Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №160/5649/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №160/5649/26

Суддя: Шальєва В.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/5649/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року (суддя Ільков В.В., повне судове рішення складено 29 травня 2026 року) в справі № 160/5649/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про:

визнання протиправними дій щодо відмови у внесенні інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») про визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку;

зобов`язання внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Звертає увагу, що він має статус особи з інвалідністю внаслідок наявності хронічних захворювань (наявний діагноз: цукровий діабет 1 типу (важка форма), жирова хвороба печінки, діабетична ангіопатія нижніх кінцівок, сенсорна нейропатія нижніх кінцівок, обмінна кардіопатія та енцефалопатія 1 ст), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК (серія 12 ААГ №550707) про встановлення групи інвалідності. Саме ці медичні показники стали підставою для того, що 17 лютого 2012 року позаштатна медична комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалила рішення (відповідно до наказу МОУ №342 від 09.06.2006 року) про визнання нього непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

При цьому до матеріалів справи ним долучені належні докази, а саме витяг з інформаційної системи «Оберіг» (через застосунок «Резерв+», сформованому 13.11.2025 року), у якому містилася інформація, внесена органами військового управління: категорія обліку: «Не військовозобов`язаний»; поточний статус: «Виключено»; підстава зняття/виключення: «непридатні»; постанова ВЛК: «Непридатний з виключенням з військового обліку»; дата ВЛК: « 17.02.2012».

Суд першої інстанції залишив цей доказ без належної правової оцінки, незважаючи на те, що він підтверджує його статус виключеного з військового обліку.

Після звернення до ТЦК 18.12.2025 року наявний другий витяг з системи від 11.02.2026 року, де його дані змінені відповідачем: статус змінено на «Військовозобов`язаний»; дані про постанову ВЛК від 17.02.2012 року вилучені; присвоєно: «Тип відстрочки: п.2 ч.І ст.23... до завершення мобілізації».

Відповідач здійснив ці зміни без проведення нової медичної комісії.

Суд першої інстанції ухилився від надання оцінки факту наявності двох взаємовиключних офіційних витягів, не врахувавши, що зміна статусу відбулася до висунення вимоги про проходження нової ВЛК.

Зауважує, що у 2012 році він досяг 16-річчя, тому згідно з законодавством він перебував на обліку призовників, а не військовозобов`язаних, а штамп про "зняття" стосувався зняття з обліку призовників для подальшого виключення з військового обліку через непридатність (що і було зафіксовано в системі «Оберіг»).

У відзиві відповідач просить залишити рішення без змін.

У відповіді на відзив позивач підтримав свою позицію.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на військовому обліку у відповідача.

Згідно копії тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , за Наказом МОУ №342 від 09.06.2006 року позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, встановлено, що 17.02.2012 року медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за Наказом МОУ №342 від 09.06.2006 року.

Однак, у військово-обліковому документі в інформаційній системи “Резерв+” відображено інформація відносно позивача щодо перебування його на військовому обліку, в статусі військовозобов`язаного, у зв`язку із чим позивачем подано заяву від 18.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 задля внесення відомостей щодо виключення позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг”.

Додатково було подано адвокатський запит з вихідним №18122502 від 18.12.2025 року в інтересах позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо отримання результатів розгляду відповідної заяви.

За результатами звернення отримано відповідь від 06.01.2026 року із зазначенням про те, що з метою актуалізації даних про стан здоров`я та вирішення питань щодо перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 запропоновано ОСОБА_1 пройти військово-лікарську комісію, за висновками якої вирішене питання стосовно перебування ОСОБА_1 на військовому обліку.

Суд першої інстанції зауважив, що позивач не був виключений з військового обліку, а був знятий з нього на підставі наказу МОУ №342, про що у військовому квитку проставлена відмітка про зняття з військового обліку.

Оскільки позивача було саме знято з військового обліку на підставі Наказу МОУ №342 від 09.06.2006 року, а не виключено з нього, суд першої інстанції вважав, що він відповідно до абзацу 7 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232 повинен був повторно взятий на військовий облік.

Крім того, для внесення змін до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , необхідно пройти позаштатну військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_6 за графою II як військовозобов`язаний, з наступним підтвердженням штатної військово- лікарської комісії “ НОМЕР_2 Регіональна ВЛК (м. Дніпро)”.

Враховуючи вищевикладене, з метою об`єктивного визначення ступеня придатності до військової служби та підтвердження законних підстав для виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відповіді на його заяву до ІНФОРМАЦІЯ_5 було запропоновано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_7 для отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії, або оформити направлення через застосунок Резерв+.

Остаточне рішення щодо зміни облікового статусу може бути прийнято після надання відповідного висновку ВЛК, виданого у встановленому законодавством порядку.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо вимоги до позивача звернутися до ТЦК та СП для оновлення даних та проходження медичного огляду, є правомірними та такими, що вчинені відповідачем в межах повноважень і чинного законодавства.

Суд визнає висновки суду першої інстанції необґрунтованими.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з дитинства (а.с. 27), інвалідність встановлена на строк до 01 жовтня 2026 року.

Рішенням ВЛК від 17 лютого 2012 року позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до витягу з військово-облікового документу ОСОБА_1 (додаток Резерв+), сформованого 13 листопада 2025 року, ОСОБА_1 відноситься до категорії невійськовозобов`язаних (а.с. 14).

Відомості про постанову ВЛК: непридатний з виключенням з військового обліку, дата ВЛК – 17.02.2012 року.

Дата уточнення даних – 26.05.2024.

Відповідно до витягу з реєстру «Оберіг» від 11 лютого 2026 року позивач має статус військовозобов`язаного, інформація про постанову ВЛК від 17.02.2012 року відсутня, присвоєно: «Тип відстрочки: п.2 ч.І ст.23... до завершення мобілізації».

На звернення представника позивача з адвокатським запитом відповідачем листом від 06 січня 2026 року з метою актуалізації даних про стан здоров`я та вирішення питань щодо перебування на військовому обліку запропоновано ОСОБА_1 пройти військово-лікарську комісію, за висновками якої вирішене питання стосовно перебування ОСОБА_1 на військовому обліку.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі – Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Згідно з частинами першою - п`ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 37 Закону № 2232-ХІІ врегульовано питання взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Так, за положеннями частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:

які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд;

які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;

які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників;

які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;

2) на військовий облік військовозобов`язаних:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

3) на військовий облік резервістів:

які зараховані до військового оперативного резерву;

які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;

резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.

Громадянам України, взятим на військовий облік, роз`яснюються права та обов`язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.

Приписами частини шостої статті 37 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже, оскільки позивач визнаний непридатним до військової служби, він підлягав виключенню з військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації) станом на березень 2022 року визначав Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921 (далі - Порядок № 921).

За положеннями пункту 56 Порядку №921 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством.

(...)

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

(...)

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Отже, законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

При цьому різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, й не можуть бути повторного взяті чи поновлені на військовому обліку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 17 лютого 2012 року на підставі висновку військово-лікарської комісії визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Ця обставина підтверджена витягом з інформаційної системи «Оберіг» (застосунок «Резерв+», сформований 13 листопада 2025 року), у якому містилася інформація, внесена органами військового управління: категорія обліку: «Не військовозобов`язаний»; поточний статус: «Виключено»; підстава зняття/виключення: «непридатні»; постанова ВЛК: «Непридатний з виключенням з військового обліку»; дата ВЛК: « 17.02.2012».

У тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 призовника Індустріально- ІНФОРМАЦІЯ_9 проставлено відбиток штампу «Знятий з військового обліку 02.04.2012».

В подальшому РТЦК, не зважаючи на виключення позивача із військового обліку та відсутність у позивача внаслідок цього статусу військовозобов`язаного, повторно взято позивача на військовий облік, про що внесено запис у реєстр військовозобов`язаних.

Отже, оскільки позивач визнаний непридатним до військової служби, виключений з військового обліку та втратив статус військовозобов`язаного, відповідачем протиправно поновлено його на військовому обліку.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивач не був виключений з військового обліку, а був знятий з нього на підставі наказу МОУ №342, про що у військовому квитку проставлена відмітка про зняття з військового обліку, а оскільки позивача було саме знято з військового обліку на підставі Наказу МОУ №342 від 09.06.2006 року, а не виключено з нього, то він відповідно до абзацу 7 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232 повинен був повторно взятий на військовий облік, є неправильним, адже позивач як особа, що визнана непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджено висновком ВЛК, мала бути виключена з військового обліку, а не знята.

Факт проставлення у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 призовника відбитку штампу «Знятий з військового обліку» не спростовує факту визнання непридатності позивача до військової служби саме із виключенням з військового обліку, а свідчить лише про те, що будучі неповнолітнім на той час (2012 рік), позивач перебував на первинному військовому обліку призовників, а не військовозобов`язаних, відповідно, проставлення відмітки про зняття з військового обліку стосувалось питання зняття позивача обліку призовників для подальшого виключення з військового обліку через непридатність до військової служби.

Більш того, судом першої інстанції взагалі не надана оцінка інформації, наявної у застосунку «Резерв+» (витяг сформовано 13 листопада 2025 року) про виключення позивача з військового обліку через непридатність до військової служби та наявність у позивача статусу «Невійськовозобов`язаний».

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі – Закон № 1951-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Отже, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За положеннями частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема, належать: відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (пункт 17); відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (пункт 17-1).

Статтею 9 Закону №1951-VIII установлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

За положеннями частини третьої статті 13 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Частиною першою статті 14 Закону №1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок №559).

Згідно з пунктом 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Отже, за установленою законодавцем процедурою особа, виявивши щодо себе недостовірні відомості у Реєстрі, має спочатку? звернувся до органу ведення Реєстру (відповідача, як в цьому випадку) з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

При цьому право особи на виправлення відомостей в реєстрі шляхом подання відповідної заяви кореспондує обов`язок органу ведення Реєстру (відповідача) розглянути таку заяву, перевірити відповідність персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним і привести відомостей Реєстру у відповідність з персональними даними такої особи.

Позивач через свого представника звертався до РТЦК з питання внесення змін до реєстру, проте РТЦК листом від 01 січня 2026 року запропоновано позивачу з метою актуалізації даних про стан здоров`я та вирішення питань щодо перебування на військовому обліку пройти військово-лікарську комісію, за висновками якої буде вирішено питання стосовно перебування його на військовому обліку.

Враховуючи відсутність підстав для поновлення позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного, суд визнає протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») про визнання позивача непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

У рішенні в справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04) ЄСПЛ вказав, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Частинами третьою - четвертою статті 245 КАС України установлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи зміст позовних вимог, зважаючи на протиправність поновлення позивача на військовому обліку, єдиним ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.

Відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України на користь позивача суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові втрати зі сплати судового збору у розмірі 3328 грн (1331,20 (судовий збір, сплачений за подання позовної заяви) + 1996,80 (судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги)).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в справі № 160/5649/26 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в справі № 160/5649/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити у справі № 160/5649/26 нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у внесенні інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») щодо визнання ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 19 жовтня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua