Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №160/3339/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №160/3339/26

Суддя: Ясенова Т.І.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/3339/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного агентства України Плейсіті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року (суддя Врона О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України Плейсіті про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного агентства України Плейсіті, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті № 189-Р від 11.12.2025 «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 ».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державного агентства України ПлейСіті № 189-Р від 11.12.2025 «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 ».

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства України ПлейСіті судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 16 640 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовано апеляційну скаргу, зокрема, наступним.

Під час розгляду справи представником Агентства ПлейСіті подавались заперечення щодо аргументів, викладених у висновку експерта.

Оскільки об`єктом семантико-текстуальної експертизи є лінгвістичні ознаки тексту» а не його правовий статус» відповідь на некоректно поставлене питання не може вважатися допустимим та належним доказом.

Експерт надав відповідь на питання, яке вимагає правової кваліфікації дій, то прямо заборонено п. 2.3 розд. II Інструкції № 53/5. Вирішення питання про те, чи є матеріал рекламою, не належить до компетенції експерта-лінгвіста, а тому є юридично нікчемним.

Експерт-лінгвіст не є фахівцем із законодавства про рекламу, азартні ігри чи медіаправа. Він не може кваліфікувати відеозапис як «рекламу азартних ігор» з правової точки зору як і в цілому трактувати норми законодавства на власний розсуд.

Висновок експерта містив методичні, логічні та компетенційні недоліки, експерт вийшов за межі своєї кваліфікації та здійснив правовий аналіз.

Заявник посилається на помилкове неврахування листа ТОВ «СІТІКОД» за вих. № 22/05/26 від 22.05.2026 в якому повідомлено, що клієнтський рахунок гравця ОСОБА_1 (додаткова інформація для ідентифікації гравця: РНОКПП НОМЕР_1) на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_4 організатора азартних ігор ТОВ «СІТІКОД» - не зареєстровано.

Відповідь ТОВ «СІТІКОД» спростовує тезу про «life-stile» контент ОСОБА_1 та доводить рекламний характер публікацій, а то критично важливим для повного та об`єктивного встановлення обставив справи та вирішення адміністративного спору. Все те що Позивачку намагається подати як «life-stile» контент жодного відношення не має до побуту ОСОБА_1 , оскільки в азартні ігри вона не грала.

Агентством ПлейСіті укладено Договір з надання послуги незалежного науково-аналітичного дослідження наданого висновку лінгвістичної експертизи від 15.07.2026 № 36 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс судових експертиз».

Відповідно до Незалежного науково-аналітичного дослідження за результатами аналізу Висновку експерта № 231/26-21 встановлено, що документ має формальну структуру експертного висновку: вступну частину, опис наданих матеріалів, перелік поставлених питань, виклад нормативної та наукової бази, дослідницьку частину та підсумкові висновки.

За результатами незалежного науково-аналітичного дослідження Висновку експерта за результатами проведення лінгвістичної (семантико- текстуальної) експертизи від 29.04.2026 № 231/26-21 встановлено:

- висновок має формальну структуру експертного документа, однак не повною мірою відповідає вимогам повноти лінгвістичного дослідження;

- у висновку формально дотримано загальної послідовності викладу, проте логічний зв`язок між окремими елементами дослідження та підсумковими судженнями не завжди є достатньо обґрунтованим;

- висновок містить посилання на наукові джерела та методи лінгвістичного аналізу, однак застосування цих методів до конкретних матеріалів не в усіх частинах є достатньо розкритим;

- в окремих частинах експерт вийшов за межі спеціальних знань у галузі лінгвістики, оскільки сформулював судження, що мають характер правової оцінки або правової кваліфікації;

- у висновку наявні методичні недоліки, пов`язані з недостатнім розмежуванням лінгвістичних, комунікативних і правових категорій;

- дослідження контексту матеріалів не є повним, оскільки не в усіх випадках комплексно враховано взаємодію тексту, відеоряду, гіперпосилань, візуальних елементів та загального комунікативного ефекту;

- у висновку містяться судження, які можуть розцінюватися як правова кваліфікація досліджуваних матеріалів щодо їх відповідності або невідповідності нормам Закону України «Про рекламу»;

- у висновку наявна часткова підміна лінгвістичних категорій юридичними категоріями та дефініціями матеріального права України.

З огляду на встановлені методичні, логічні та компетенційні недоліки, висновок експерта № 231/26-21 не може бути оцінений як такий, що у повному обсязі відповідає критеріям повноти, послідовності, наукової обґрунтованості та меж спеціальних лінгвістичних знань. Отже, не може бути покладеним в основу рішення суду про задоволення позову.

У рішенні судом зазначено що обов`язковою складовою для притягнення особи до відповідальності є встановлення такої особи та ідентифікації її як порушника законодавства.

Скаржник вважає, що належним чином встановило особу, яка здійснила розповсюдження реклами азартних ігор з порушенням вимог законодавства про рекламу, а саме особу було встановлено за допомогою верифікованого аккаунту в соціальній мережі Instagram. Користувач надавала копію державного посвідчення особи, дані якого збігаються з іменем та фотографією в профілі.

У позовній заяві у відповіді на відзив немає прямого заперечення, що обліковий запис ІНФОРМАЦІЯ_3 в соціальній мережі Instagram належить ОСОБА_1 , яка продовжує вести зазначену сторінку.

Заявник посилається на лист БЕБ якими на думку скаржника підтверджено власність облікового запису ІНФОРМАЦІЯ_3.

Також скаржник зазначає, що Агентство ПлейСіті обмежене рамками законодавчо визначеної процедури закупівлі послуг за державні кошти і фізично не могло прискорити цей процес без порушення фінансової дисципліни. Специфіка публічних закупівель виключає можливість миттєвого замовлення послуг, а тому належний письмовий доказ - науково- аналітичне дослідження - об`єктивно не міг бути виготовлений та наданий суду першої інстанції на момент розгляду справи з незалежних від Відповідача причин. Оскільки цей доказ безпосередньо спростовує висновки оспорюваної лінгвістичної експертизи та має фундаментальне значення для справи, він підлягає обов`язковому дослідженню на стадії апеляційного провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом у рішенні від 16.06.2026 у справі. Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що наданий позивачем висновок експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 29.04.2026 №231/26-21 є належним доказом у справі, який підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами, та обґрунтовано врахував його під час вирішення питання щодо наявності чи відсутності складу порушення законодавства про рекламу.

Водночас вказує, що суд першої інстанції окремо та обґрунтовано встановив відсутність належних доказів того, що саме позивач є особою, яка створила або поширила спірні відеоматеріали. Надані відповідачем документи не підтверджують ані належність відповідного облікового запису у соціальній мережі Instagram саме позивачу, ані факт здійснення нею конкретних дій щодо розміщення або поширення спірного контенту.

Посилання відповідача на необхідність врахування Науково-аналітичного дослідження не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки зазначений документ був створений та поданий вже після ухвалення рішення, а відповідач не довів, що його неподання під час розгляду справи судом першої інстанції зумовлено об`єктивними причинами, які не залежали від його волі.

Зазначає, що відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права під час розгляду справи судом першої інстанції, у тому числі заявити про необхідність отримання додаткового часу для підготовки альтернативного дослідження, проведення додаткової експертизи або подання іншого доказу. Однак таких заяв чи клопотань ним заявлено не було.

За таких обставин позивач вважає, що апеляційна скарга не містить доводів, які б свідчили про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, неповне з`ясування обставин справи або необґрунтованість прийнятого рішення.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву колегія суддів дійшла таких висновків.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2025 № 519-р «Про можливість забезпечення здійснення Державним агентством ПлейСіті функцій і повноважень» погоджено можливість забезпечення здійснення Агентством ПлейСіті покладених на нього згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 № 505 «Про затвердження Положення про Державне агентство України ПлейСіті» функцій і повноважень.

Повноваження Державного агентства України ПлейСіті у сфері організації та проведення азартних ігор визначено Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (у редакції, чинній на даний момент) та Положенням про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 № 505.

Пунктом 1 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 № 505, встановлено, що Державне агентство України ПлейСіті (далі Агентство ПлейСіті) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Пунктом 3 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, зокрема передбачено, що основними завданнями Агентства ПлейСіті є: 1) реалізація державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор, а також за проведенням лотерей в Україні. Відповідно до абзацу тринадцять пункту 4 Агентство ПлейСіті відповідно до покладених на нього завдань виконує функції органу ліцензування господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, приймає рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без руху або без розгляду, видачу ліцензії або відмову у видачі ліцензії, припинення дії ліцензій, а також здійснює інші повноваження органу ліцензування в межах та порядку, встановлених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Підпунктом 8 пункту 5 Положення про Державне агентство України ПлейСіті встановлено, що Агентство ПлейСіті з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво Агентства ПлейСіті в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, зокрема через посадових осіб юридичної служби апарату Агентства ПлейСіті або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Агентства ПлейСіті в судах та інших органах через представників.

17.11.2025 начальником відділу контролю за дотриманням законодавства про рекламу Департаменту цифрових рішень та здійснення контрольно-наглядових функцій Сергієм Кучеруком складено доповідну записку з пропозицією розпочати адміністративне провадження у справі про порушення вимог законодавства про рекламу, на ім`я голови Державного агентства України ПлейСіті Геннадія Новікова.

В доповідній записці вказано про надходження повідомлення ОСОБА_3 про порушення у сфері азартних ігор від 12 серпня 2025 року, в якому міститься інформація щодо можливого порушення вимог законодавства про рекламу у сфері азартних ігор, а саме розповсюдження реклами азартних ігор на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 на платформі спільного доступу до інформації Instagram за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5.

В доповідній записці, також, зазначено, що керуючись абзацом двадцять другим підпункту 3 пункту 4 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 травня 2025 року № 505, Державним агентством України ПлейСіті здійснювався моніторинг платформи спільного доступу до інформації Instagram в мережі Інтернет на предмет розміщення контенту з рекламою азартних ігор. Під час здійснення такого моніторингу було виявлено розміщення на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_3, яка розташована на платформі спільного доступу до інформації Instagram, публікації з розповсюдженням реклами азартних ігор, що містила ознаки порушень законодавства України про рекламу.

Так, 11 серпня 2025 на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 на платформі спільного доступу до інформації Instagram , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщена зникаюча відео-публікація формату «Instagram Stories» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 з наступним текстом: «Я тебе рассказывала, рассказывала, не успела записать... ну, не успела зажать, значит. А-а, получаю ваши сообщения о том, что у вас тоже получается выигрывать. Я уже три раза выводила кэш, поэтому напишу вам дальше, какие игры я играю. Классный сайт, действительно, на нём можно поднять мани» (мовою оригіналу).

Наступна публікація від 11 серпня 2025 року, після вищезазначеної, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7, яка містить повідомлення з текстом «Бананзааааааа» з гіперпосиланням, при натисканні на яке здійснюється перенаправлення на вебсайт ІНФОРМАЦІЯ_8.

На веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4/ міститься інформація, що онлайн-казино BETON проводить свою діяльність на підставі ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет, видана ТОВ «СІТІКОД» 20.11.2023 на підставі рішення КРАІЛ №364 від 03.11.2023 (зі змінами, внесеними рішенням №323 від 20.06.2024).

Згідно з інформацією, що міститься у реєстрах, формування та ведення яких здійснює Агентство ПлейСіті, ТОВ «СІТІКОД» (код ЄДРПОУ 45358454, місцезнаходження: 04123, місто Київ, вулиця Байди Вишневецького, будинок 3Б) здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ №364 від 03.11.2023 (зі змінами, внесеними рішенням №323 від 20.06.2024), місце провадження діяльності - вебсайт ІНФОРМАЦІЯ_4, бренд BETON. Таким чином, можливим замовником реклами є ТОВ «СІТІКОД».

Агентством ПлейСіті, з метою належного реагування на порушення, виявленні в процесі моніторингу мережі інтернет, та встановлення винних осіб листом від 03.10.2025 №4-7/1734 був направлений запит до Бюро економічної безпеки України із переліком облікових записів щодо надання інформації про власників таких облікових записів на платформі спільного доступу до інформації Instagram.

Проаналізувавши відповідь Територіального управління БЕБ у м. Києві, надану листом від 03.11.2025 № 2102/4, відповідачем встановлено, що власницею облікового запису на платформі спільного доступу до інформації Instagram за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 .

Всі вищезазначені факти дають підстави відповідачу вважати, що обліковий запис користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 на платформі спільного доступу до інформації Instagram за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 належить ОСОБА_2 , та використовувався для розповсюдження реклами в комерційних цілях.

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження фізичної особи - підприємця: АДРЕСА_3 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_2 ) з основним видом економічної діяльності 73.11 Рекламні агентства.

В Реєстрі суб`єктів у сфері медіа, держателем та технічним адміністратором якого є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, відсутні відомості про реєстрацію сторінки користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 на платформі спільного доступу до інформації Instagram в якості медіа.

Таким чином, встановлена така сукупність фактів, як володіння ОСОБА_2 обліковим записом користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 на платформі спільного доступу до інформації Instagram, реєстрація ОСОБА_2 як ФОП з основним видом діяльності 73.11 Рекламні агентства, здійснення ОСОБА_2 діяльності, на платформі спільного доступу до інформації Instagram, як популярної особи, оскільки кількість її підписників дорівнює 378 тисячам, а саме особи, яка регулярно поширювала інформацію під своїм редакційним контролем через власний обліковий запис ІНФОРМАЦІЯ_3 на платформі спільного доступу до інформації Instagram.

Зазначене може свідчити, що ФОП ОСОБА_1 є виробником та розповсюджувачем реклами онлайн-казино «BETON» організатора азартних ігор ТОВ «СІТІКОД» на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 у соціальній мережі Instagram.

Зафіксовані факти містять ознаки порушення вимог законодавства про рекламу азартних ігор, зокрема частини першої, абзацу четвертого та п`ятого частини другої, абзацу чотирнадцятого частини першої статті, частини третьої, частини п`ятої, частини восьмої та частини одинадцятої статті 22-1 Закону про рекламу.

17.11.2025 Державним агентством України Плейсіті складено повідомлення №4-8/2304 «Про залучення до участі в адміністративному провадженні», відповідно до якого Агентством ПлейСіті, у зв`язку з надходженням повідомлення від ОСОБА_3 про порушення у сфері азартних ігор від 12 серпня 2025 року, в якому міститься інформація щодо можливого порушення вимог законодавства про рекламу у сфері азартних ігор, а саме розповсюдження реклами азартних ігор на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 на платформі спільного доступу до інформації Instagram за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 та за результатом моніторингу платформи спільного доступу до інформації Instagram на предмет розміщення контенту з рекламою азартних ігор, за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_2 11 серпня 2025 року було виявлено рекламу азартних ігор з об`єктом права інтелектуальної власності «BETON».

Згідно з інформацією, що міститься у реєстрах, формування та ведення яких здійснює Агентство ПлейСіті та яка розміщена на офіційному веб-сайті ПлейСіті, ТОВ «СІТІКОД» проводить діяльність з організації та проведення азартних ігор на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 03.11.2023 № 364, та використовує у своїй діяльності бренд організатора азартних ігор «BETON». Зафіксована реклама за посиланням розповсюджувалась з ознаками порушення вимог Закону про рекламу.

У зв`язку з цим Агентством ПлейСіті розпочато адміністративне провадження у справі про порушення вимог законодавства про рекламу, а ОСОБА_2 долучається до розгляду справи про порушення вимог законодавства про рекламу як учасник.

11.12.2025 Агентством ПлейСіті складено протокол №31 про розгляд справи у Державному агентстві ПлейСіті про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 .

02.12.2025 Державним агентством України Плейсіті складено акт №14/3/2025 про порушення законодавства про рекламу.

В акті зазначено, що відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру», частини першої статті 26 Закону України «Про рекламу» (далі - Закон про рекламу), уповноваженими посадовими особами Агентства ПлейСіті за результатами здійснення контролю за дотриманням законодавства України про рекламу у сфері організації та проведення азартних ігор 11 серпня 2025 року на сторінці власника облікового запису (далі - користувач) ІНФОРМАЦІЯ_3 на платформі спільного доступу до інформації Instagram за посиланнями:

ІНФОРМАЦІЯ_6;

ІНФОРМАЦІЯ_7,

виявлено рекламу організатора азартних ігор ТОВ «СІТІКОД», яка розміщувалась з порушенням вимог абзаців першого-восьмого частини першої, абзацу четвертого та п`ятого частини другої, частин третьої, п`ятої, шостої, восьмої, дев`ятої та одинадцятої статті 22-1 Закону про рекламу, складено цей акт.

За результатами здійснення аналізу наявної інформації уповноваженими особами Агентства ПлейСіті встановлено таке:

1. в матеріалах адміністративного провадження відсутні докази, що ТОВ «СІТІКОД» здійснювалось замовлення реклами, розповсюдженої за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_6; ІНФОРМАЦІЯ_7.

2. Розповсюджувачем реклами азартних ігор за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_6; ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_2 .

3. Виробником реклами азартних ігор за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_2 який незаконно використовував доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_4/ організатора азартних ігор ТОВ «СІТІКОД», є ОСОБА_2 .

В акті вказано, що ОСОБА_2 , як розповсюджувач та виробник реклами азартних ігор за посиланнями:

ІНФОРМАЦІЯ_6;

ІНФОРМАЦІЯ_7, є особою, винною у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення, а також виробництва з порушенням прав третіх осіб, реклами азартних ігор, зокрема вимог абзаців першого-восьмого частини першої, абзацу четвертого та п`ятого частини другої, частин третьої, п`ятої, шостої, восьмої, дев`ятої та одинадцятої статті 22-1 Закону про рекламу.

11.12.2025 Державним агентством України ПлейСіті прийнято рішення №189-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 », яким вирішено застосувати до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження фізичної особи: АДРЕСА_3 ) фінансову санкцію (штраф) у розмірі 4 800 000 (чотири мільйони вісімсот тисяч) грн, відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 року № 768-IX (далі - Закон № 768-IX) визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови проведення азартних ігор.

Положенням частини 1 статті 1 Закону визначено, зокрема:

6) бренд організатора азартних ігор - сукупність якісних характеристик, які дають змогу будь-якій особі розрізняти організаторів азартних ігор; зокрема, торговельні марки, корпоративний (фірмовий) стиль, логотип, інші об`єкти інтелектуальної власності;

37) організатор азартних ігор - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог цього Закону;

39) організатор азартних ігор казино в мережі Інтернет - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет відповідно до цього Закону;

40) організатор букмекерської діяльності - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та/або в мережі Інтернет відповідно до цього Закону;

41) організатор гри в покер в мережі Інтернет - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації гри в покер в мережі Інтернет (онлайн-покер) відповідно до цього Закону;

42) організатор казино - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати господарську діяльність з організації та проведення азартних ігор у гральному закладі казино відповідно до цього Закону;

Згідно статті 59 Закону № 768-IX до рекламодавців, виробників реклами та/або розповсюджувачів реклами за порушення встановлених законодавством вимог до реклами азартних ігор, реклами торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, застосовується штраф у розмірі 600 мінімальних заробітних плат.

До рекламодавців, виробників реклами та/або розповсюджувачів реклами за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої частиною другою статті 26 Закону України «Про рекламу», на вимогу Уповноваженого органу застосовується штраф у розмірі 3 мінімальних заробітних плат.

Фінансові санкції (штрафи), передбачені цією статтею, застосовуються за рішенням Уповноваженого органу у порядку, передбаченому статтею 58 цього Закону.

Відповідно до ч.2, 4 ст. 58 Закону № 768-IX фінансові санкції (штрафи), передбачені цим Законом, застосовуються за рішенням Уповноваженого органу, що набирає законної сили з дня його прийняття. Рішення Уповноваженого органу про застосування до організатора азартних ігор фінансових санкцій (штрафів) повинно бути вмотивованим та містити конкретну обґрунтовану причину, що стала підставою для прийняття такого рішення.

Порядок застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р. № 101 Відповідно до частини четвертої статті 58 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» затвердив Порядок застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», який визначає механізм застосування Агентством ПлейСіті фінансових санкцій (штрафів), передбачених статтями 58 та 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (п.1 Порядку).

За пунктом 3 Порядку, фінансова санкція (штраф) застосовується у розмірах, передбачених Законом.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що Підставою для прийняття рішення Агентства ПлейСіті про застосування фінансових санкцій (штрафів) до організаторів азартних ігор та інших суб`єктів господарювання у випадках, передбачених Законом, є, зокрема: акт, складений Агентством ПлейСіті про порушення вимог законодавства про азартні ігри та/або законодавства про рекламу.

Тобто, законодавець визначає підставу (акт) для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій (штрафів) до суб`єктів господарювання, які порушили вимоги законодавства про рекламу.

Відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулюються Законом України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03.07.1996 (далі - Закон № 270/96-ВР).

Статтею 1 Закону № 270/96-ВР визначено:

14) прихована реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду у програмі аудіального чи аудіовізуального медіа, матеріалах в іншому медіа, за допомогою інших рекламних засобів, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може ввести в оману споживачів реклами щодо справжньої мети таких програм чи інших матеріалів;

15) реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару;

19) рекламодавець - особа, яка є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами;

Відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 26 Закону № 270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері - щодо реклами у сфері організації та проведення азартних ігор.

На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю (частина 2 статті 26 Закону № 270/96-ВР).

Згідно з ч.1 ст. 22-1 Закону № 270/96-ВР реклама азартних ігор, реклама торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри (далі - реклама азартних ігор), забороняється, крім реклами: у лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа з 23 години до 6 години; у спеціалізованих виданнях, присвячених азартним іграм та/або спорту, призначених для осіб старше 21 року; безпосередньо у приміщеннях гральних закладів; на веб-сайтах організаторів азартних ігор та/або в мобільних додатках організаторів азартних ігор, через які провадиться діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, а також на веб-сторінках організаторів азартних ігор на платформах спільного доступу; у зареєстрованих відповідно до Закону України «Про медіа» онлайн-медіа, призначених для осіб старше 21 року; у зареєстрованих відповідно до Закону України "Про медіа" нелінійних аудіовізуальних медіа, за умови застосування технічної можливості щодо спрямування реклами на осіб старше 21 року; на платформах спільного доступу до інформації, платформах спільного доступу до відео, пошукових системах (пошукових сервісах), за умови застосування технічної можливості таких платформ та систем (сервісів) щодо спрямування реклами на осіб старше 21 року.

Забороняється: пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування витрат для доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх; розміщення зображення або згадування азартних ігор, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, на будь-яких товарах (предметах), крім розміщення на товарах (предметах), що використовуються під час проведення азартних ігор, а також крім розміщення торговельних марок спонсора, за умови дотримання вимог, передбачених частиною четвертою цієї статті; пропонування безоплатних бонусів (будь-яких інших заохочень) замість внесення ставки; здійснення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб засобами поштового зв`язку, мобільного зв`язку, електронних комунікацій з метою надання інформації про азартні ігри; поширення реклами азартних ігор на тимчасово окупованій території України.

Вимоги, передбачені цією статтею для реклами азартних ігор, поширюються також на будь-які інформаційні повідомлення про здійснення благодійної діяльності організаторами азартних ігор, їх афілійованими особами чи будь-якими іншими особами з використанням бренда організатора азартних ігор, зазначення організаторів азартних ігор чи їхніх брендів як спонсорів, партнерів певної діяльності чи заходу в рекламних матеріалах інших замовників.

Розміщення організатором азартних ігор мобільного додатка, призначеного для участі в азартних іграх, у магазинах мобільних додатків не вважається рекламою.

Аналіз зазначених норм свідчить, що законодавством передбачена відповідальність рекламодавців за порушення встановлених законодавством вимог до реклами азартних ігор, реклами торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, порушення вимог ст. 22-1 Закону № 270/96-ВР.

Колегія суддів зазначає, що за визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 270/96-ВР, реклама є інформацією про особу, ідею та/або товар, призначеною для формування або підтримання у прямий або непрямий спосіб обізнаності споживачів реклами та їхнього інтересу щодо таких особи, ідеї та/або товару.

Отже, законодавець визначаючи поняття реклами чітко вказав на те, що вона може існувати в двох формах: пряма та непряма реклама. До непрямої реклами належить, зокрема, спонсорство, а тому повідомлення про спонсора в рекламному сюжеті не виключається з поняття реклами як такої. Вирішальним для кваліфікації інформації як реклами є не заявлена мета її поширення, а її зміст, спосіб подання та об`єктивна здатність формувати або підтримувати інтерес споживачів до відповідного суб`єкта господарювання, товару чи знаків для товарів і послуг.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2026 року справа № 320/33758/24.

Під спонсорством розуміється добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно власного імені, найменування, комерційного (фірмового) найменування, найменування товару, торговельної марки, яка знаходиться у власності таких осіб або правомірно ними використовується.

У постанові Верховного Суду від 04 09.2019 по справі №1340/4421/18 зазначено: «Певна інформація може бути визнана рекламою тоді, коли вона вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісні показники, країну походження, виробника тощо. Враховуючи те, що на спірній вивісці міститься інформація, яка не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг позивача, вона не є інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством, а тому суди вважали, що така вивіска не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами».

Як зазначалось, частина 1 статті 22-1 Закону № 270/96-ВР встановлює пряму заборону реклами азартних ігор, а також торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, засобами зовнішньої реклами, без розмежування залежно від того, чи є така реклама прямою або непрямою.

У відповідності до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 8 Конституції України,ст.6 КАС Українита ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Матеріали справи свідчать, що позивача притягнуто до відповідальності на підставі ч.1 ст. 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», у зв`язку з встановленням Державним агентством ПлейСіті порушення позивачем вимог ст.22-1 Закону України «Про рекламу», а саме, розміщення на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 у соціальній мережі Instagram реклами онлайн-казино «BETON» організатора азартних ігор ТОВ «СІТІКОД».

Приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Хоча ця справа Європейського суду стосується податкового спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Одночасно суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних й допустимих доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд зобов`язаний свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (до таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі № 826/15560/15).

Як правильно зазначено судом першої інстанції у випадку доведення того факту, що профіль належить та використовується особою позивача, така особа може бути притягнута до відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 були поширені відеоматеріали, що стали підставою для адміністративного провадження.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до власника соціальної мережі «Інстаграм» із запитом щодо отримання відомостей про особу, яка використовує профіль ІНФОРМАЦІЯ_3.

Щодо посилання скаржника на те, що акаунт в соціальній мережі Instagram є верифікованим, що підтверджує відповідність облікового запису реальній фізичній особі, оскільки передбачає надання користувачем копії державного посвідчення особи, дані якого збігаються з іменем та фотографією в профілі, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не підтверджують надання таких документів позивачем, сам факт наявності відповідної відмітки не свідчить про вчинення вказаних дій, та не підтверджує особу яка вчиняла такі дії.

Щодо посилання скаржника на лист Бюро економічної безпеки України від 31.10.2025 №11/3.3.4/11276-25, як вірно зазначено судом першої інстанції, у листі Бюро економічної безпеки України повідомлено, що встановлення особи, профіль якої відображається в досліджуваних соціальних мережах, не є тотожним встановленню технічного або юридичного власника такого профілю, що вказує на припущення. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

Відповідно до ч.1 ст. 68 Кодексу адміністративного судочинства України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Згідно з ч.2 ст. 68 Кодексу адміністративного судочинства України експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.

На підставі ч. 3 ст. 68 Кодексу адміністративного судочинства України експерт зобов`язаний дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

За приписами частини 3 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи.

Експертиза виготовлена до відкриття провадження в адміністративній справі на підставі постанови органу досудового розслідування за клопотанням позивачки, яка оплатила її вартість.

За положенням статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Отже, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 КАС України.

Так, матеріали справи містять висновок експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ), складений 29.04.2026 №231/26-21, відповідно до якого:

1. Наданий на дослідження матеріал свідчить, що об`єктивний зміст висловлення (тексту) сториз ІНФОРМАЦІЯ_9 являє собою спонтанний монолог-рефлексію, структурований за принципом «потоку свідомості». Тематичне ядро: опис випадкового успіху в межах ігрового інтерфейсу, що подається як елемент приватного побуту. Комунікативна стратегія: авторка використовує тактику «своєї людини», де ігрова активність не виокремлюється як професійна чи комерційна діяльність, а розчиняється у звичному форматі щоденного звіту перед підписниками (сторіз). Загальна семантична спрямованість тексту свідчить про домінування експресивної функції мови (вираження почуттів автора) над апелятивною (вплив на глядача). Зміст тексту концентрується на особистій емоції від результату, а не на характеристиках ігрової платформи як об`єкта.

2. За результатами проведеного лінгвістичного аналізу, у межах наданих матеріалів (текст сторіз ІНФОРМАЦІЯ_6) не встановлено мовних маркерів, які б свідчили про наявність прямих форм спонукання до вчинення будь-яких конкретних дій. У тексті не містяться лінгвістичні ознаки волевиявлення, спрямованого на стимулювання адресата до реєстрації, внесення коштів чи участі в іграх. Натомість мовленнєва стратегія автора характеризується як суб`єктивно-описова, де надання посилання має характер необов`язкової технічної супровідної дії.

3. Наданий на дослідження матеріал (текст у сторіз ІНФОРМАЦІЯ_6) дає підстави вважати про домінування в ньому ознак індивідуально-суб`єктивного сприйняття. Автор виступає не як ретранслятор об`єктивних даних, а як суб`єкт, що ділиться персональним емоційним станом. Події та об`єкти, згадані в тексті, подані через призму приватного досвіду, що виключає можливість їх трактування як неупередженої чи загальнозначущої інформації.

4. На підставі проведеного лінгвістичного аналізу, у межах наданих матеріалів та компетенції експерта, можна дійти висновку, що досліджуваний матеріал (текст сторіз ІНФОРМАЦІЯ_6) не містить спеціальних мовних прийомів експресивного синтаксису, характерних для рекламного дискурсу. Синтаксична побудова висловлювань може бути кваліфікована як така, що відповідає ознакам неформального усного мовлення у форматі «персональний блог», де пріоритетом є передавання миттєвої емоції, а не структурний вплив на споживача.

5. Наданий на дослідження матеріал (текст у сторіз ІНФОРМАЦІЯ_6) характеризуються як природне, непідготовлене мовлення. Структурно-семантична організація тексту свідчить про домінування суб`єктивного чинника та спонтанності. Висловлювання за своїми ознаками ідентичні формату приватних роздумів або дружньої розповіді, де головною метою є самовираження автора, а не трансляція підготовленого рекламного повідомлення.

6. Без виходу за межі текстуального аналізу можна вважати, що фраза «Классный сайт, действительно, на нем можно поднять мани» є суб`єктивним оціночним судженням. Вона відображає персональний емоційний стан автора та його індивідуальну інтерпретацію власного ігрового досвіду. У висловлюванні відсутні ознаки фактичного твердження про гарантований прибуток, оскільки воно грунтоване на модальності можливості та оціночній лексиці, що не передбачає виникнення у читача обов`язкових очікувань щодо ідентичного результату.

7. Надане на дослідження повідомлення з текстом «Бананзааааааа» та гіперпосиланням на сторінку beton.ua/registration/ у своєму об`єктивному змісті (повідомлення «Бананзааааааа» з гіперпосиланням) спрямоване на експресивне позначення ігрової ситуації, яка викликала позитивну емоцію в автора. У межах проведеного аналізу виявляє ознаки, характерні для вигуку-ідентифікатора. Гіперпосилання в даному контексті виконує технічну функцію візуалізації джерела емоцій автора в межах його особистого досвіду («обмін особистим досвідом»), не містячи лінгвістичних ознак рекламного чи переконувального спрямування.

8. Наданий на дослідження матеріал «Відео 2.mр4» має виражені ознаки спонтанного оприлюднення інформації про власне дозвілля. Відсутність рекламних кліше, використання розмовного синтаксису та аматорська композиція кадру виключають можливість виконання цього запису за професійним технічним завданням. Висловлювання автора є безпосередньою реакцією на поточні події в його житті, що відповідає формату особистих роздумів та неформального звіту про дозвілля.

9. Досліджувані текстові матеріали за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 за сукупністю ознак (відсутність прямого об`єкта рекламування, спонтанність мовлення, суб`єктивність оцінок та відсутність спонукальних конструкцій) не може розглядатися як реклама азартних ігор. Проаналізовані публікації є формою реалізації права автора на самовираження та інформування своєї аудиторії про аспекти особистого дозвілля у форматі контенту, що створюється користувачем, що не підпадає під регулювання норм законодавства про рекламу.

Експертиза проведена Загнітком Анатолієм - судовим експертом 4 кваліфікаційного класу, доктором філологічних наук, професором, який має вищу філологічну освіту, стаж експертної роботи з 2022 року та кваліфікацію судового експерта за спеціальністю «Лінгвістичне дослідження мовлення» (свідоцтво від 28.12.2022 №538-22/Д, видане ЦКК Міністерства юстиції України, безстроково, наказ МЮ №3565/5 від 10.12.2024).

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для не врахування вказаного висновку, як такого що доводить неправомірність дій відповідача. Інших доказів або обґрунтувань матеріали справи не містять.

Щодо посилання скаржника на незалежне науково-аналітичне дослідження Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс судових експертиз» яка підтвердження невідповідності вказаного вище висновку вимогам законодавства, з огляду на що безпідставність врахування його судом, колегія суддів зазначає, що вищевказаний висновок не скасований та не відкликаний. Наданий скаржником висновок не стосується спірного у справі питання, отже суд не вбачає підстав для його врахування, як такого що доводить правомірність дій відповідача.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що встановлені під час розгляду справи фактичні обставини не дають належних підстав для висновку підтвердження факту рекламування послуг у відеоматеріалах, наданих до суду як доказ наявності порушення позивачем законодавства про рекламу, та відповідно про можливість позивача виступати суб`єктом адміністративного правопорушення, що визначене частиною 1 статтею 59 Закону №768-IX, тобто розповсюджувачем реклами, що свідчить про протиправність оспорюваного рішення відповідача.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, які регламентують спірні правовідносини.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного агентства України Плейсіті залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua