Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №454/2450/24 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №454/2450/24

Суддя: Партика І. В.

Справа № 454/2450/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/676/26 Доповідач: ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Львові справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 07 травня 2026 року щодо

ОСОБА_7 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Соснівка, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти середньо-спеціальної, непрацюючого, раніше судимого, востаннє 24.03.2025 Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 3 ст. 389 КК України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю прокурора – ОСОБА_8 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а :

оскарженим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим за ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, до призначеного покарання за цим вироком приєднано невідбуту повну частину покарання за попереднім вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2024р. року та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду та штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч.3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. ухвалено виконувати самостійно.

Вирішено питання речових доказів, судових витрат, арештованого майна.

Згідно вироку суду, ОСОБА_7 05.06.2024, точний час досудовим розслідування не встановлено, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, тобто, передбачаючи їх можливі негативні наслідки та бажаючи їх настання, для власного вживання у Телеграм каналі «CRYSTAL HALL LVIV», замовив психотропну речовину, за яку здійснив оплату в сумі 715 гривень, тим самим придбав. 07.06.2024 ОСОБА_7 продовжуючи свій злочинний умисел забрав з відділення № 1 «Нова пошта», що по вул. 22 Січня, 22а в м. Соснівка Шептицького району, замовлену ним психотропну речовину, яка була запакована у зіп пакет, тим самим ОСОБА_7 незаконно придбав та став незаконно зберігати при собі з метою подальшого особистого вживання психотропну речовину, без мети збуту. Цього ж дня, близько 12.00год., працівниками Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області, неподалік будинку № 17 по вул. Театральна, в м.Соснівка, Шептицького району, було зупинено ОСОБА_7 , який добровільно видав поліетиленовий пакувальний пакет сірого кольору у якому знаходився пакет з герметизуючою застібкою, із вмістом речовини PVP, яку віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP становить 1,0720 грам.

Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок Сокальського районного суду Львівської області від 07.05.2026, щодо ОСОБА_7 скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині призначеного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати покарання за попереднім вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 24.03.2025 та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців обмеження волі та штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. виконувати самостійно.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що, призначаючи ОСОБА_7 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, суд першої інстанції не надав значення тому, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України 05.07.2024, а тому на момент постановлення вироку 22.06.2026 дані про судимості обвинуваченого могли зазнати змін, неповно встановив такі відомості, що мають значення для правильного призначення покарання.

Зокрема, суд першої інстанції, при призначенні ОСОБА_7 покарання, застосувавши положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2024, не врахував, вирок Червоноградського міського суду від 24.03.2025, яким на підставі ст. ст. 71, 72 КК України уже приєднано покарання за вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2024, а тому його повторне приєднання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні покарання за вироком Сокальського районного суду Львівської області від 07.05.2026 не допускається, оскільки це призведе до порушення передбаченої ст. 19 КПК України заборони двічі піддавати обвинуваченого покаранню за кримінальне правопорушення, за яким він був засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили.

Окрім цього, суд першої інстанції, застосувавши при призначенні покарання ОСОБА_7 положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2024, залишив поза увагою, що вироком Червоноградського міського суду від 24.03.2025 засуджено обвинуваченого за ч. 3 ст. 389 КК України та на підставі ст. ст. 71, 72 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2024 у виді пробаційного нагляду та остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у виді 1 (одного) року 3 (три) місяці обмеження волі.

Відтак, покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2024 на підставі ст. ст. 71, 72 КК України стало частиною покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 24.03.2025. На момент ухвалення Сокальським районним судом Львівської області вироку від 07.05.2025, покарання за вироками від 19.06.2024 уже самостійно не існувало, а таке було частиною іншою вироку. Неодноразове врахування судом на підставі ст. 71 КК України та ч. 4 ст. 70 КК України покарання за тим вироком, яке уже було враховано іншим вироком при призначенні покарання, вплинуло на правильність призначеного обвинуваченому покарання.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора ОСОБА_8 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечив проти апеляційних вимог та просив проводити розгляд справи за відсутності його захисника – адвоката ОСОБА_9 , перевіривши матеріали справи, дослідивши оскаржений вирок суду першої інстанції і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_7 не дотримано у повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, вироком суду першої інстанції від 07.05.2026 ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, до призначеного покарання за цим вироком приєднано невідбуту повну частину покарання за попереднім вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2024 року та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду та штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. На підставі ч. З ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. виконувати самостійно.

Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, не надав значення тому, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України 05.07.2024, а на момент постановлення вироку 22.06.2026 дані про судимості обвинуваченого зазнали змін, неповно встановив такі відомості, що мають значення для правильного призначення покарання.

Зокрема, суд першої інстанції, при призначенні ОСОБА_7 покарання, застосувавши положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2024, не врахував, вирок Червоноградського міського суду від 24.03.2025, яким на підставі ст. ст. 71, 72 КК України уже приєднано покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2024, а тому його повторне приєднання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні покарання за вироком Сокальського районного суду Львівської області від 07.05.2026 не допускається, оскільки це призведе до порушення передбаченої ст. 19 КПК України заборони двічі піддавати обвинуваченого покаранню за кримінальне правопорушення, за яким він був засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили.

Окрім цього, суд першої інстанції, застосувавши при призначенні покарання ОСОБА_7 положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2024, залишив поза увагою, що вироком Червоноградського міського суду від 24.03.2025 р. ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 389 КК України та на підставі ст. ст. 71, 72 КК України та частково приєднано невідбуте покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2024 у виді пробаційного нагляду та остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у виді 1 (одного) року 3 (три) місяці обмеження волі.

Покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2024 на підставі ст. ст. 71, 72 КК України стало частиною покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 24.03.2025. На момент ухвалення Сокальським районним судом Львівської області вироку від 07.05.2025, покарання за вироками від 19.06.2024 уже самостійно не існувало, а таке було частиною іншою вироку.

Відтак, на переконання колегії суддів, неодноразове врахування судом на підставі ст. 71 КК України та ч. 4 ст. 70 КК України покарання за вироком, яке уже було враховано іншим вироком при призначенні покарання, вплинуло на правильність призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання.

При цьому, колегія суддів наголошує, що, зазначені порушення при призначенні покарання (коли різними вироками двічі враховане одне і те ж покарання), не можливо буде усунути в порядку виконання вироку, оскільки відповідно до ст. 537 КПК України та п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних із виконанням вироків» від 21.12.1990 №11, не підлягають розгляду в порядку виконання вироку питання, які звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання.

З огляду на викладене, ОСОБА_7 , який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, 05.06.2024, слід було призначити остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Червоноградського міського суду Львівської області від 24.03.2025, чого судом першої інстанції не було зроблено, внаслідок чого допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосовано закон, який не підлягає застосуванню, та не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.407, п.п. 3, 4 ч.1 ст.409 КПК України, суд апеляційної інстанції вправі скасувати вирок суду першої інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Виходячи з вище наведеного, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 слід задоволити. ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати покарання за попереднім вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 24.03.2025 та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців обмеження волі та штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. слід виконувати самостійно.

У решті вирок суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 420, ч. 15 ст. 615 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволити.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати покарання за попереднім вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 24.03.2025 та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців обмеження волі та штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. виконувати самостійно.

У решті вирок суду залишити без змін.

Касаційна скарга на рішення суду може бути подана до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Оригінал: reyestr.court.gov.ua