Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №280/6459/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/6459/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року (суддя М.С. Лазаренко) у справі № 280/6459/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому просив:

- визнати протиправним рішення № 241670100585 Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 08.05.2026 р. про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій, у зв`язку із відсутністю довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески підтвердження участі у бойових діях та не зарахування страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 27.01.1994 по 30.03.2000;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області: зарахувати до страхового стажу позивача період проходження військової служби з 03.08.2001 по 08.08.2002 з розрахунку один місяць служби за три місяці, та періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 27.01.1994 по 30.03.2000;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій позивачу відповідно до п.4 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 30.04.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним рішенням пенсійного органу протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсій зі віком, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.05.2026 №241670100585;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу позивача: період роботи з 27.01.1994 по 30.03.2000; період проходження військової служби з 03.08.2001 по 08.08.2002 з розрахунку один місяць служби за три місяці;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 30.04.2026 відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що період роботи позивача з 27.01.1994 по 30.03.2000 не був зарахований через наявні недоліки в записах в трудовій книжці.

Суд першої інстанції зауважив, що наявні неточності не можуть впливати на право позивача на призначення пенсії.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що період роботи позивача з 27.01.1994 по 30.03.2000 згідно записів в трудовій книжці має бути зарахований до страхового стажу.

Також, суд першої інстанції вважав, що відповідач безпідставно не здійснив зарахування до страхового стажу позивача періоду проходження військової служби з 03.08.2001 по 08.08.2002 з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Суд першої інстанції звернув увагу, що відповідачем не доведено належним чином, що статус учасника бойових дій позивача є недійсним, а тому підставу для відмови у призначенні пенсії через нечитабельність печатки в посвідченні учасника бойових дій суд першої інстанції відхилив.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 30.04.2026 з урахуванням висновків суду та зарахувати до страхового стажу позивача: період роботи з 27.01.1994 по 30.03.2000; період проходження військової служби з 03.08.2001 по 08.08.2002 з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що трудова книжки позивача за період з 27.01.1994 по 30.03.2000 заповнена з порушеннями, уточнююча довідка за цей період не подана. Вважає, що оскільки позивачем довідку про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески за період з 03.08.2001 по 08.08.2002 не подано, цей період правомірно не враховано до страхового стажу позивача, зокрема з розрахунку один місяць служби за три місяці. Наполягає, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу є правомірним, а тому скасуванню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач 30.04.2026 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

Заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та прийнято рішення від 08.05.2026 №241670100585 про відмову в призначенні пенсії. В обґрунтування відмови у призначені пенсії в зазначено наступне.

Необхідний страховий стаж на призначення пенсії становить 25 років.

Вік заявника - 55 років 11 місяців 22 дні.

Страховий стаж становить 17 років 10 місяців.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- період роботи з 27.01.1994 по 30.03.2000 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 25.06.1990, оскільки в записі про звільнення відсутній номер та дата видання наказу на звільнення;

- період проходження військової служби з 03.08.2001 по 08.08.2002, оскільки постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським відповідно до Закону, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено»;

- в посвідченні бойових дій печатка не придатна до читання.

Прийнято рішення у призначенні пенсії відмовити в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вважаючи протиправним рішення від 08.05.2026 №241670100585 про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Згідно змісту рішення пенсійного органу від 08.05.2026 №241670100585 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-ІV через відсутність необхідного страхового стажу. Також, відповідач вказав, що страховий стаж позивача становить 17 років 10 місяців, до страхового стажу не зараховано період роботи з 27.01.1994 по 30.03.2000 та період військової служби з 03.08.2001 по 08.08.2002.

Згідно ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.

Апеляційний суд зазначає, що трудова книжка позивача НОМЕР_1 від 25.06.1990 містить відомості про трудову діяльність позивача з 27.01.1994 по 30.03.2000.

Колегія суддів вважає, що недоліки у трудовій книжці, про які вказує пенсійний орган, не впливають на зарахування певних періодів роботи позивача, які підтверджено відомостями трудової книжки, до його страхового стажу.

Апеляційний суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Також, апеляційний суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Апеляційний суд вважає, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 27.01.1994 по 30.03.2000.

Стосовно зарахування до страхового стажу позивача періоду військової служби з 03.08.2001 по 08.08.2002.

Згідно зі статтею 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Як правильно дослідив суд першої інстанції зі змісту матеріалів справи, пенсійним органом не заперечується та не спростовано, що позивач з 03.08.2001 по 08.08.2002 перебував на військовій службі.

Апеляційний суд зазначає, що позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій внаслідок того, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність нарахування та сплати страхових внесків своєчасно не вжив дієвих заходів.

За цих обставин, керуючись ст.8 Закону № 2011-XII, колегія суддів вважає, що до страхового стажу позивача підлягає зарахуванню період його військової служби з 03.08.2001 по 08.08.2002 року.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що пенсійним органом не здійснено належний розрахунок страхового стажу позивача, а отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.05.2026 №241670100585 є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що спірні правовідносини стосуються призначення пенсії за віком згідно Закону №1058. Пенсія за вислугу років військовослужбовцям призначається згідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 «Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН» зараховується військовослужбовцям з 15 липня 1992 р. на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсій один місяць служби за три місяці - час служби на території колишньої Республіки Югославії у складі Миротворчих Сил ООН, а особам із числа зазначених військовослужбовців, які отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання, - також і час безперервного перебування у зв`язку з цим у лікувальних закладах.

Отже, приписи вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів України стосуються зарахування вислуги років та не передбачають правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058.

Оскільки позивач реалізує право на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, спірні правовідносини підлягають врегулюванню виключно нормами цього Закону, який не містить положень про можливість кратного (пільгового) обчислення страхового стажу для цілей визначення права на зазначений вид пенсії.

Відтак, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період військової служби з 03.08.2001 по 08.08.2002 саме з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Керуючись ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни абзацу 3 резолютивної частини рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області -задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року у справі №280/6459/26 - змінити, виклавши абзац 3 резолютивної частини цього рішення у наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 : період роботи з 27.01.1994 по 30.03.2000; період проходження військової служби з 03.08.2001 по 08.08.2002.».

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року у справі №280/6459/26 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Т.І. Ясенова