Вирок від 19 жовтня 2026 р. у справі №161/11877/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11877/26

Провадження № 1-кп/161/1208/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 20 жовтня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026035580000280 від 14.05.2026 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Луцьк Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, вдівця, з середньо-спеціальною освітою, судимості не має,

-за ч.1 ст.357 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 , 19 квітня 2025 року, у невстановленому досудовим розслідуванням час, перебуваючи по вул. Володимирській, що в м. Луцьку Волинської області, неподалік магазину «Риба та Овочі», знайшовши на автомобільній стоянці банківську картку, яка емітована в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка згідно з ст.1 Закону України «Про інформацію», ст.38 Закону України «Про платіжні послуги» та ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, діючи умисно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що банківська картка є офіційним документом, незаконно заволодів, шляхом привласнення знайденого, банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка видана ОСОБА_4 , з метою подальшого використання, шляхом здійснення безготівкового розрахунку за купівлю товарів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказаному місці та спосіб, вчинив зазначений в обвинувальному акті кримінальний проступок. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 повністю підтвердила показання обвинуваченого щодо фактичних обставин справи, з проводу призначення міри покарання обвинуваченому, поклалась на розсуд суду.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками судового процесу, відповідно до ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 , своїми умисними протиправними діями, які виразились у привласненні офіційного документу, вчиненого із корисливих мотивів, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.357 КК України.

При обранні покарання суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст.65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує те, що останній визнав вину повністю, щиро розкаявся у вчиненому, судимості не має, має постійне місце реєстрації та проживання, пенсіонер, в подальшому зобов`язувався дотримуватися бездоганної поведінки, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ч.1 ст.357 КК України, у виді пробаційного нагляду, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту постановки засудженого на облік органом з питань пробації.

Речові докази: оптичний диск та виписки з банківської картки – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів, з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: