Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №280/6884/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/6884/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року (суддя Конишева О.В.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі № 280/6884/25, яке набрало законної сили 01.12.2025, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані ним дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

ОСОБА_1 у липні 2026 року через представника подав до суду першої інстанції заяву, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/6884/25.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у встановленні судового контролю відмовлено.

Суд виходив з того, що представником позивача не наведено жодних обґрунтувань необхідності встановлення судового контролю, окрім посилання на невиконання належним чином судового рішення, тоді як виконання рішення суду, у випадку відмови відповідача виконати його в добровільному порядку, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Правовою ж підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі № 826/9960/15 (№ 11-1403апп18).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким заяву про встановлення судового контролю задовольнити. Зазначає, що суд має забезпечити належне та повне виконання рішення, яке набрало законної сили незалежно від відкриття виконавчого провадження.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, закон у певній категорії справи, до якої відноситься і ця справа, наділяє суд правом, а не обов`язком, по встановленню судового контролю за виконанням судового рішення.

Реалізуючи таке права, суд має перевірити своєчасність та повноту виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а також, з урахуванням обґрунтування заяви та наявних доказів, чи є об`єктивна необхідність у встановленні судового контролю в порядку статті 382 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що законодавець на рівні з механізмом судового контролю за виконанням рішення також ввів окрему процедуру, яка покликана забезпечити виконання судового рішення спеціально уповноваженим органом – виконавчою службою, в порядку Закону України «Про виконавче провадження». Цей закон визначає чіткі дії, які має вчинити виконавець при здійсненні примусового виконання рішення, наділяє його певними повноваженнями, у тому числі щодо накладання штрафу, з метою спонукання боржника діяти добросовісно під час виконання рішення суду. Відтак, вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження є в повній мірі ефективним способом забезпечення виконання рішення суду. Доцільність додаткового встановлення судового контролю заявником не доведено.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року в адміністративній справі № 280/6884/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 20 жовтня 2026 року та оскарженню не підлягає згідно з приписами статті 328 КАС України.

Повна постанова складена 20 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова