Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №160/21011/25
Суддя: Сафронова С.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/21011/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 в адміністративній справі №160/21011/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
21 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 11546/03-16 від 02.04j.2025 року в частині відмови зарахувати періоди роботи до спеціального стажу та виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального стажу: з 07.03.1987 р. по 0j5.09.2016 р. в «Криворізькому міському театрі ляльок»; з 06.09.2016 р. по дату досягнення пенсійного віку 29.09.2024 р. в Комунальному підприємстві «Криворізькому міському театрі ляльок» та призначити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв`язку з тим, що він має спеціальний стаж більш ніж 35 років та вийшов на пенсію за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв`язку з тим, що він має спеціальний стаж більш ніж 35 років та вийшов на пенсію за віком.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що з вересня 2024 року йому призначена пенсія за віком, після чого позивач звернувся до відповідача з заявою щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно до ю 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як працівник культури , що має стаж понад 35 років, проте отримав рішення відповідача 1 про відмову у отриманні виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, з чим позивач не погодилась та звернувся з даним позовом до суду, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 в адміністративній справі №160/21011/25 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 11546/03-16 від 02.04.2025 року в частині відмови зарахувати періоди роботи до спеціального стажу та виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 . Зобов`язатно Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального стажу: з 07.03.1987 р. по 05.09.2016 р. в «Криворізькому міському театрі ляльок»; з 06.09.2016 р. по дату досягнення пенсійного віку 29.09.2024 р. в Комунальному підприємстві «Криворізькому міському театрі ляльок». Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 стосовно виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з врахуванням оскаржуваних періодів роботи позивача до спеціального страхового стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років, з урахуванням зарахованих періодів роботи позивача цим судовим рішенням та висновків, викладених в даному судовому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, зокрема на забезпечення у старості.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»–«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж на таких посадах не менше 35 років для чоловіків та 30 років для жінок, за умови, що до цього вони не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення такої грошової допомоги, та механізм її виплати затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням визначених законодавством переліків закладів, установ та посад.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 затверджено Перелік посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку. До зазначеного Переліку, зокрема, включено артистів-ляльководів у театрах ляльок і цирках.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2006 року № 208 затверджено Перелік професійних творчих працівників театрів та посад (спеціальностей) працівників інших специфічних театральних професій, який передбачає, зокрема, посади артистів різних спеціальностей, провідних майстрів сцени та артистів відповідних категорій.
Отже, для вирішення питання про право на грошову допомогу визначальним є встановлення обставин роботи особи в державному або комунальному закладі на посаді, яка відповідно до законодавства дає право на пенсію за вислугу років, а також наявності необхідного страхового стажу на таких посадах та інших установлених законом умов.
Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як одержувач пенсії за віком з 30 вересня 2024 року.
24 березня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV. Заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за принципом екстериторіальності.
На підтвердження обставин роботи позивач надав, зокрема, наказ від 07 березня 1987 року № 9-к, довідку від 15 листопада 2024 року № 109 про роботу на посаді актора та довідку від 20 березня 2025 року № 38 щодо назв посад у закладі.
Рішенням від 02 квітня 2025 року у виплаті грошової допомоги позивачу відмовлено з посиланням на суперечності в назвах посад, зазначених у поданих документах. Відповідач виходив із того, що в документах щодо одного й того самого періоду роботи зазначено назви посад «актор» та «артист», причому, на думку органу Пенсійного фонду, посада актора не передбачена відповідним Переліком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сама по собі наявність розбіжностей у назвах посад у поданих документах не є достатньою підставою для остаточної відмови в реалізації права на грошову допомогу без належного з`ясування характеру роботи позивача та відповідності займаних ним посад установленим законодавством вимогам.
При цьому суд першої інстанції врахував, що позивач тривалий час працював у Криворізькому міському театрі ляльок, а з 06 вересня 2016 року обіймав посаду артиста-ляльковода - провідного майстра сцени в Комунальному підприємстві «Криворізький міський театр ляльок».
З огляду на положення законодавства, що регулює діяльність театрів та визначає перелік посад професійних творчих працівників, зазначені обставини підлягали належній оцінці відповідачем під час розгляду заяви позивача.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж підтверджується іншими документами в порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено можливість підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Отже, під час розгляду питання про зарахування відповідних періодів роботи орган Пенсійного фонду повинен оцінити подані документи в їх сукупності та встановити, чи підтверджують вони виконання позивачем роботи на посадах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах щодо протиправності рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
У цій справі відповідач не довів правомірності відмови в частині зарахування спірних періодів роботи до спеціального стажу та не спростував висновків суду першої інстанції щодо необхідності врахування відповідних періодів під час вирішення питання про право позивача на грошову допомогу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 в адміністративній справі №160/21011/25- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках і строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua