Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №160/12376/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/12376/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року в адміністративній справі №160/12376/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 правил військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час оновлення мобільного застосунку «Резерв+» дізнався про наявність позначок: «Порушення правил військового обліку» та «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП». Вказав, що своєчасно уточнив свої облікові дані ще 27.10.2024р., що підтверджується відомостями військово-облікового документа. При цьому жодних викликів з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивач не отримував, щодо нього жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення складено не було, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач своєчасно уточнив свої облікові дані 27.10.2024, повісток не отримував, протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складався, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилась, а тому підстави для внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку відсутні.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20.02.2026 року під час оновлення мобільного застосунку Єдиного електронного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв+» Позивач дізнався про наявність позначок: «Порушення правил військового обліку» та «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Для з`ясування підстав наявності вищевказаних позначок та оголошення Позивача у розшук, представник позивача звернувся з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.02.2026 № 31/02 та від 12.03.2026 № 34/03.

Натомість листом від 06.03.2026 за № 1558 надана відповідь на адвокатський запит, в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно ОСОБА_1 було направлено звернення Е4776974 від 15 лютого 2026 року у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС. Причиною направлення вищевказаного звернення є неявка ОСОБА_1 за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 13.02.2026 року о 09.30 год.

Також у відповіді на адвокатський запит було зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 у відношенні ОСОБА_1 не складався.

25.03.2026 представник Позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 зі скаргою на дії ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначену скаргу ІНФОРМАЦІЯ_8 було перенаправлено для розгляду до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

13.04.2026 за № 2897 від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшла відповідь, що звернення до Національної поліції України про адміністративне затримання та доставлення здійснюється саме для забезпечення складання протоколу та подальшого винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і передує цьому. Також зазначено, що на даний час у посадових осіб ТЦК відсутні підстави для скасування звернення.

Вважаючи дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

приписку до призовних дільниць;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Військовий облік полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, при цьому, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пунктом 20-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать:

відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Суд враховує доводи з приводу того, що відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення не складався, постанова по справі про адміністративне правопорушення не виносилась.

Однак, суд звертає увагу, що оновлення даних через електронні ресурси має інформаційний характер, однак не звільняє військовозобов`язаного від обов`язку особисто з`явитися до ТЦК та СП для уточнення обліку.

Колегія суддів зазначає, що норми чинного законодавства України не забороняють наявність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо порушення військовозобов`язаним правил військового обліку. При цьому відомості про притягнення до адміністративної відповідальності та відомості про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку не є тотожними поняттями, а тому відсутність протоколу про адміністративне правопорушення та постанови у справі про адміністративне правопорушення сама по собі не свідчить про протиправність внесення до Реєстру відомостей про неприбуття особи за повісткою.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач за повісткою до відповідача не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим відповідачем у порядку, передбаченому пунктами 56, 79 Порядку №1487, направлено звернення до органів Національної поліції для доставлення позивача з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення. Наявність у Реєстрі відповідних позначок є наслідком такого звернення та відображає обставини неприбуття позивача за викликом.

Посилання позивача на уточнення облікових даних 27.10.2024 колегія суддів не приймає, оскільки уточнення облікових даних, у тому числі через електронні ресурси, не звільняє військовозобов`язаного від обов`язку прибути за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року в адміністративній справі №160/12376/26 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року в адміністративній справі №160/12376/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко