Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №280/4093/26
Суддя: Головко О.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/4093/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року (суддя Прасов Олександр Олександрович) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним рішення комісії щодо виплати одноразової грошової допомоги, визначеної постановами Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 та № 942 від 30.07.2025 при Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, оформлене протоколом № 1 засідання комісії щодо виплати одноразової грошової допомоги визначеною постановами Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 за № 153, від 30.07.2025 за № 942, в частині відмови солдату ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України невідкладно повторно розглянути по суті рапорт солдата ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах згідно з п. 4 абз. 2, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, прийняте у формі Протоколу № 1 від 08.01.2026 засідання комісії щодо виплати одноразової грошової допомоги визначеною постановами Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 за № 153, від 30.07.2025 за № 942, у частині відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди відповідно до абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» в розмірі 1000000,00 (одного мільйона) грн. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди відповідно до абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» в розмірі 1000000,00 (одного мільйона) грн. В іншій частині позовної заяви відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що судом першої інстанції не досліджено докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема не досліджено, що позивач не брав безпосередньої участі в бойових діях після його прийняття на військову службу за контрактом (09.09.2022) до набрання чинності Постановою № 153 (13.02.2025). Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови № 153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі. Зазначена норма передбачає обов`язкову наявність причинно-наслідкового зв`язку між отриманням поранення та недостатньою кількістю днів безпосередньої участі в бойових діях в межах визначеного Постановою проміжку часу (між прийняттям або призовом особи на військову службу під час воєнного стану та набранням чинності Постановою № 153). Тобто військовослужбовець, який брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців за визначений період має довести, що саме через поранення (захворювання, травму тощо) він не мав можливості брати безпосередню участь в бойових діях протягом більш тривалого терміну, наприклад, перебуваючи на лікуванні, відновленні тощо.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що тлумачення абзацу 4 пункту 4 Постанови № 153 у вузькому значенні, тобто лише відносно осіб, у яких наявне захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), одержаних під час захисту Вітчизни до прийняття Постанови № 153, буде дискримінаційним відносно осіб, які отримали вже після прийняття Постанови № 153 захворювання, поранення (травму, контузію, каліцтво), інвалідність, пов`язані із захистом Батьківщини, та є обмежено придатними і продовжують проходити військову службу, або стали непридатними до військової служби.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 21 рік, 09.09.2022 уклав Контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу.
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12.05.2026 № 726 ОСОБА_1 в період: 29 серпня 2022 року, 28-31 березня 2025 року, 01-05 квітня 2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в с. Новосергіївка Покровського району Донецької області.
Згідно з довідкою № 1549/С ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській комісії) ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» 12 вересня 2025 року. Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: наслідки вибухової травми (05.04.2025): акубаротравми з двобічним розривом барабанних перетинок (праве вухо природне загоєння, ліве вухо, операція: 05.09.2025 – мірингопластика), змішаної лівобічної приглуховасті з середньотяжким порушенням слуху, хронічного правобічного адгезивного середнього отиту, тінітусу, дрібних множинних вогнепальних уламкових сліпих поранень обличчя та лівої повіки, закритої травми грудної клітки, закритих переломів 8,10 ребер ліворуч зі зміщенням, закритого розриву дистального міжгомілкового синдесмозу. Поранення, травма, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. Травма «легка» відповідно до класифікатора наказу МОЗУ від 04.07.2007 № 370.
Згідно з витягом з протоколу № 1 від 08.01.2026 засідання комісії щодо виплати одноразової грошової допомоги, визначеною постановами КМУ від 11.02.2025 № 153, від 30.07.2025 № 942, вирішено «не виплачувати у зв`язку з тим, що військовослужбовець проходить військову службу та брав безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить менше шести місяців станом на 13.02.2025: солдату ОСОБА_1 (01 день – 29 серпня 2022 року до підписання контракту на строковій службі, 04 дні - 28-31 березня 2025 року, 05 днів – 01-05 квітня 2025 року після набрання чинності постанови, загальна кількість бойових днів 10)».
Незгода з такими діями відповідача стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновка суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».
Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Пункту 4 Постанови № 153 установлено, що:
громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 за № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» у віці до 25 років був прийнятий на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022р. № 2102-IX, проходить військову службу та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій. Відповідачем переконливо не доведено неможливість виплати позивачу грошової винагороди відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 за № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що підставою для відмови у виплаті спірної винагороди слугувала та обставина, що участь позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій станом на 13.02.2025 (день набрання чинності Постанови № 153) становить менше шести місяців. При цьому постанова КМУ № 153 як підставу для виплати спірної винагороди визначає таку умову, як участь особи у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цієї Постанови.
Не є спірним, що позивач не брав участь у бойових діях протягом строком, що за сукупністю становить шість місяців станом на дату набрання чинності Постанови № 153 (13.02.2025).
Натомість абзац 4 пункту 4 Постанови № 153 визначає, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон), винагорода виплачується в повному обсязі.
Також суд апеляційної інстанції враховує підпункт 1 пункту 3 Постанови № 153 яким визначено коло осіб, які є учасниками цієї постанови, та зазначає, що позивач відноситься до кола осіб, на яких поширюється дія названого урядового акту.
Суд апеляційної інстанції враховує, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій у зв`язку з чим отримав поранення пов`язані із захистом Батьківщини, а відтак позивач має право на виплату спірної винагороди відповідно до абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року в адміністративній справі № 280/4093/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 20 жовтня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 20 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
Оригінал: reyestr.court.gov.ua