Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №295/8647/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8647/26

Категорія 38

2/295/4470/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою, у якій зазначило, що 29.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» - первісним кредитором та ОСОБА_1 - позичальником, було укладено кредитний договір №101527048 в електронній формі.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами кредитування. Вказані правила є публічною пропозицією у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок та умови кредитування, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

24.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24022026, згідно з яким до останнього перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, укладеними з ТОВ «Мілоан» як первісним кредитором.

Відповідно до реєстру боржників №2 від 24.02.2026 до договору факторингу позивач набув права вимоги до відповідача в сумі 34 198,60 грн., з яких: 15 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 6538,60 грн. – сума заборгованості за відсотками; 6660,00 грн. – сума заборгованості за комісією, 6000,00 грн. – сума заборгованості за неустойкою.

Посилаючись на вимоги 526, 530, 599 ЦК України, які визначають обов`язковість виконання зобов`язань, умови їх припинення, а також положення ст. 512 ЦК України заміна кредитора іншою особою у зв`язку з відступленням права вимоги, позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості за договорами на загальну суму 34 198,60 грн., відшкодувати судові витрати.

Ухвалою суду від 15.06.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін; витребувано докази у АТ «УКРСИББАНК».

На виконання вимог ухвали від представника АТ «УКРСИББАНК» надійшла інформація про те, що на ім`я ОСОБА_1 випущено платіжну картку № НОМЕР_1 до рахунку НОМЕР_2 у валюті UAH. На підтвердження проведення операцій надано витяг з Виписки по рахунку НОМЕР_2 у валюті UAH до платіжної картки № НОМЕР_1 за період з 29.10.2025 по 03.11.2025, з якого слідує, що 29.10.2025 було зараховано 15 000,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.10.2025 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір кредиту №101527048, за умовами якого ТОВ «Мілоан» як кредитодавець надав, а ОСОБА_1 - позичальник, отримав грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. шляхом переведення коштів на картковий рахунок.

Умовами договору сторони визначили, що строк користування кредитом складає 360 днів (п.1.3. договору), до 24.10.2026 (п.1.4. договору). За обслуговування кредиту позичальник сплачує товариству комісію: 24420.00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору (п. 1.5.2. договору). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3.65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.3. договору). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п.1.5.3. договору). Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 24199.50 грн.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 24.02.2026 укладено договір факторингу, згідно якого клієнт (ТОВ «Мілоан) зобов`язався відступити фактору (ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») права вимоги, строк виконання зобов`язань за якої настав або виникне в майбутньому, а фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату.

Згідно з п.1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників.

Судом встановлено, що договір № 101527048 (боржник ОСОБА_1 ) включено до реєстру боржників від 16.07.2024, сторонами складено акт прийому-передачі відповідного реєстру.

Станом на день переходу права вимоги заборгованість позичальника згідно витягу з реєстру боржників №2 становила 34 198,60 грн., з яких: 15 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6538,60 грн. сума заборгованості за відсотками, 6660,00 грн. сума за комісією, 6000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (в чинній на час виникнення правовідносин редакції) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.

Отже, досліджені судом правочини становлять собою договори про надання кредиту як погоджене сторонами вільне волевиявлення на запровадження відповідних правовідносин з вищевказаними істотними умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Надаючи оцінку змісту договору кредиту, доданим до матеріалів позову доказам, суд вважає твердження позивача щодо існування заборгованості за договором кредиту в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15 000,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 6538,60 грн. та заборгованості за комісією у розмірі 6660,00 грн., обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають до задоволенню. Загальна сума заборгованості, яка підлягає до стягнення з відповідача становить – 28 198,60 грн.

Щодо стягнення неустойки у розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.

Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На час розгляду справи воєнний стан є триваючим.

Враховуючи те, що позивачем не було дотримано норм вказаного Закону України та п. 18 положень ЦК України, але здійснено розрахунок неустойки в період дії воєнного стану, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити.

Вирішаючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

За положеннями п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладені обставини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2195,29 грн., який є пропорційним розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, вул. Лісова, буд. 2, заборгованість за договором від 29.10.2025 в розмірі 28 198,60 грн., з яких: 15 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 6538,60 грн. – сума заборгованості за відсотками; 6660,00 грн. – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2195,29 грн.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М. Лєдньов