Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №620/3525/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 620/3525/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року (суддя Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 620/3525/25 стягнуто з Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 червня 2019 року по 18 липня 2022 року у розмірі 110 912,27 грн (сто десять тисяч дев`ятсот дванадцять гривень 27 коп.), за період з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року у розмірі 73 285,90 грн (сімдесят три тисячі двісті вісімдесят п`ять гривень 90 коп.), а всього у розмірі 184 198,17 грн (сто вісімдесят чотири тисячі сто дев`яносто вісім гривень 17 коп.).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 620/3525/25 змінено. В абзаці другому резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року слова та цифри «за період з 20 червня 2019 року по 18 липня 2022 року у розмірі 110 912,27 грн (сто десять тисяч дев`ятсот дванадцять гривень 27 коп.), за період з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року у розмірі 73 285,90 грн (сімдесят три тисячі двісті вісімдесят п`ять гривень 90 коп.), а всього у розмірі 184 198,17 грн (сто вісімдесят чотири тисячі сто дев`яносто вісім гривень 17 коп.)» замінити словами та цифрами «за період з 20 червня 2019 року по 18 липня 2022 року у розмірі 80 035,85 (вісімдесят тисяч тридцять п`ять) гривень 85 копійок, за період з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року у розмірі 17 816,12 (сімнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 12 копійок, а всього в розмірі 97 851,97 (дев`яносто сім тисяч вісімсот п`ятдесят одна) гривня 97 копійок». В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 620/3525/25 залишити без змін.

ОСОБА_1 у червні 2026 року подав до суду першої інстанції заяву, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 620/3525/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року у встановленні судового контролю відмовлено.

Суд виходив з того, що виконавчі листи по справі № 620/3525/25 позивачу не видавались, з відповідною заявою позивач не звертався. З поданої позивачем заяви не вбачається, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть в подальшому очікуваного результату, або, що відповідач буде створювати перешкоди для виконання такого рішення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким заяву про встановлення судового контролю задовольнити. Зазначає, що суд має забезпечити належне та повне виконання рішення, яке набрало законної сили незалежно від відкриття виконавчого провадження. До того ж суд не врахував, що позивач проходить військову служби, а тому не може скористатися іншим способом захисту своїх права (отримання виконавчих листів та звернення до виконавчої служби).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, закон у певній категорії справи, до якої відноситься і ця справа, наділяє суд правом, а не обов`язком, по встановленню судового контролю за виконанням судового рішення.

Реалізуючи таке права, суд має перевірити своєчасність та повноту виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а також, з урахуванням обґрунтування заяви та наявних доказів, чи є об`єктивна необхідність у встановленні судового контролю в порядку статті 382 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що законодавець на рівні з механізмом судового контролю за виконанням рішення також ввів окрему процедуру, яка покликана забезпечити виконання судового рішення спеціально уповноваженим органом – виконавчою службою, в порядку Закону України «Про виконавче провадження». Цей закон визначає чіткі дії, які має вчинити виконавець при здійсненні примусового виконання рішення, наділяє його певними повноваженнями, у тому числі щодо накладання штрафу, з метою спонукання боржника діяти добросовісно під час виконання рішення суду. Відтак, вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження є в повній мірі ефективним способом забезпечення виконання рішення суду. Доцільність додаткового встановлення судового контролю заявником не доведено.

При цьому колегія суддів не знаходить слушними доводи апелянта про неможливість отримання виконавчих листів та звернення до виконавчої служби у зв`язку з проходженням військової служби, адже позивач має можливість звертатися до суду з іншими заявами, скаргами та клопотаннями через систему «Електронний суд», а тому є незрозумілими доводи ОСОБА_1 щодо неможливості отримання виконавчих листів.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року в адміністративній справі № 620/3525/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 20 жовтня 2026 року та оскарженню не підлягає згідно з приписами статті 328 КАС України.

Повна постанова складена 20 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров