Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №160/1597/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/1597/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/1597/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 без застосування максимального розміру;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 , призначеної відповідно до ЗУ “Про підвищення пре шахтарської праці”, без застосування обмеження її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити з 01.03.2023 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , призначеної відповідно до ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці”, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму за відповідні роки та без обмеження максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 без застосування максимального розміру.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 , призначеної відповідно до ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці”, без застосування обмеження її максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці”, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму за відповідні роки та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

22.09.2026 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткової постанови про стягнення на користь нього судових витрат в суді апеляційної інстанції у розмірі 5500 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що у відзив на апеляційну скаргу він просив суд стягнути на користь позивача судові витрат на правничу допомогу у розмірі 5 500 грн., з яких 500 грн це консультація щодо розгляду справи, 5000 грн – підготовка та подання апеляційної скарги. Однак, суд при ухваленні судового рішення не вирішив питання про стягнення на користь позивача судових витрат.

Розглянувши заяву позивача колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно до положень статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин 4, 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 6, 7 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимоги частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно вимог статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, як зазначено вище, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Зайцевою О.П. був укладений договір від 05.01.2026, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання по наданні правової допомоги для захисту прав, свобод та інтересів клієнта, який бере участь у цивільному, адміністративному провадженнях в судах першої та апеляційної інстанцій, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату винагороду (гонорар) за надання правничої допомоги. (п. 1.1 Договору)

Відповідно до п. 4.1 Договору, Клієнт зобов`язується оплатити правову допомогу адвоката, який буде вести його справу на підставі ордера, у розмірі та в порядку, що становлений в додатку №1 до цього договору.

Протоколом, який є додатком №1 до Договору від 05.01.2026, сторони узгодили вартість послуг адвоката.

Відповідно до акту виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги №01від 05.01.2026, адвокатом на користь клієнта надані такі послуги: 1. Консультація щодо розгляду справи – 500 грн, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу – 5000 грн.

Погоджені сторонами витрати на правничу допомогу у розмірі 5500 грн. підтверджені поданими суду документами, проте вказана сума витрат не є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг, а розміром витрат співмірним складеності справи та обсягу наданих послуг є 3000 грн.

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову в цій справі про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст. 252 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови та ухвалити додаткову постанову у справі № 160/1597/26.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

В іншій частині в задоволенні заяви ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник