Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №420/12952/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12952/26

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В.,

– Вербицька Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року, прийняте у складі суду судді Бутенка А.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти пенсій за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти пенсій за віком.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулося до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржуване рішення суду ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у 2021 році органом, уповноваженим на нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, згідно з частиною першою статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, та постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2021 року № 325, був Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яке не є розпорядником бюджетних коштів за вказаний період та не здійснювало публічного правонаступництва щодо зазначеного Центру, при цьому виплата допомоги у розмірі 1491,00 грн здійснювалася у межах бюджетних призначень відповідно до Порядку, затвердженого постановою № 325, та статей 23, 116, 119, пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, статей 95, 116 Конституції України й правових позицій Конституційного Суду України щодо залежності державних гарантій від фінансових можливостей держави (рішення від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 та від 22 травня 2018 року № 5-р/20180. Апелянт також зазначає, що позивач пропустив встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду, оскільки подав позов лише у травні 2026 року.

09 вересня 2026 року від Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якій зазначається, що нарахування та виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році в розмірі 1491,00 грн здійснені 18 травня 2021 року у межах повноважень та у відповідності до вимог п. 3, 7 ст. 116 Конституції України, ч. 7 ст. 20 та абз. 3 пп. 2 п. 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325, а також наказу Міністерства соціальної політики України від 12 квітня 2021 року № 180, у зв`язку з чим ознаки протиправної бездіяльності установи відсутні. Крім того, центр підтримує доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, перебіг якого розпочався з моменту отримання спірної виплати 15 травня 2021 року, та наголошує на відсутності підтверджених належними доказами поважних причин його поновлення, а відтак вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області підлягає задоволенню, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі № 420/12952/26 - скасуванню.

10 вересня 2026 року від адвокат Бойко В.В. в інтересах ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначається, що держава відповідно до статей 1, 3, 55 Конституції України не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язань щодо соціального захисту ветеранів війни, а правовідносини щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня підлягають регулюванню Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 та висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20. Крім того, представник позивача заперечує проти доводів про пропуск строків звернення до суду, стверджуючи, що про порушення прав позивачу стало відомо 04 травня 2026 року з листа Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 03/210, у зв`язку з чим визначений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк не пропущено, а відтак апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі № 420/12952/26 - залишенню без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзивів, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України та отримав одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн.

Не погоджуючись з розміром виплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини другої статті 19, статті 46 та пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту та пільги ветеранам війни визначаються виключно законами України, а згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо застосування норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність, у зв`язку з чим разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік підлягала нарахуванню та виплаті позивачу як учаснику бойових дій на підставі частини четвертої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, обрахованих виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а виплата зазначеної допомоги у меншому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2021 року № 325, є протиправною та порушує гарантоване державою право на соціальний захист.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами .

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, "повинна була дізнатися" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Колегія суддів зазначає, що предметом спору у спірних правовідносинах є визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та зобов`язання вчинити дії щодо її перерахунку й виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що згідно ч.ч. 1, 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 року щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року по справі №607/7919/17 дійшов висновку про те, що 30 вересня поточного року це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Таким чином, 30 вересня відповідного року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги.

Тобто, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати щорічної разової допомоги за 2021 рік почався 30 вересня 2021 року та сплив 30 березня 2022 року.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду, представник позивача посилався на те, що про порушення свого права на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у належному розмірі позивач дізнався лише 04 травня 2026 року після отримання листа Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 04 травня 2026 року № 03/210, яким підтверджено факт її ненарахування та невиплати. Також представник позивача зазначає, що паперові носії документів стосовно надання правової допомоги ветеранам війни були вимушено знищені у квітні 2022 року під час окупації військами РФ м. Херсон, а електронні накопичувачі та дублікати документів були пошкоджені й втрачені внаслідок затоплення мікрорайону «Корабел» у 2023 році, де розташовувалося робоче місце адвоката Бойка В.В. Лише протягом лютого–березня 2026 року адвокату вдалося частково відновити втрачену інформацію щодо позивача, що, за твердженням заявника, об`єктивно унеможливлювало раніше звернення до суду.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що 17 лютого 2022 року адвокатом ОСОБА_2 було направлено до Херсонського центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат заяву про проведення перерахунку та виплати допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зазначена обставина беззаперечно свідчить про те, що щонайменше станом на 17 лютого 2022 року позивач та його представник достеменно усвідомлювали факт виплати допомоги за 2021 рік не в повному, на їх думку, обсязі. Колегія суддів звертає увагу ще й на те, що подача вказаної заяви у позасудовому порядку не зупиняє та не перериває перебіг процесуального строку звернення до суду, визначеного статтею 122 КАС України.

При цьому колегія суддів зауважує, що позивач звернувся до суду з цим позовом лише у травні 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом строку більше ніж на чотири роки.

Посилання сторони позивача на поважність причин пропуску строку звернення до суду колегія суддів відхиляє як необґрунтовані та не підтверджені належними і допустимими доказами в розумінні статей 73-76 КАС України з огляду на таке.

Так ,як вбачається з матеріалів справи, адвокат Бойко В.В. здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 на підставі Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 09 лютого 2022 року № 102, виданого відповідним Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Утім, колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження повідомленого суду факту затоплення офісу адвоката, обсягу та переліку знищених чи пошкоджених внаслідок цього документів, а також фактів звернення адвоката до правоохоронних органів, аварійних чи комунальних служб для фіксації зазначеної події.

Окрім цього, колегія суддів наголошує, що надання безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється в межах державної системи, а облікові документи, матеріали звернень громадян та видані доручення підлягають обов`язковій реєстрації та зберіганню безпосередньо в суб`єкті надання правової допомоги, тобто в Центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Водночас, представником позивача не надано доказів того, що факт знищення матеріалів адвокатського досьє унеможливлював його звернення до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із запитом про отримання дублікатів чи копій документів щодо позивача, або що такі документи були безповоротно втрачені безпосередньо в самому Центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Також позивачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення інших послідовних дій, спрямованих на захист свого порушеного права протягом 2022– 2026 років, або існування об`єктивних та непереборних перешкод для подання позову в цей період.

Колегія суддів зауважує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Колегія суддів наголошує, що сам по собі факт отримання позивачем листа Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 04 травня 2026 року № 03/210 не змінює моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, та не відновлює перебіг випущеного процесуального строку.

Так як жодних інших аргументованих доводів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено, колегія суддів доводи представника позивача, викладені у відзиві, відхиляє у повному обсязі.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Зазначені норми права визначають підстави для залишення адміністративного позову без розгляду у разі пропуску строку звернення до суду без поважних причин.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька