Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №280/8121/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/8121/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року (суддя Батрак Інна Володимирівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України

про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо примусового доставлення ОСОБА_1 25.05.2026 до приміщення ТЦК за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо організації та проведення стосовно нього мобілізаційних заходів із порушенням установленої законом процедури; визнати протиправним та скасувати наказ від 27.05.2026 № 1859 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації; визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_2 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

Одночасно представником позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Військовій частині НОМЕР_2 вчиняти дії щодо направлення/ переведення/переміщення ОСОБА_1 до іншого місця служби, іншого підрозділу Військової частини НОМЕР_1 , або будь якої іншої військової частини чи бойового підрозділу, або залучення до участі у бойових діях в районах ведення бойових дій до набрання законної сили рішення суду у цій справі.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказав, що 25.05.2026 був примусово зупинений у місті Запоріжжя особами у військовій формі, які не пред`явили жодних службових документів на підтвердження своїх повноважень, не повідомили належним чином підстави своїх дій та, всупереч волі позивача, із застосуванням фізичної сили помістили його до автомобіля, в якому позивач був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 та згодом направлений на проходження військово-лікарської комісії. Під час проходження військово-лікарської комісії ними не було взято до уваги того, що позивач мав діагноз закритий перелом п`яткових кісток обох стоп. Через зазначений діагноз позивачу протипоказані значні навантаження. Крім того, у позивача є неповнолітні діти, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Син ОСОБА_2 має другу групу інвалідності та потребує постійного догляду та лікування. Так, станом на 25.05.2026 позивач не мав можливості надати підтверджуючі документи, оскільки був «насильно мобілізований». Весь обсяг медичної документації мав бути належним чином витребуваний та досліджений ВЛК до ухвалення будь-якого висновку щодо придатності позивача до військової служби. Проте 25.05.2026 військово-лікарська комісія щодо позивача була проведена формально, без належного врахування вказаної медичної документації, без належного залучення профільних спеціалістів та без об`єктивної оцінки фактичного стану здоров`я позивача. За результатами такого огляду позивача було визнано придатним до військової служби за станом здоров`я та призвано на військову службу під час мобілізації. Водночас позивачу не було видано на руки копію довідки ВЛК, що прямо суперечить чинному порядку військово-лікарської експертизи. Вважає, що мобілізація заявника є очевидно протиправною.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Чернець Антона Віталійовича про забезпечення позову задоволено. Заборонено командуванню Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України вчиняти дії щодо направлення/ переведення/переміщення військовослужбовця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до іншого місця служби, іншого підрозділу військової частини, або будь якої іншої військової частини чи бойового підрозділу, направлення до зони бойових дій, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 280/8121/26.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що задля збереження наявного стану спірних правовідносин до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а також задля унеможливлення спричинення значної шкоди позивачу, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства. Звертає увагу на те, що позивач та його представник не вказав у чому полягає невідворотність негативних наслідків для відновлення прав позивача у майбутньому та не додано жодних доказів на підтвердження цього. Фактично в заяві про забезпечення позову було викладено ряд суб`єктивних припущень, викладених у доволі маніпулятивній манері. Окремо зауважує, що усі аргументи, викладені в заяві, повністю спростовуються відомостями, викладеними в обліковій картці № НОМЕР_4 на ім`я позивача, згідно з якою позивач ( ОСОБА_1 ) відносився до категорії військовозобов`язаних, які придатні до військової служби, підлягав призову на військову службу під час мобілізації та на момент його мобілізації та направлення на військову службу не мав права на відстрочку від призову під час мобілізації. Посилання позивача та його представника на наявність у нього двох неповнолітніх дітей, один з яких є особою з інвалідністю, взагалі неспроможний, оскільки саме позивачем не вжито заходів щодо отримання відстрочки від призову під час мобілізації у зв`язку з вихованням дитини-інваліда.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що суд при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховувати предмет позову, підстави звернення до суду, а також забезпечити дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.

Колегія суддів зазначає, що обставини, на які посилається позивач, а саме порушення процедури мобілізації, протиправність мобілізаційних дій, не носять ознак очевидно протиправних, а є оспорюваними, які не можуть бути ані підтверджені, ані спростовані до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції не піддав критичній оцінці доводи позивача про те, що під час проходження військово-лікарської комісії, не було взято до уваги того, що позивач мав діагноз закритий перелом п`яткових кісток обох стоп, адже позивачем в межах цього спору не заявлені вимоги щодо оскарження дій та висновку ВЛК.

Також без належної оцінки судом першої інстанції залишились й доводи позивача про виховання двох неповнолітніх дітей, один з яких має другу групу інвалідності та потребує постійного догляду та лікування, адже позивачем не надано доказів того, що у зв`язку з цими обставинами у позивача оформлена відстрочка від призову під час мобілізації.

Крім того позивач не довів належними доказами можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених/ оспорюваних прав/ інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року в адміністративній справі № 280/8121/26 скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 20 жовтня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 20 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова