383 КАС України стосується виключно факту невиплати пенсії в повному обсязі у липні 2026 року – тобто вже після дати, коли Постанова № 821 остаточно втратила застосовність. Відтак, станом на момент виникнення спірних правовідносин (липень 2026 року) не існувало жодного чинного нормативного акта, здатного слугувати правовою підставою для обмеження виплати вже нарахованої Відповідачем суми пенсії. Ця обставина додатково підтверджує висновок, викладений у пункті 2.1 цієї скарги: посилання суду на Постанову № 821 як на підставу для кваліфікації спору поза межами судового контролю є безпідставним, оскільки станом на липень 2026 року цей нормативний акт об`єктивно не міг застосовуватися і не міг бути причиною неповної виплати.

Також зазначає, що судовим контролем за статтею 383 КАС України охоплюється встановлення факту невиконання (неналежного виконання) судового рішення суб`єктом владних повноважень. У даній справі такий факт є очевидним і не потребує додаткової правової кваліфікації: відповідач самостійно перерахував пенсію Позивача на виконання судового рішення від 26.01.2026 (04.05.2026 – до розміру 11 633,82 грн з 01.06.2026), однак фактично виплатив за липень 2026 року лише 7 516,77 грн.

Звертає увагу, що обов`язок відповідача за резолютивною частиною рішення від 26.01.2026 не вичерпується одноразовим здійсненням перерахунку – рішення прямо зобов`язує Відповідача здійснювати виплату пенсії в перерахованому розмірі на постійній основі. Отже, невиплата в повному обсязі за конкретний місяць (липень 2026 року) є самостійним і безпосереднім невиконанням саме цього – триваючого обов`язку, встановленого судовим рішенням, а не побічним наслідком якихось інших обставин.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, з огляду на встановлені обставини та враховуючи, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, дійшов висновку про залишення заяви представника позивача про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень без задоволення.

Також зазначив, заявник не позбавлений права вирішити вказані спірні питання шляхом звернення до суду з окремим позовом.

Крім того судом першої інстанції зазначено, що питання правомірності застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок № 821) не розглядалося в межах спірних правовідносин даної справи, а отже, не перебуває під судовим контролем за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду 26.01.2026 року по справі № 420/38577/25.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 6 вказаної статті КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Статтею 249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 249 КАС України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Таким чином, забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративний суд, який, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяє реалізації конституційних засад обов`язковості судового рішення.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 р. по справі № 420/38577/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року відповідно до довідки Управління СБУ в Одеській області про розмір грошового забезпечення № 2090 від 23 жовтня 2025 року за нормами, чинними на 05.03.2019 року, з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року відповідно до довідки Управління СБУ в Одеській області про розмір грошового забезпечення № 2090 від 23 жовтня 2025 року за нормами, чинними на 05.03.2019 року, з урахуванням проведених виплат.

Так, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 по справі № 420/38577/25, яке набрало законної сили 26.02.2026, ОСОБА_1 04.05.2026 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019.

Загальна сума заборгованості пенсії за період з 01.04.2019 по 30.09.2026 склала 259893,76 грн (з 01.04.2019 по 31.05.2026 — 243425,56 грн та з 01.06.2026 по 30.09.2026 — 16468,20 грн).

Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становив 11633,82 грн.

Натомість, як вбачається з довідки про доходи позивача, сума пенсії ОСОБА_1 за липень 2026 року склала 7516,77 грн.

Відтак, після набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 позивачу виплачується пенсія у меншому розмірі, аніж визначений пенсійним органом після проведеного перерахунку на його виконання.

Залишаючи без задоволення заяву позивача, подану, в порядку 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що питання правомірності застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок № 821) не розглядалося в межах спірних правовідносин даної справи, а отже, не перебуває під судовим контролем за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду 26.01.2026 року по справі № 420/38577/25.

Так, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2026 р. зупинено провадження у даній справі № 420/38577/25 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №580/490/26.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15.09.2026 р. у справі 580/490/26 зазначено, що застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 не є самостійним юридичним фактом, який породив нові публічно-правові відносини між сторонами. Застосування зазначеної постанови було лише способом, який обрав відповідач для реалізації покладеного на нього судовим рішенням обов`язку. Саме тому предметом незгоди позивачки є не самостійна правомірність постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, а правомірність її застосування відповідачем під час виконання судового рішення у справі № 580/2568/25.

Колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову.

Водночас колегія суддів вважала правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, суд першої інстанції помилково залишив без задоволення заяву позивача з підстав того, що питання протиправності застосування Постанови №821 не розглядалося в межах спірних правовідносин даної справи, вказавши, що заявник не позбавлений права вирішити вказані спірні питання шляхом звернення до суду з окремим позовом.

Так, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2026 р. витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області детальні письмові пояснення із зазначенням конкретних підстав, розрахунків та нормативно-правових актів, на підставі яких здійснювалася фактична виплата пенсії позивачу за липень 2026 р.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали Головне управління направило заяву про виконання ухвали суду від 04.09.2026 р., в якій вказано, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Разом з тим, порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень,було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі — Порядок № 821). Враховуючи зазначене, виплата перерахованої пенсії на виконання рішення суду та заборгованості здійснювалась відповідно до Порядку затвердженого Постановою КМУ № 821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.

Отже, на виконання судових рішень, які зобов`язують органи Пенсійного фонду України здійснювати перерахунок пенсій, відповідач апелював до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" (далі - Порядок № 821). Цим підзаконним нормативним актом запроваджено практику розподілу належної щомісячної пенсійної виплати на дві частини: частину, що виплачувалася до прийняття відповідного судового рішення (поточна виплата), та різницю між перерахованим і попереднім розміром пенсії (яка вноситься до "окремого реєстру" і виплачується після отримання бюджетних асигнувань). Отже, фактично частина конституційно гарантованого щомісячного пенсійного забезпечення перетворювалася не на поточну виплату, а на виплату заборгованості у невизначеному майбутньому.

Проте рішенням Київського адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51985/25 постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 визнано протиправною та нечинною. Суд констатував, що Порядок № 821 суперечить статтям 55, 129, 129-1 Конституції України, частині 2 статті 14, частині 1 статті 370, частині 2 статті 372 КАС України, статті 52 Закону № 2262-ХІІ. Отже, на сьогодні Порядок № 821 не може бути правовою підставою для обмеження виплати пенсії або для відстрочення виплати будь-якої її частини.

Визнання Постанови КМУ № 821 протиправною та нечинною не створює для Відповідача права на бездіяльність.

Зазначені обставини, в їх сукупності свідчать про протиправність дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 420/38577/25, починаючи з 01 липня 2026 року.

Прохання апелянта щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року починаючи саме з 08 червня 2026 року є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи перша підтверджена недоплата за новим розрахунком виникла саме у липні 2026 року. До того ж і апелянт по тексту апеляційної скарги зазначає саме про невиплату пенсії в перерахованому розмірі з липня 2026 р.

За таких обставин, оскільки застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача, керуючись положеннями ст. ст. 383 КАС України та 249 КАС України, колегія суддів вважає за можливе зобов`язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню норм чинного законодавства, а також про вжиті на виконання даної постанови заходи повідомити суд першої інстанції у місячний строк з моменту її отримання.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України.

Керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 420/38577/25, починаючи з 01 липня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню норм чинного законодавства в частині невиплати пенсії в розмірі, перерахованому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №420/38577/25, починаючи з 01 липня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про вжиті на виконання даної постанови заходи повідомити Одеський окружний адміністративний суд у тридцятиденний строк з моменту її отримання.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова