Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №280/417/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/417/26

Головуючий суддя І інстанції – Конишева О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2026 в адміністративній справі №280/417/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.12.2025 за номером № 083850007251, щодо відмови в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди роботи з 01.09.1978 по 14.07.1981; з 26.07.1995 по 18.07.1996 та з 22.07.1996 по 15.10.2001 років, згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 виданої 13.07.1978 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 18.12.2025.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.12.2025 №083850007251.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.1978 по 14.07.1981, з 26.07.1995 по 18.07.1996, з 22.07.1996 по 15.10.2001 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 виданої 13.07.1978, у зв`язку із чим повторно розглянути заяву від 18.12.2025 щодо призначення пенсії за віком.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до страхового стажу правомірно не зараховано: період роботи з 01.09.1978 по 14.07.1981, оскільки відсутні відомості про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі у колгоспі та довідки про реорганізацію підприємства; з 26.07.1995 по 18.07.1996, оскільки відсутня назва підприємства в записі про прийняття на роботу, з 22.07.1996 по 15.10.2001, оскільки відсутня назва підприємства в записі про прийняття на роботу ( відсутні дані в ОК5).

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач, 18.12.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

За принципом екстериторіальності заява розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За результатами розгляду вищевказаної заяви відповідачем прийнято рішення від 24.12.2025 № 083850007251 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача складає 14 років 02 місяці 11 дні.

На підтвердження страхового стажу позивачем було надано трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 виданої 13.07.1978 та за доданими до заяви про призначення пенсії документами до страхового стажу не зараховано:

- період роботи з 01.09.1978 по 14.07.1981, оскільки відсутні відомості про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі у колгоспі та довідки про реорганізацію підприємства;

- період роботи з 26.07.1995 по 18.07.1996, оскільки відсутня назва підприємства в записі про прийняття на роботу;

- період роботи з 22.07.1996 по 15.10.2001, оскільки відсутня назва підприємства в записі про прийняття на роботу (відсутні дані в довідці форми ОК-5).

Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у призначенні йому пенсії є протиправним, порушує його право на соціальний захист, а тому звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділеним правом на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.09.1978 по 14.07.1981, з 26.07.1995 по 18.07.1996, з 22.07.1996 по 15.10.2001, згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 .

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Як видно з матеріалів справи, за доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- період роботи з 01.09.1978 по 14.07.1981, оскільки відсутні відомості про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі у колгоспі та довідки про реорганізацію підприємства;

- період роботи з 26.07.1995 по 18.07.1996, оскільки відсутня назва підприємства в записі про прийняття на роботу;

- період роботи з 22.07.1996 по 15.10.2001, оскільки відсутня назва підприємства в записі про прийняття на роботу (відсутні дані в довідці форми ОК-5).

Приписами ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі- Закон № 1788) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як видно з належної позивачу трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 виданої 13.07.1978 року на ім`я позивача, в розділі російською мовою «членство в колхозе», що на стор.2-3 міститься запис про те, що він 1.09.1978 року прийнятий в члени колгоспу російською мовою «им.Ленина Черниговского р-на Запорожской обл.», відповідно до російською мовою «Прот. соб.уполн. от 1.9.1978» .

При цьому на аркушах 18-19 вказаної трудової книжки містяться відомості про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі позивача у громадському господарстві. До того ж, у графі 6 міститься запис про документи на підставі яких внесено відповідні записи з 1978 по 1981 рік.

Крім того, періоди роботи позивача з 26.07.1995 по 18.07.1996 та з 22.07.1996 по 15.10.2001 років підтверджується записами №№18-19 та 2021 у трудовій книжці від 13.07.1978.

Вказані записи в трудовій книжці містять посилання на підставу їх внесення до трудової книжки, записи про прийняття/реорганізацію/звільнення засвідчено підписом та скріплено відповідною печаткою. Ознаки підчисток та підробок на документах відсутні. Відомості щодо визнання недостовірними відомостей у трудовій книжці у позивача також відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що недотримання окремих правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 та від 21.02.2018 у справі №687/975/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів апеляційного суду погоджуєтья з висновками суду першої інстанції, що спірні періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до страхового стажу останнього необхідного для призначення пенсії за віком.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2026 в адміністративній справі №280/417/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва