Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №340/5140/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/5140/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року (суддя Савонюк М.Я.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Луганській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через представника у липні 2026 року звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не проведення розслідування нещасного випадку, який трапився з позивачем 11 червня 2016 року; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області провести розслідування за фактом поранення, отриманого 11 червня 2016 року на той час поліцейським батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Кіровоград» при ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 705 від 05.10.2020, зареєстрованим 17.11.2020 в Міністерстві юстиції України за № 1139/35422, зі складанням акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 позовну заяву залишено без руху, запропоновано, зокрема, надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску.

Представник позивача 30.07.2026 подав до суду першої інстанції клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив, що нещасний випадок стався 11.06.2016, однак висновок службового розслідування від 11.07.2016 позивач отримав лише в березні 2026 року як додаток до листа Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 12.03.2026 № 31862-2026. Після отримання відповіді позивач неодноразово звертався до Головного управління Національної поліції в Луганській області з заявами про проведення розслідування нещасного випадку та складання акта за формою Н-1, однак листами від 22.04.2026 № 7972-2026 та від 08.06.2026 № 14725-2026 отримав відмову по суті звернень. Вказані обставини свідчать про тривалу бездіяльність відповідача, а тому строк звернення до суду не може вважатися пропущеним.

Суд першої інстанції не знайшов такі доводи обґрунтованими, адже позивач як безпосередній учасник відповідної події та особа, щодо якої проводилося службове розслідування, мав об`єктивну можливість з`ясувати результати такого розслідування, склад оформлених за його наслідками документів, а також факт складання чи нескладення акта про нещасний випадок за встановленою формою.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, суд необґрунтовано обмежив право позивача доступу до суду. Доводи апеляційної скарги є аналогічними тим, що зазначені в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, ухвалу суду залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що спір у цій справі пов`язаний з питаннями проходження позивачем публічної служби. Події, з якими пов`язаний спір, мали місце у 2016 році, що не заперечується позивачем.

Станом на час виникнення події – нещасний випадок з ОСОБА_1 , за наслідком якого ГУНП в Кіровоградській області проведено службове розслідування та складений висновок від 11.07.2016, чинною редакцією статті 99 КАС України було передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Чинна редакція Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 122) містить аналогічні норми.

Відповідно, для правильного визначення початку перебігу строку звернення суду з позовом має бути встановлено коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Не є оспорюваним з боку позивача про обізнаність щодо проведення за фактом події службового розслідування. Натомість ОСОБА_1 зазначає, що висновок за результатом розслідування був направлений позивачеві лише у 2026 році після його запиту.

У свою чергу суд апеляційної інстанції зазначає, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання вимог норм процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу. Відтак, особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, не допускаючи необґрунтованого зволікання у вчиненні відповідної процесуальної дії.

Колегія суддів зазначає, що звернення у 2026 році до відповідача щодо отримання висновку службового розслідування, яке мало місце у 2016 році, свідчить лише про те, що позивач почав вчиняти активні дії щодо отримання відповідного документу лише зі спливом 10 років після настання обставин, пов`язаних з проходженням публічної служби. Неможливість отримання висновку за результатом службового розслідування, так само як вчинення відповідних дій з метою його отримання у розумний строк, позивачем не доведена.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд апеляційної інстанції повторно наголошує, що поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Позивач наявність таких обставини не довів. При цьому колегія суддів не знаходить обґрунтованими доводи апелянта, що з боку відповідача має місце тривала бездіяльність, адже, як вже було зазначено вище, нещасний випадок з позивачем мав місце у 2016 році, а бездіяльність відповідача обґрунтовується не дотриманням приписів Порядку № 705, затвердженим наказом МВС України від 05.10.2020, який не має зворотної дії в часі.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм процесуального та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року в адміністративній справі № 340/5140/26 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 20 жовтня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 20 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров