Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №673/685/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №673/685/26

Суддя: Преснякова А. А.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 673/685/26

Провадження № 33/820/808/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.

за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

захисника Захаркевича О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Захаркевича О.В. на постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді,31.05.2026 року о 02 годин 15 хвилин в м. Деражня по вул. Миру, 157, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем RENAULT д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різким запахом алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Драгер Алкотестер та в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбаченеч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Захаркевич О.В. просить скасувати постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 вересня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративної відповідальності за диспозицією ст. 185 КУпАП, оскільки з наявних відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції (відеозапис –ехрогt3n7gl, 31.05.2026 02 год. 17 хв. 30 с) вбачається, що ОСОБА_1 після пропозиції працівника поліції пройти ним процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння, повідомив про згоду пройти відповідний огляд, після чого самовільно залишив місце її проведення та зник в невідомому напрямку, не завершивши огляд.

Зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом по даній справі, оскільки він не є самостійним беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник Захаркевич О.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суддіДеражнянського районного суду Хмельницької області від 18 вересня 2026 рокута закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наведених в апеляційній скарзі підстав, наголошуючи, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративної відповідальності за диспозицією ст. 185 КУпАП.

Особа, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, поважних причин неприбуття не повідомив, за таких обставин його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП.

Заслухавши захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

У поданій апеляційній скарзі захисник оскаржує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та дотримання поліцейськими порядку огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що 31.05.2026 року о 02 годин 15 хвилин в м. Деражня по вул. Миру, 157 водій ОСОБА_1 керував автомобілем RENAULT д.н. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Драгер Алкотестер та в медичному закладі.

Суд першої інстанції дійшов висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680046 від 31.05.2026 року, в якому зафіксовані місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення (а/с 1); відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано обставини, що підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а/с 4).

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

З відеозапису, наданого правоохоронцями вбачається, що поліцейським за допомогою засобів відеозапису зафіксовано,як ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції погодився, однак коли працівник поліції відійшов від автомобіля для того щоб взяти технічного приладу Драгер Алкотестер, ОСОБА_1 раптово почав рух та покинув місце зупинки. Після чого працівники поліції наздогнали транспортний засіб ОСОБА_1 , однак він заблокувався всередині та перемістився у багажне відділення автомобіля та не реагував на працівників поліції, які знову пропонували пройти освідування як на місці, так і в медичному закладі, роз`яснювали йому права та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

При цьому факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом стороною захисту не оспорюється, водій не заперечував керування транспортним засобом на місці зупинки.Крім цього втікаючи з місця події ОСОБА_3 керував транспортним засобом.

З огляду на зазначене, працівник поліції, виявивши у водія ознаки алкогольного сп`яніння, які відповідають переліку, зазначеному в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735), законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, тоді як останній відмовився від огляду.

Таким чином, установивши та зафіксувавши, що у водія ОСОБА_3 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння та на вимогу правоохоронців усупереч приписам п.2.5 ПДР водій фактично відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, самовільно покинувши місце події, поліцейськими правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

На переконання апеляційного суду, відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_3 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, ОСОБА_3 погодився пройти огляд на стан сп`яніння, але до проведення огляду самовільно покинув місце події та намагався сховатися від працівників поліції, тим самимвідмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку.

На підставі цього ж відеозапису, доходжу висновку, що огляд водія було проведено з дотриманням порядку, передбаченого статтею 266 КУпАП та Інструкцією №1452/735.

Доводи апеляційної скарги захисника, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення,передбаченого ст. 185 КУпАП, не спростовує наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Як вбачається з відеозапису з боді камери працівника поліції, ОСОБА_1 фактично ухилявся від виконання вимоги поліцейського про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як з використанням спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, після виявлення у нього певних ознак сп`яніння.

Водночас, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений указаним Законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Не заслуговують на увагу також доводи захисника, що складений стосовно ОСОБА_3 протокол про вчинення адміністративного правопорушення не може слугувати належним доказом вини в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до ст.254, 256 КУпАП, факт правопорушення підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, які були долучені до протоколу, в тому числі і відеозаписом з бодікамер поліцейських.

Позицію сторони захисту, викладену в апеляційній скарзі, про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, з врахуванням наведених вище доказів, слід розцінювати, як намагання ОСОБА_3 уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, ОСОБА_3 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на наведене, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП та у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Захаркевича О.В., оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Захаркевича О.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua