Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №464/5002/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5002/25

пр.№ 2/464/4166/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судових засідань Михайлів О.Т.,

представника позивача Пилипчука С.В.,

представника відповідача Репака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №44442491 від 30.08.2021, договором №77529124 від 07.09.2021 у загальному розмірі 19 126,60 грн. В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 30.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №4442491, відповідно до умов товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000 грн., а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надані кредитні кошти та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі та умовах та в строк/термін, що визначені договором. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, що визначені умовами договору. 26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4442491. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4442491 від 30.08.2021. Також 07.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір позики №77529124, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9048 грн зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. Договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №22/02/2022, за умовами якого ТОВ «Вердикт капітал» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №77529124. 10.01.2023 між ТОВ ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №77529124. 18.02.2025 згідно з договором № 18-02/25 ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77529124. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №77529124 від 07.09.2021. Загальний розмір заборгованості щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19 123,66 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 10287.00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 9715,76 грн, заборгованість за комісіями – 9406,78 грн, 3 % річних – 1,12 грн. Вказана заборгованість, на переконання позивача, підлягає стягненню з відповідача.

Представник позивача Пилипчук С.В. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, що викладені в такому, а також у відповіді на відзив. Зазначив, що заборгованість за кредитними договорами розрахована відповідно до погоджених сторонами умов, які передбачають нарахування процентів за користування кредитом, зокрема за понадстрокове користування коштами та в разі продовження строку кредитування. Відповідач був ознайомлений з умовами кредитних договорів та добровільно їх уклав.

Представник відповідача Репак В.В. в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що за умовами договору позики №77529124 від 07.09.2021 кредит у розмірі 9 048,00 грн надано строком на 23 дні під 1,99 % на день. Відтак, проценти за користування кредитом за період з 07.09.2021 року по 30.09.2021 року становлять 4 141,27 грн. Нарахування процентів після закінчення строку кредитування відповідач вважає безпідставним, посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду. Відповідач за вищевказаним договором сплатив загалом кошти у розмірі 11 200,00 грн, з яких: 4 141,27 грн підлягали зарахуванню в рахунок погашення процентів, а решта 7 058,73 грн – у рахунок погашення основної суми кредиту. За таких обставин залишок тіла кредиту становить 1 989,27 грн. Отже, відповідач вважає безпідставним стягнення заявленої позивачем заборгованості в розмірі 16 258,66 грн, оскільки проценти в сумі 9 406,78 грн, частина з яких 5 265,51 нараховані поза межами строку кредитування, не відповідають умовам договору та вимогам законодавства. Покликання позивача на розрахунки заборгованості, як на підставу задоволення позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки розрахунки заборгованості є внутрішніми документами фінансової установи та не містять відомостей, що б дозволили суду перевірити, чи передавались в дійсності кошти позичальнику в кредит. Щодо заборгованості за договором №4442491 від 30.08.2021 зазначив, що відповідно до умов такого договору кредит у розмірі 5 000,00 грн надано строком на 27 днів до 26.09.2021 року, а проценти за цей період становлять 1 687,50 грн. Однак, як видно з деталізованого розрахунку нарахування процентів відбувалося з 31.08.2021 по 11.02.2022, кошти, які сплачувалися відповідачем, зараховувалися в рахунок погашення відсотків, безпідставно нарахованих поза межами стрку кредитування, а не в рахунок погашення тіла кредиту. Окрім цього, як видно з матеріалів справи, щомісячна комісія за обслуговування кредиту не передбачена умовами договору, хоча нараховувалася відповідачем 29.09.2021 року, 30.10.2021 року, 13.11.2021 року, 30.11.2021 року, 18.12.2021 року, 24.01.2021 року та комісія при видачі кредиту в розмірі 550 грн. Посилаючись на статті 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та правові висновки Верховного Суду, відповідач зазначає, що умови договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один оаз на місяць є нікчемною. Встановлення у договорі №4442491 від 30.08.2021 комісійної винагороди за надання кредиту в розмірі 550 грн та щомісячне нарахування комісії згідно з розрахунків кредитора є неправомірним, кредитор не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються, розмір комісійної винагороди вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. Долучений позивачем деталізований розрахунок заборгованості свідчить про те, що первинним кредитором безпідставно нараховувалися відсотки за користування кредитом за межами строку кредитування, регулярно нараховувалася щомісячна комісія за обслуговування кредиту та здійснювалося списання коштів відповідача в рахунок погашення відсотків та комісії за обслуговування кредиту. Згідно з контррозрахунком відповідача, здійснені платежі загалом становлять 10 091,63 грн, що перевищує суму кредиту та процентів, нарахованих у межах строку кредитування. За розрахунком відповідача, переплата становить 5 035,13 грн, у зв`язку з чим підстави для стягнення заявленої заборгованості відсутні. Щодо нарахованих 3% річних, то такі заявлені безпідставно, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про період їх нарахування. Щодо витрат позивача на правову допомогу зазначив, що розмір витрат на оплату послуг адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу є істотно завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності. Водночас, у разі задоволення судом повністю чи частково позовних вимог, просив суд зменшити розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу та стягнути такі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями частин 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Встановлено, що 30.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4442491.

Згідно з умовами кредитного договору та паспорту споживчого кредиту №4442491 від 30.08.2021, ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5000,00 грн., шляхом перерахування цих коштів на картковий рахунок на строк 27 днів, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п.п.1.5.2, 1.6 договору, проценти за користування кредитом становлять 1687,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

За умовами пунктів 6.1, 6.2 кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті проект кредитного договору або інформація за посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує для підписання кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті.

Приймаючи пропозицію товариства про укладання кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (в тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів), договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід`ємною частиною договору (п.6.3 кредитного договору).

Вищевказаний договір укладено у вигляді електронного документу, шляхом підписання відповідачем ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Окрім цього, сторони узгодили графік платежів, який є Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №4442491 від 30.08.2021.

У Анкеті-заяві на кредит №44442491 від 30.08.2021 позичальником ОСОБА_1 зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування.

ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 на умовах строковості, платності та поворотності кредит на споживчі цілі в сумі 5000 грн, що підтверджується квитанцією від 30.08.2021.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №4442491, здійсненого ТОВ «Мілоан», за період з 30.08.2021 по 22.04.2022 розмір заборгованості відповідача становив 2865,00 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту.

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі право грошової вимоги до відповідача за договором №4442491 від 30.08.2021.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4442491 від 30.08.2021 у сумі 2 865 грн.

Окрім цього, 07.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77529124, за умовами якого розмір позики складав 9048 грн, строк позики 23 дні, базова процентна ставка 1,99% фіксована, процентна ставка за понадстрокове користування 2,7%, орієнтовна загальна вартість позики 13189,27 грн.

Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Lmgq4hV106.

Згідно з довідкою №КД-000030098/ТНПП від 19.05.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (Рішення НБУ про включення до реєстру платіжної інфраструктури та видачу ліцензії від 27 квітня 2023 року №21/764-рк), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 07.09.2021; номер платежу №bae49537-5f96-4ae8-a14d-7363c9b9c784, сума 9048 грн.; отримувач ОСОБА_2 номер №4149490000003105.

Відповідно до п. 4 договору проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Згідно підпункту 5.1 п. 5 договору позики, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився за посиланням https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі – Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язання сторін та наслідки укладення договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі (п. 5.2 договору позики).

22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №22/02/2022, за цим договором фактор зобов`язується прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом та боржниками.

Відповідно до реєстру боржників №1 за договором факторингу №22/02/2022від 22.02.2022, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 16 257,54 грн, з яких: 6850,76 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 9048 грн – заборгованість на відсотками.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, за цим договором первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні йому права вимоги до боржників за договорами позики, зазначених в реєстрі боржників, а новий кредитор сплачує первісному за права вимоги грошові кошти у розмірі та порядку, визначених договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №10-03/2023 від 10.03.2023, ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 16258,66 грн., з яких: 6850,76 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 9406,78 грн – заборгованість за процентами.

В свою чергу 18.02.2025 згідно з договором про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги №18-02/25, а також відповідно до реєстру боржників, ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі право грошової вимоги до відповідача за договором №77529124 від 07.09.2021 на суму 16258,66 грн, з яких: 6850,76 грн – заборгованість за тілом кредиту, 9406,78 грн – заборгованість за відсотками.

Як видно з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №77529124 від 07.09.2021 станом на 18.02.2025 складає 16258,66 грн., з яких: 6850,76 грн – заборгованість за тілом кредиту, 9406,78 грн – заборгованість за відсотками, 3 % річних – 1,12 грн.

Статтею 512 ЦК України визначені загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні, відповідно якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Щодо розрахунку заборгованості відповідача за договором про споживчий кредит №4442491 від 30.08.2021 суд дійшов такого висновку.

30.08.2021 відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 5000 грн строком на 27 днів, з кінцевим терміном повернення 26.09.2021.

Як видно з Додатка № 1 до Договору про споживчий кредит, який є його невід`ємною частиною, сторони погодили строк користування позикою тривалістю 27 календарних днів та визначили розмір процентів за цей період у сумі 1687,50 грн., що відповідає застосуванню процентної ставки 1,25 % на день.

Згідно з відомостями про щоденні нарахування за договором про споживчий кредит №4442491 від 30.08.2021 з початку строку кредитування, а саме з 30.08.2021 по 26.09.2021 (в межах строку кредитування) проценти за користування кредитом нараховувалися згідно з пунктом 1.5.2 кредитного договору в сумі 1687,50 грн за день, тобто по 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування.

Разом із тим, з наданого позивачем розрахунку заборгованості видно, що проценти за користування кредитом нараховувалися також після закінчення визначеного договором строку кредитування за період із 27.09.2021 до 11.02.2022 включно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, суд зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від вищевказаного правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Пункт 2.3. Договору містить умови, на яких здійснюється пролонгація строку кредитування.

Згідно п.2.3.1 продовження вказаного строку в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.

Пунктом 2.3.1.1. Договору визначено порядок пролонгації на пільгових умовах, а саме: «Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб- сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче, з якої вбачається, що максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту становить 3.00% при продовженні строку на 3 дні; 5.00% при продовженні строку на 7 днів; 10.00% при продовженні строку на 15 днів. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.».

Тобто, п. 2.3.1.1 Договору надає позичальнику можливість продовжити строк кредитування на пільгових умовах на випадок, якщо Позичальник неспроможний виконати грошові зобов`язання перед Товариством у встановлений Договором строк/дату або бажає продовжити строк кредитування на пільгових умовах з інших причин.

Водночас, пунктом 2.3.1.2. Договору визначено порядок пролонгації на стандартних (базових) умовах, а саме: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6. Договору.

У випадку, якщо Позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.».

Відповідно до п. 6.10.3 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МІОЛАН» в редакції від 30.08.2021, які є невід`ємною частиною Договору згідно п.6.3 (далі Правила) цей розділ Правил та п.2.3 індивідуальної частини Договору визначає домовленість сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної (их) обставин (и) щодо якої (их) невідомо настане вона (и) чи ні, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, і яка полягає (ють) у: а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п.2.3.1.1. індивідуальної частини Договору, п.6.10.1.2 цих Правил; б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п.1.3, п.2.3.1.1, п.2.3.1.2 індивідуальної частини Договору.

Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п.1.3 індивідуальної частини Договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п.1.4 індивідуальної частини Договору, змінюється пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Товариством в оновленому графіку платежів, зміст та форма якого можуть відрізнятись від додатку 1 до індивідуальної частини, що розміщується Товариством в особистому кабінеті Позичальника, який уповноважує Товариство на таке оновлення (актуалізацію) та не потребують будь-якого іншого оформлення.

У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1.2 та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені графіком.

Враховуючи наведене, а також те, що суду не надано оновленого графіку платежів, що складається у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), докази, які б підтверджували право нараховувати відповідачу проценти за користування кредитними коштами за договором №4442491 від 30.08.2024 поза межами строку кредитування, відсутні.

Згідно з п. 2.5 договору передбачено обов`язок позичальника сплачувати заборгованість за кредитом/комісією за управління та обслуговування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Проте умови договору не містять положень про складові комісії за управління та обслуговування кредиту, що не виключає того, що комісія може включати плату за послуги, які позивач має надавати безкоштовно відповідно до статті 11 Закону № 1734-VIII.

Встановлено, що відповідач в рахунок погашення заборгованості за договором про споживчий кредит №4442491 від 30.08.2021 здійснював платежі, які зараховані позивачем наступним чином: 29.09.2021 сплата комісії за управління та обслуговування кредитом в сумі 500 грн, процентів в сумі 896 грн та тіла кредиту в сумі 500 грн; 30.10.2021 сплата комісії за управління та обслуговування кредитом в сумі 450 грн, тіла кредиту в сумі 450 грн, процентів у сумі 1960 грн; 13.11.2021 сплата процентів в сумі 405 грн, тіла кредиту в сумі 50,63 грн, комісії за управління та обслуговування кредиту в сумі 405 грн; 30.11.2021 сплата тіла кредиту в сумі 364 грн, комісії за управління та обслуговування кредиту в сумі 364 грн, процентів в сумі 1383 грн; 18.12.2021 сплата процентів в сумі 1300 грн, комісії за управління та обслуговування кредиту в сумі 328 грн, тіла кредиту в сумі 328 грн; 24.01.2022 сплата комісії за управління та обслуговування кредиту в сумі 88 грн, процентів в сумі 683 грн, тіла кредиту 35,81 грн.

З огляду на викладене, відповідачем на виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит здійснювалися платежі, частина яких була зарахована позивачем у рахунок сплати комісії за управління та обслуговування кредиту. Водночас, оскільки правомірність стягнення такої комісії позивачем не доведена, сплачені відповідачем кошти в цій частині підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами, нарахованими в межах погодженого строку кредитування.

Таким чином, враховуючи здійснені відповідачем платежів, сума яких перевищує загальний розмір зобов`язань за тілом кредиту та процентами в межах погодженого строку кредитування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заявленої заборгованості за договором про споживчий кредит №4442491 від 30.08.2021.

Щодо розрахунку заборгованості відповідача за договором позики №77529124 від 07.09.2021 суд дійшов такого висновку.

07.09.2021 відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 9048 грн строком на 23 дні, з кінцевим терміном повернення 30.09.2021.

Як видно з Додатка № 1 до Договору про споживчий кредит, який є його невід`ємною частиною, сторони погодили строк користування позикою тривалістю 23 календарних дні та визначили розмір процентів за цей період у сумі 4141,27 грн., що відповідає застосуванню процентної ставки 1,99 % на день.

Згідно з наданим суду розрахунку заборгованості за договором позики від 07.09.2021 проценти в розмірі 1,99% в день нараховувались протягом строку, на який надавалась позика, а саме, протягом 23 днів по 30.09.2021 включно, та після закінчення цього строку ще 96 днів, тобто до 04.01.2022 включно.

Належних доказів того, що в подальшому сторонами було пролонговано вказаний договір позики та змінено строк кредитування, за згодою обох сторін правочину, матеріали справи не містять.

Таким чином, за вказаним договором позики проценти за користування грошовими коштами можуть бути нараховані лише протягом 23 дні, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти.

Суд не бере до уваги покликання представника позивача на те, що відсотки нараховано відповідно до п. 2.3 договору та п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в редакції, що діяла на час укладання договору позики, який передбачав, що у разі неповернення або несвоєчасного повернення позики та процентів, товариство на неповернуту суму позики має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування до повернення позики, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Так, договір позики №77529124 від 07.09.2021 не містить конкретних умов щодо пролонгації строку користування позикою та нарахування відсотків після закінчення строку, на який було надано позику, тобто після 30.09.2021.

Пункт 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», затверджених 12.08.2021 директором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», дійсно передбачає можливість нарахування відсотків у разі неповернення або несвоєчасного повернення позики та процентів, у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування до повернення позики, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Проте, вказані правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не підписані відповідачем ОСОБА_1 , в тому числі і у виді електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме із цими Правилами ознайомився відповідач та погодився з ними, підписуючи договір позики №77529124 від 07.09.2021, відтак є недоведеним, що сторони договору обумовили сплату відсотків за понадстрокове користування отриманими у позику коштами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем відомості щодо розміру заборгованості за процентами у розмірі 9 406,78 грн не відповідають умовам договору позики №77529124 від 07.09.2021 та нормам чинного законодавства, а відтак стягненню з відповідача підлягають лише проценти, нараховані у межах визначеного договором строку кредитування протягом 23 дні, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти, із врахуванням дня повернення позики – 30.09.2021.

Як видно з матеріалів справи, за договором позики №77529124 від 07.09.2021 відповідачем здійснено два платежі в розмірах 1200 грн та 10 000 грн, загальна сума яких становить 11 200 грн.

Загальна сума заборгованості за вказаним договором становить 13 189,27 грн, яких: 9 048,00 грн — заборгованість за тілом позики та 4 141,27 грн заборгованість за процентами. З урахуванням здійснених платежів залишок заборгованості за договором позики №77529124 від 07.09.2021 становить 1 989,27 грн.

З огляду на викладене, наявні підстави стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованості за договором позики № 77529124 від 07.09.2021 року в загальному розмірі 1 989,27 грн.

Окрім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 251,92 грн, що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладений між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «Факторинг Партнерс»; прайс-лист з переліком виду послуг та вартістю послуг; заявка на надання юридичної допомоги №75 від 02.06.2025 вартістю 9000 грн.; витяг з акту №13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025, відповідно до якого 2 години витрачено на надання усної консультації з вивченням документів, вартістю 3000 грн, 2 години витрачено для складання позовної заяви, вартістю 6000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що за результатами розгляду цієї справи необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, яка визнана судом як незначної складності та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, незмінність правової позиції позивача протягом розгляду справи, розумність їхнього розміру, та дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 936 грн, що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.

Можливість суду за власною ініціативою здійснювати розподіл судових витрат із врахуванням зазначених вище та інших критеріїв підтверджується судовою практикою суду касаційної інстанції, що випливає, зокрема, із постанов Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20.

Керуючись статтями 2, 81, 89, 142, 247, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість у розмірі 1 989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 27 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 251 (двісті п`ятдесят одна) гривня 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 936 (дев`ятсот тридцять шість) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19.10.2026.

Головуючий Назарій ДУЛЕБКО