Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №159/3900/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №159/3900/26

Суддя: Бойчук П. Ю.

Справа № 159/3900/26

Провадження № 3/159/1507/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бойчук П.Ю.,

з участю:

секретаря

судового засідання Гусар Т.М.,

особи, що притягується

до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши справу, що надійшла від Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 15.06.2026 року о 22 год. 28 хв. в с. Гішин по вул. Садова керував транспортним засобом марки «Seat Inca», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав та пояснив, що 15.06.2026 року, під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, він перебував в автомобілі в якості пасажира. Водієм вказаного автомобіля був ОСОБА_2 , який після зупинки транспортного засобу залишив автомобіль та побіг у невідомому напрямку. Він також вибіг з пасажирського сидіння автомобіля та побіг в сторону чагарників, однак впав та був затриманий працівником поліції. Керувати транспортним засобом не міг, оскільки був раніше позбавлений права керування транспортними засобами. При цьому, працівники поліції встановили його особу по посвідченню водія у відповідній базі даних, яке не є чинним.

В судовому засіданні ОСОБА_1 також зазначив, що працівниками поліції в ході складання відносно нього матеріалів справи за ознаками вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, порушено ряд вимог чинного законодавства. Зокрема, вказував на те, що до матеріалів справи не долучено доказів факту керування ним транспортним засобом та не доведено правомірність зупинки транспортного засобу. Крім цього, протокол складено працівниками поліції у його відсутності. На підставі викладеного, просив провадження у справі закрити за відсутністю в його діях ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення повністю доведена дослідженими в ході розгляду справи доказами.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15.06.2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 , останній 15.06.2026 року о 22 год. 28 хв. в с. Гішин по вул. Садова керував транспортним засобом марки «Seat Inca», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

З долученого до матеріалів справи відеозапису з місця події встановлено, що працівниками поліції було вжито заходів щодо зупинки автомобіля марки «Seat Inca», державний номерний знак НОМЕР_2 , який такі вимоги не виконував. Під час переслідування вказаного автомобіля, водій вищевказаного автомобіля здійснив зупинку та, вибігши з водійської сторони автомобіля, намагався залишити місце зупинки.

При цьому, зі сторони пасажирського сидіння, ніхто не вибігав, а тому доводи ОСОБА_1 про те, що він був пасажиром даного транспортного засобу є повністю безпідставними.

За результатами переслідування працівником поліції водія транспортного засобу, останній був зупинений неподалік місця події.

В ході спілкування з працівниками поліції водій назвався ОСОБА_1 та пояснив, що намагався покинути місце події, оскільки вважав, що його намагаються мобілізувати працівники поліції разом з працівниками ТЦК та СП. Будь-яких заперечень щодо факту керування транспортним засобом саме ним, або керування транспортним засобом іншою особою, не висловлював. Більше того, підтвердив, що вживав пиво та керував транспортним засобом. Просив працівників поліції не притягувати його до адміністративної відповідальності за це, оскільки раніше вже притягувався до адміністративної відповідальності.

На вказаному відеозаписі зафіксовано також той факт, що ОСОБА_1 працівниками поліції було озвучено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що останній відмовився.

Крім цього, ОСОБА_1 було роз`яснено працівниками поліції те, що, в зв`язку з його відмовою від проходження відповідного огляду, щодо нього буде складено відповідний протокол.

Проте, ОСОБА_1 залишив місце події та зник у невідомому напрямку.

За вказаних обставин, слід прийти до висновку про те, що працівниками поліції було вжито всіх заходів щодо складання протоколу в присутності особи, а тому доводи ОСОБА_1 про те, що такий протокол складено у його відсутності є повністю безпідставними.

Згідно п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення також підтверджується матеріалами справи, зокрема: Актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.06.2026 року; фотознімком з єДокументу про встановлення особи; відеозаписом нагрудної бодікамери з місця події від 15.06.2026 року.

Перевіряючи доводи ОСОБА_1 про відсутність доказів факту керування транспортним засобом саме ним, суддя приймає до уваги долучений до матеріалів справи відеозапис з бодікамер поліцейських та вважає такий доказ належним та допустимим, оскільки повністю відтворює всі обставини події.

Виклад обставин події, наведений ОСОБА_1 в його письмових поясненнях та клопотаннях про закриття справи, не відповідає обставинам, зафіксованих на вказаному відеозаписі, є нереалістичним, а тому до уваги не приймається.

Крім цього, ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи письмове пояснення ОСОБА_3 , згідно якого саме останній керував транспортним засобом в момент його зупинки.

Таке пояснення не може бути прийняте до уваги, оскільки не містить попередження особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання (пояснення), а клопотання про допит цієї особи в судовому засіданні ОСОБА_1 не заявляв.

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 також не заявляв поліцейським про факт керування транспортним засобом іншими особами.

Таким чином, наявними матеріалами справи повністю підтверджено факт керування транспортним засобом на момент його зупинки саме ОСОБА_1 .

Інші доводи та заперечення ОСОБА_1 також до уваги не приймаються, оскільки жодними доказами не підтверджені.

Обрана ОСОБА_1 категорична невизнавальна позиція є не інакше, як обраний спосіб самозахисту, який є виключно голослівним, оскільки жодним іншим доказом не підтверджений та свідчить про його вперте намагання у такий спосіб уникнути від відповідальності за вчинене.

Таким чином, враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою, слід дійти висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 , суддя враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність винного, вимоги санкції статті, згідно якої останній притягується до відповідальності, та приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім цього, у відповідності до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 221, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, відповідно до частини другої статті 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови штраф підлягає стягненню в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на рахунок UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу – Судовий збір в дохід держави (адмінправопорушення).

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 20 жовтня 2026 року.

Суддя Ковельського міськрайонного судуП. Ю. Бойчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua