Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №439/2085/25 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №439/2085/25

Суддя: Левик Я. А.

Справа №439/2085/25 Головуючий у 1 інстанції:Рахімова О.В.

Провадження №22-ц/811/2551/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретар: Черевко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області в складі судді Рахімової О.В. від 08 червня 2026 року у справі за позовом ТОВ «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , ТОВ «ВКП «Щедра Нива» про визнання відсутності права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, –

в с т а н о в и л а :

ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 08 червня 2026 року позов представника позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , ТОВ «ВКП «Щедра Нива» про визнання відсутності права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки – залишено без розгляду.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» на користь ТОВ «ВКП «Щедра Нива» судові витрати на надання правової допомоги у розмірі 8 000,00 (вісім тисяч грн 00 коп.) гривень.

Вказану ухвалу оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія».

В апеляційній скарзі просять скасувати ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 08 червня 2026 року про стягнення з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ТОВ «ВКП «Щедра Нива» судових витрат на надання правової допомоги у розмірі 8 000,00 грн. та прийняти нову ухвалу, якою у стягненні витрат на правову допомогу відмовити.

Вважають ухвалу в частині стягнення судових витрат незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми процесуального права. Зазначають, що у разі залишення позову без розгляду компенсація витрат відповідача можлива за умови встановлення необґрунтованих дій позивача. При цьому суд повинен з`ясувати, у чому саме полягали такі дії, чи були вони недобросовісними та умисними, а також чи свідчили про зловживання процесуальними правами. Саме по собі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду є реалізацією його процесуального права та не свідчить про необґрунтованість його дій. Зазначають, що звернення до суду було зумовлене необхідністю захисту переважного права на поновлення договору оренди землі, оскільки позивач належно виконував договірні зобов`язання, своєчасно повідомив орендодавицю про намір поновити договір та надав проєкт додаткової угоди, однак ОСОБА_1 уклала договір оренди цієї земельної ділянки з іншим орендарем. Суд першої інстанції не встановив необґрунтованості дій позивача чи зловживання ним процесуальними правами, а тому стягнення витрат на правничу допомогу є безпідставним.

В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та заяву Русина Юрія Юрійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про розгляд справи без участі представника скаржника.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви Учасників справи в межах доводів позовної заяви, клопотання про стягнення судових витрат, заяви про залишення позову без розгляду, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 13, 137, 142, 247, 257 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», залишаючи позов без розгляду та стягуючи судові витрати на надання правової допомоги, – виходив з того, представником позивача подана заява про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, така заява є підставною та підлягає до задоволення. З огляду на зазначене, заява представника позивача в частині повернення суми сплаченого судового збору, задоволенню не підлягає, оскільки позовну заяву залишено без розгляду саме за заявою позивача, а тому судовий збір, відповідно до вимог Закону поверненню не підлягає. Щодо клопотання представника відповідача адвоката Хацкевича Р.М. про стягнення з позивача понесених судових витрат в сумі 8000,00 гривень суд дійшов висновку про її задоволення з таких підстав. У заяві від 10 березня 2026 року представник відповідача ТОВ «ВКП «Щедра Нива» адвокат Хацкевич Р.М. просив стягнути з ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» на користь ТОВ «ВКП «Щедра Нива» судові витрати на надання правової допомоги у розмірі 8 000,00 (вісім тисяч грн. 00 коп.) гривень. На підтвердження понесених витрат подав: Договір 02/10/25/02 про надання юридичних послуг від 02 жовтня 2025 року; ордер на надання правничої допомоги №1122100 від 06 жовтня 2025 року; акт прийняття – передачі наданих послуг від 19 лютого 2026 року на суму 8 000,00 грн; платіжну інструкцію №32 від 23 січня 2026 року на суму 8 000,00 грн. Суд, з урахуванням складності справи, загального порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, відсутності клопотання представника позивача про зменшення витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважав, що вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.

Колегія суддів, перевіряючи оскаржуване судове рішення в частині вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що висновки суду в частині судового рішення, що оскаржується, зроблені без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення; обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими, – не доведені, а тому ухвала суду в частині стягнення судових витрат за надання правової допомоги підлягає скасуванню.

У жовтні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «ВКП «Щедра Нива» про визнання відсутності права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, в якій просило:

- визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 06.03.2025 року до договору оренди землі № б/н від 02.12.2016 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 в редакції, яка викладена в позові;

- визнати відсутнім у ТОВ «ВКП «Щедра Нива» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4620387000:12:009:0025 площею 0,2152 га, яка розташована на території Суховільської сільської ради Бродівського району Львівської області (номер запису про інше речове право: 60281892);

- скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4620387000:12:009:0025 площею 0,2152 га, яка розташована на території Суховільської сільської ради Бродівського району Львівської області (номер запису про інше речове право: 60281892);

- витребувати у ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію договір оренди землі № б/н від 09.06.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ВКП «Щедра Нива» на підставі якого передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 4620387000:12:009:0025 площею 0,2152 га, яка розташована на території Суховільської сільської ради Бродівського району Львівської області (номер запису про право оренди 60281892).

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 02.12.2016 між ТОВ «ПРОГРЕС-ПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2152 га, кадастровий номер 4620387000:12:009:0025, строком на сім років. Додатковою угодою №1 від 15.05.2018 орендаря змінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а строк дії договору визначено з моменту укладення зазначеної додаткової угоди, із збереженням права орендаря на поновлення договору. Право оренди зареєстровано у встановленому порядку. Строк дії договору закінчився 15.05.2025, а 06.03.2025 позивач направив орендодавиці лист-повідомлення про намір поновити договір із проєктом додаткової угоди. Водночас відповідачка-1 не надала відповіді на зазначене звернення та не повідомила про заперечення щодо поновлення договору. Позивач належно виконував договірні зобов`язання та продовжив користування земельною ділянкою після закінчення строку оренди. Разом із тим, 09.06.2025 зареєстровано право оренди цієї земельної ділянки за ТОВ ВКП «Щедра Нива» на підставі договору оренди землі від 09.06.2025, укладеного з відповідачкою. Так, за відсутності заперечень орендодавиці та з огляду на продовження користування земельною ділянкою договір оренди з позивачем підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, а укладення договору з іншим орендарем порушує переважне право на поновлення оренди. Ухилення відповідачки від укладення додаткової угоди порушує права позивача, а належним способом їх захисту є визнання договору оренди поновленим, визнання укладеною додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції та визнання відсутнім права оренди наступного орендаря.

У березні 2026 року Хацкевич Руслан Михайлович в інтересах ТОВ «ВКП «Щедра Нива» подав до суду заяву, в якій просив:

- стягнути ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ТОВ «ВКП «Щедра Нива» судові витрати на надання правової допомоги у розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначав, що Бродівським районним судом Львівської області розглядалась справа за позовом ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» до ОСОБА_1 та ТОВ ВТП «Щедра Нива» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Відтак, просив долучити до матеріалів справи докази витрат на правову допомогу та стягнути з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ТОВ ВКП «Щедра Нива» витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн.

21.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» подало до суду заяву, в якій просили залишити позов без розгляду та повернути сплачений судовий збір.

В обґрунтування заяви зазначали, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» відпала необхідність у земельній ділянці відносно якої порушується питання визнання переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, відтак, у підприємства виникла необхідність порушувати перед судом питання щодо залишення позову без розгляду та повернення сплаченого судового збору.

Так, колегія суддів звертає увагу, що ухвала Бродівського районного суду Львівської області від 08 червня 2026 року оскаржується лише в частині стягнення судових витрат за надання правової допомоги, а тому ухвала суду першої інстанції перевіряється судом апеляційної інстанції лише в межах вимог т а доводів апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Частиною п`ятою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною шостою статті 142 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов.

Також, ЦПК України передбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Звернення до суду із позовом є суб`єктивним правом позивача на доступ до правосуддя, що гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, незалежно від обґрунтованості позову, оцінку чому може надати суд лише при ухваленні рішення по суті, за відсутності очевидних підстав необґрунтованості (чого у даному випадку не мало місця).

Сам факт подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду – це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист та добросовісність дій позивача, допоки протилежного не доведено слід вважати презюмується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із заявою про залишення позову без розгляду, а не з відмовою від позову. Відтак, останній використав своє диспозитивне право, здійснення якого не обмежене законом.

Також, колегія суддів зазначає, що залишення позову без розгляду за заявою позивача є практична реалізація принципу диспозитивності цивільного судочинства, адже саме учаснику справи належить право розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Сам по собі факт залишення позову без розгляду у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмета спору, ні свідоме порушення позивачем охоронюваних законом прав та інтересів відповідача, не свідчить про зловживання правом та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що представником відповідача – ТОВ «ВКП «Щедра Нива» не наведено доводів та не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як це передбачено вимогами ч.9 ст.141 ЦПК України, що виключає собою право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, оскільки, це не підтверджено відповідними доказами.

Доводів про те, що цей позов, поданий не вперше, що могло б свідчить про певні дії, які б теоретично могли бути розцінені як недобросовісні, стороною відповідача не наведено.

Отже, відповідачем не доведено, що позивач діючи недобросовісно, пред`явив необґрунтований позов у даній справі. Також, не встановлено судом і те, що позивач мав на меті протиправну мету, а саме порушення прав чи інтересів відповідача.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що заява представника відповідача ТОВ «ВКП «Щедра Нива» підлягає задоволенню, не навівши, також, жодних мотивів, щодо необґрунтованості дій позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими та саму скаргу слід задовольнити. Ухвалу ж суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат за надання правової допомоги з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» слід скасувати, як таку, що не відповідає обставинам, що мають значення та вимогам закону з постановленням в цій частині нової ухвали про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційне підприємство «Щедра Нива» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» понесених витрат на надання правової допомоги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» – задовольнити.

Ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 08 червня 2026 року в частині стягнення судових витрат за надання правової допомоги – скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу, якою, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Щедра Нива» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» понесених витрат на надання правової допомоги – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2026 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра

Оригінал: reyestr.court.gov.ua