Суд: Запорізький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №331/2443/26
Суддя: Мінгазов Р. В.
Дата документу 19.10.2026 Справа № 331/2443/26
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний №331/2443/26 Головуючий у 1- інстанції Гасанбеков С.С.
Провадження № 22-з/807/142/26 Суддя-доповідач Мінгазов Р.В.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
г оловуючого, судді-доповідача Мінгазова Р.В.
суддів: Бредуна Д.С.,
Полякова О.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву адвоката Литвинця Юрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою Запорізького національного університету на рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізького національного університету про визнання протиправним і дискримінаційним наказу про відрахування із закладу вищої освіти та поновлення на навчанні, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Запорізького національного університету про визнання протиправним і дискримінаційним наказу про відрахування із закладу вищої освіти та поновлення на навчанні.
Рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізького національного університету про визнання протиправним і дискримінаційним наказу про відрахування із закладу вищої освіти та поновлення на навчанні, задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Запорізького національного університету від 26 травня 2025 року № 658-с в частині відрахування ОСОБА_1 з Запорізького національного університету за відсутність нострифікованих документів.
Поновлено ОСОБА_1 на навчанні у Запорізькому національному університеті, в якості здобувача вищої освіти 4 курсу освітнього рівня бакалавра факультету соціальної педагогіки та психології спеціальності дошкільна освіта освітньої програми дошкільна освіта заочної форми здобуття освіти (держбюджетна основа).
В задоволенні решти позову відмовлено.
Стягнуто з Запорізького національного університету на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2129,92 грн.
Додатковим рішенням Олександрійського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2026 року стягнуто з Запорізького національного університету на користь ОСОБА_1 17500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Запорізький національний університет в особі представника Борисова К.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, а також здійснити перерозподіл понесених судових витрат у суді першої та апеляційної інстанцій.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 жовтня 2026 року апеляційну скаргу Запорізького національного університету в особі представника Борисова Костянтина Борисовича залишено без задоволення.
Рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2026 року у цій справі залишено без змін.
07 жовтня 2026 надійшла заява Литвинця Ю.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу. У відзиві, поданому адвокатом Литвинцем Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу Запорізького національного університету, останнім заявлено вимогу про розподіл судових витрат на правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції у розмірі 6000,00 грн, та надано докази їх понесення.
Заперечень або пояснень щодо суми заявлених судових витрат та вимог, викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення, від інших учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Враховуючи вищевказане, вирішення питання додаткового рішення здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До відзиву на апеляційну скаргу адвокатом Литвинцем Ю.В., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 додано додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 16 березня 2026 року, відповідно до якої адвокат зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції.
Так, пунктом 4.1 розділу 4 додаткової угоди від 07 вересня 2026 року до договору про надання правничої допомоги від 16 березня 2026 року було встановлено фіксований розмір гонорару, який складається з гонорару за підготовку (складання) відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 3000,00 грн, а також за участь адвоката у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції (представництво прав та інтересів клієнта) у розмірі 3000,00 грн (за одне засідання).
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження N 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява N 19336/04).
Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір
Зважаючи на наведене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також те, що адвокат брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, тобто ознайомлений з обставинами та матеріалами справи, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії та виходячи із засад розумності й справедливості, колегія суддів дійшла висновку, що вартість наданих послуг у розмірі 6000,00 грн є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, та обсягом наданих послуг, а тому вважає за можливе зменшити її до 3000,00 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
З огляду на вищезазначені обставини, відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 270, статей 137, 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити заяву представника позивача в цій справі та ухвалити додаткове рішення про відшкодування судових витрат, яких позивач зазнав на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ :
Заяву адвоката Литвинця Юрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити в цій справі додаткову постанову.
Стягнути з Запорізького національного університету (код ЄДРПОУ 02125243, адреса: 69011, м. Запоріжжя, вул. Університецька, буд. 66) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у цій справі, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Р.В. Мінгазов
Судді: Д.С. Бредун
О.З. Поляков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua