Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №280/899/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/899/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року в справі №280/899/26 (головуючий суддя першої інстанції - Новікова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 02.02.2026 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період служби в органах внутрішніх справ з 31.10.2005 року по 06.11.2015 року;

- зобов`язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період служби в органах внутрішніх справ з 31.10.2005 року по 06.11.2015 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період служби в поліції з 07.11.2015 року по 02.07.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити йому індексації грошового забезпечення за період служби в поліції з 07.11.2015 року по 02.07.2021 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2026 року до участі у справі №280/899/26 залучено в якості співвідповідача Головне управління МВС України в Донецькій області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Донецькій області (ГУ МВС) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби в органах внутрішніх справ з 25.07.2007 року по 06.11.2015 року.

Зобов`язано Головне управління МВС України в Донецькій області (ГУ МВС) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби в органах внутрішніх справ з 25.07.2007 року по 06.11.2015 року.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби в поліції з 07 листопада 2015 року по 30 жовтня 2017 року включно.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби в поліції з 07 листопада 2015 року по 30 жовтня 2017 року включно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління МВС України в Донецькій області (ГУМВС).

Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Національної поліції в Донецькій області подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що у зв`язку із захопленням незаконними збройними формуваннями «ДНР» адміністративної будівлі ГУ МВС України в Донецькій області, особові справи, накази по особовому складу, видані до 07.07.2014 року, та фінансові документи, в тому числі особові картки, залишилися на тимчасово непідконтрольній українській владі території. Крім того, внаслідок повномасштабного вторгнення рф проти України 24.02.2022 року, архівні відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення особовому складу управління, в якому проходив службу позивач, за період з 07.07.2014 року по 06.11.2015 року було знищено в м.Маріуполі. Позивач проходив службу у підрозділі, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, відомості про особовий склад, фінансування та матеріально-технічне забезпечення якого відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.8 Закону України «Про державну таємницю» віднесені до державної таємниці, тому, з метою захисту державної таємниці та дотримання встановленого законом порядку поводження із зазначеними документами, їх було знищено через збройну агресію рф проти України. Враховуючи вищевикладене, надати довідку про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби в ГУМВС України в Донецькій області з 31.10.2005 року по 06.11.2015 року не надалось можливим. Вважає, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у даній справі у розмірі 6000,00 грн. не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а обсяг і складність виготовлених процесуальних документів не є значним.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач - Національна поліція України подав відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено позицію, аналогічну апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 з 27.10.2005 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 року по 02.07.2021 року проходив службу в Національній поліції України.

02.07.2021 року згідно наказу №359о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п.7 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення, позивач оскаржив таки дії до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі – Закон №580-VIII).

Відповідно до частини п`ятої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №782 до вказаної постанови №1078 внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Вказаний Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Отже, важливим елементом алгоритму нарахування індексації є так званий базовий місяць, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого порогу), визначеного законом.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Так, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Ураховуючи наведені норми законодавства, суд першої інстанції правильно вважав обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що індексація грошового забезпечення поліцейських не ставиться в залежність від набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 року по справі №2140/1763/18, від 21.01.2021 року по справі №160/35/20, яка враховується судом під час прийняття рішення по даній справі.

Як встановлено судом першої інстанції, за період з 01.11.2017 року по 02.07.2021 року позивачу виплачена індексація грошового забезпечення, що підтверджується довідкою Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Донецькій області від 25.02.2026 року №102.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем - ГУНП в Донецькій області протиправно не було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року включно, у зв`язку з чим наявні підстави для зобов`язання відповідача - ГУНП в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу індексацію за зазначений період.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Національної поліції України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період служби в органах внутрішніх справ з 31.10.2005 року по 06.11.2015 року, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 19 Закону України «Про міліцію» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

За змістом п.1.14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499, індексація грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу МВС здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналогічний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 05.04.2023 року у справі №420/12157/21.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що право на нараховування та виплату особам рядового і начальницького складу ОВС індексації грошового забезпечення виникло після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №913, якою було внесено зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення (Порядок №1078) шляхом доповнення у пункті 2 абзаці 5 після слова «військовослужбовців» словами «осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби», тобто з 25.07.2007 року.

Враховуюче наведене, з огляду на відсутність доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби в ОВС, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині періоду з 25.07.2007 року по 06.11.2015 року, проте обов`язок щодо проведення відповідної індексації має бути покладений на Головне управління МВС України в Донецькій області (ГУМВС), оскільки у спірний період позивач не перебував у трудових відносинах з Національною поліцією України.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому в цій частині рішення суду не переглядається.

Відповідач, посилаючись в апеляційній скарзі на неспівмірність стягнутої на користь позивача суми витрат на правничу допомогу із фактично виконаною послугою, не зазначає, яка на його думку сума витрат на таку допомогу є співмірною.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року в справі №280/899/26 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року в справі №280/899/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко